Справа №127/7174/20
Провадження №1-кп/127/254/20
12 січня 2021 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
у складі головуючого - судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
при розгляді відкритому судовому засіданні кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.11.2019 р. за №12019020000000458 за обвинуваченням ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 187 КК України, -
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_5 ,
представника Служби у справах дітей Вінницької міської ради Вінницької області ОСОБА_6 ,
представника підрозділу ювенальної превенції Вінницького відділу поліції ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника - адвоката ОСОБА_8 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника - адвоката ОСОБА_9 ,
Вінницьким міським судом Вінницької області здійснюється судове провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 187 КК України.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 заявив клопотання про продовження застосованого до обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України. Вважає, що обвинувачені можуть ухилятися від суду, впливати на потерпілих та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення. Вважає, що запобіжний захід до обвинувачених застосований вірно, підстав для його зміни, скасування немає, ризики не зменшилися, а тому просить продовжити строк застосованого до обвинувачених запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Застосування інших більш м'яких запобіжних заходів, окрім виняткового, не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки обвинувачених та запобігти вказаним ризикам.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_9 , позицію якого підтримав обвинувачений ОСОБА_4 , заперечили проти продовження строку застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просили змінити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Вважають, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, прокурором не доведені, обвинувачений має постійне місце проживання, наміру ухилятися від суду та чинити тиск на потерпілих і свідків немає.
Крім того, обвинувачений ОСОБА_4 зазначив, що захворів, в нього пропав нюх та смак, тому він просив суд вжити заходи для надання йому медичної допомоги в межах установи.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_8 , позицію якого підтримав обвинувачений ОСОБА_3 , заперечили проти продовження строку застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просили про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, оскільки вважають, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, прокурором не доведені. Обвинувачений має постійне місце проживання, проживає з матір'ю, наміру ухилятися від суду немає.
У судовому засіданні представник Служби у справах дітей Вінницької міської ради Вінницької області ОСОБА_6 при вирішенні даного клопотання поклалася на розсуд суду.
У судовому засіданні представник підрозділу ювенальної превенції Вінницького відділу поліції ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_7 при вирішенні даного клопотання поклалася на розсуд суду.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, проаналізувавши матеріали кримінального провадження, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 4 ст. 176 КПК України запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
Згідно положень ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Частиною 3 ст. 331 КПК України встановлено, що суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Відповідно до положень ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Частиною 1 статті 194 КПК України встановлено, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання. (ч. 4 ст. 194 КПК України).
У відповідності до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
В судовому засіданні встановлено, що під час досудового розслідування ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 19.11.2019 року до обвинуваченого ОСОБА_3 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 14.01.2020 року.
Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 09.01.2020 року продовжено строк застосованого до обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 08.03.2020 року.
Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 27.02.2020 року продовжено строк застосованого до обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 26.04.2020 року.
Крім того, в судовому засіданні встановлено, що під час досудового розслідування ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 18.11.2019 року до обвинуваченого ОСОБА_4 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 14.01.2020 року.
Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 09.01.2020 року продовжено строк застосованого до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 13.03.2020 року.
Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 27.02.2020 року продовжено строк застосованого до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 11.05.2020 року.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 23.04.2020 року продовжено строк застосованого до обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 21.06.2020 року та продовжено строк застосованого до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 21.06.2020 року.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 17.06.2020 року продовжено строк застосованого до обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 15.08.2020 року та продовжено строк застосованого до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 15.08.2020 року.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 30.07.2020 року продовжено строк застосованого до обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 27.09.2020 року та продовжено строк застосованого до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 27.09.2020 року.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 24.09.2020 року продовжено строк застосованого до обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 22.11.2020 року та продовжено строк застосованого до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 22.11.2020 року.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 18.11.2020 року продовжено строк застосованого до обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 16.01.2021 року та продовжено строк застосованого до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 16.01.2021 року.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, до затримання мав постійне місце проживання.
Крім того, судом встановлено, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, до затримання проживав в орендованому житлі, однак договору оренди не укладено.
Суд приймає до уваги і стадію даного судового провадження, в межах якого обвинувачені судом не допитані, докази не досліджувалися, в разі переховування обвинувачених, ризик якого залишається високим, стане неможливим подальше судове провадження та реалізація принципу змагальності сторін під час судового розгляду, що також зумовлює подальше застосування тримання під вартою щодо обвинувачених.
Суд також враховуючи вимоги ст. 5 Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод», враховує також наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченими кримінального правопорушення, особи обвинувачених у їх взаємозв'язку з можливими ризиками по справі, зокрема, що обвинувачені можуть переховуватись від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на потерпілих та свідків.
За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для продовження строку застосованого до обвинувачених запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки встановлені ризики, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст.176 КПК України, не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам.
На думку суду залишається достатньо підстав вважати, що обвинувачені, опинившись на волі, зможуть перешкодити встановленню істини у справі під час судового провадження.
Оскільки позицію сторони захисту про можливість зміни запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на домашній арешт не можливо визнати такою, що ставить під сумнів вище викладені висновки суду, суд вважає за необхідне продовжити строк застосованого до обвинувачених запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Враховуючи викладене вище, з метою забезпечення виконання обвинуваченими покладених на них процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, суд дійшов висновку про доцільність задоволення клопотання прокурора.
