19.01.2021 Справа № 756/9026/15-ц
Унікальний № 756/9026/15-ц
Провадження №2/756/120/21
15 січня 2021 року Оболонський районний суд м. Києва, в складі:
головуючого судді Диби О.В.
за участю секретаря П'яла Ю.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві усну заяву представника позивача про відвід головуючому судді у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Харківської державної наукової бібліотеки ім. В.Г. Короленка, Київського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові, Міністерства культури України про визнання права власності, виключення майна з акту опису та арешту майна, витребування майна та відшкодування моральної шкоди, -
В провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Харківської державної наукової бібліотеки імені В.Г. Короленка, Київського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, Міністерства культури України про визнання права власності, виключення майна з акту опису та арешту майна, витребування майна та відшкодування моральної шкоди.
В судовому засіданні 15.01.2021 представник позивача - адвокат Мамась М.О.звернувся до суду з усною заявою про відвід головуючого з посиланням на його упередженість та прискіпливість по відношенню до позивача. Вказував на те, що суд безпідставно відмовив у задоволенні його клопотання про відкладення розгляду справи з підстав неявки в судове засідання самого позивача.
Інші учасники судового процесу в судовому засіданні заперечували проти задоволення заяви про відвід головуючого судді з посиланням на те, що дії суду під час розгляду справи відповідають нормам чинного процесуального законодавства, а ті обставини, на які посилається сторона позивача як на підставу для відводу судді, не є підставою для відводу головуючого.
Заслухавши точку зору учасників справи, суд приходить до наступних висновків.
Як на підставу для відводу головуючого судді позивач посилався на те, що в судовому засіданні головуючим відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи з метою забезпечення особистої участі позивача в судовому засіданні. Вважаючи такі дії суду упередженими та прискіпливими по відношенню до позивача, у представника позивача виникли сумніви щодо об'єктивності та неупередженості дій головуючого судді Диби О.В.
Проте суд не може погодитися з таким твердженням виходячи із наступного.
Згідно ч. 7 ст. 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов'язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.
Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» визначено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.
За приписами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод (далі - Конвенція) передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характер або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У відповідності до практики Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект. Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. При чому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.
У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»). Зазначену позицію Європейського суду підтримав і Верховний Суд України у справі №5-15п12 (ухвала Верховного Суду України від 01.03.2012 у справі №5-15п12).
Підстави та обставини для відводу судді чітко визначені ст. 36 ЦПК України.
Заявляючи відвід головуючому представник позивача фактично не погоджується з процесуальним рішенням суду щодо відмови у задоволенні його клопотання про відкладення розгляду справи з метою забезпечення особистої участі позивача в судовому засіданні.
Відповідно до ч.4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Таким чином, обставини, на які посилається представник позивача, в силу приписів ч.4 ст. 36 ЦПК України не можуть бути підставою для відводу головуючого.