Крім того, враховуючи заяву обвинуваченого ОСОБА_4 про погіршення стану здоров'я, суд зазначає таке.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, статті 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод покладає на державу обов'язок захищати фізичне здоров'я осіб, позбавлених волі. Держава має право забезпечити належний захист здоров'я ув'язнених, зокрема шляхом надання необхідної медичної допомоги (п.72 рішення від 18.12.2008 р. по справі «Ухань проти України», заява №30628/02).
Згідно статті 11 Закону України «Про попереднє ув'язнення» медичне обслуговування, а також лікувально-профілактична і протиепідемічна робота в місцях попереднього ув'язнення організуються і проводяться відповідно до законодавства про охорону здоров'я. Порядок надання ув'язненим медичної допомоги, використання з цією метою не підпорядкованих органам, що здійснюють попереднє ув'язнення, державних та комунальних закладів охорони здоров'я, залучення їх медичного персоналу та проведення медичних експертиз визначається Кабінетом Міністрів України.
Правилами внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України, затверджених наказом Міністерства юстиції України 14 червня 2019 року № 1769/5, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 18 червня 2019 р. за № 633/33604, встановлено, що відповідно до статті 11 Закону України «Про попереднє ув'язнення» медичне обслуговування, а також лікувально-профілактична і протиепідемічна робота в СІЗО організовуються і проводяться відповідно до законодавства про охорону здоров'я. Для цього на території СІЗО функціонує медична частина. Медична частина забезпечує надання первинної лікувально-профілактичної допомоги ув'язненим і засудженим, яка включає консультацію медичного працівника, діагностику і лікування захворювань, травм та отруєнь, профілактичні заходи, направлення хворого ув'язненого чи засудженого для надання спеціалізованої та високоспеціалізованої допомоги. Основними завданнями медичної частини є: надання екстреної медичної допомоги, первинної медичної допомоги та організація надання вторинної медичної допомоги; організація і проведення медичних оглядів, обстежень, здійснення диспансерного нагляду; організація належного санітарно-гігієнічного та протиепідемічного нагляду; організація та проведення заходів із впровадження превентивної медицини; гігієнічне навчання і пропаганда здорового способу життя. У режимних корпусах СІЗО обладнуються кімнати (медичні кабінети) для проведення амбулаторного прийому ув'язнених і засуджених. За потреби ув'язненим і засудженим надається екстрена медична допомога у закладах охорони здоров'я.
Надання ув'язненим і засудженим невідкладної медичної допомоги, що не може бути надана у медичній частині СІЗО, здійснюється відповідно до Порядку взаємодії закладів охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров'я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту, затвердженого наказом Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров'я України від 10 лютого 2012 року № 239/5/104, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 лютого 2012 р. за № 212/20525.
Згідно до п. 2.3 вищевказаного Порядку, медичне обстеження осіб, узятих під варту, здійснюється у разі їх звернення зі скаргою на стан здоров'я за ініціативою лікаря медичної частини СІЗО або адміністрації СІЗО. Під час медичного обстеження особи, узятої під варту, з метою встановлення діагнозу лікар медичної частини СІЗО використовує дані анамнезу, медичної документації, яка долучена до особової справи, результати огляду, дані лабораторних, рентгенологічних і функціональних методів дослідження. За необхідності керівництво СІЗО подає запит до закладу охорони здоров'я, який надавав медичну допомогу особі, узятій під варту, щодо результатів диспансерного, амбулаторного, стаціонарного нагляду або лікування. У випадках, коли лікарі медичної частини СІЗО не можуть самостійно встановити діагноз, начальник медичної частини СІЗО подає запит до керівництва СІЗО щодо направлення хворого на лікування до обраного закладу охорони здоров'я з орієнтовного переліку або залучення відповідного лікаря-фахівця закладу охорони здоров'я. Керівництво СІЗО забезпечує допуск відповідного лікаря-фахівця чи направлення хворого на лікування до обраного начальником медичної частини СІЗО закладу охорони здоров'я з орієнтовного переліку.
Враховуючи викладене, слід зобов'язати адміністрацію Державної установи "Вінницька установа виконання покарань (№1)" терміново надати належну медичну допомогу обвинуваченому ОСОБА_4 в межах установи.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 176, 177, 183, 331 КПК України, -
Клопотання прокурора ОСОБА_5 про продовження строку застосованого до обвинувачених запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, застосований до обвинуваченого ОСОБА_3 - залишити без зміни, продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на строк 60 днів, починаючи з 12.01.2021 року до 12.03.2021 року включно.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, застосований до обвинуваченого ОСОБА_4 - залишити без зміни, продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на строк 60 днів, починаючи з 12.01.2021 року до 12.03.2021 року включно.
Зобов'язати адміністрацію Державної установи "Вінницька установа виконання покарань (№1)" терміново надати належну медичну допомогу обвинуваченому ОСОБА_4 .
Копію ухвали направити начальнику Державної установи "Вінницька установа виконання покарань (№1)" для відома та виконання.
Ухвала в частині продовження строку запобіжного заходу може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Вінницький міський суд Вінницької області протягом семи днів з дня її оголошення, в іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення. Подання апеляційної скарги на ухвалу зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя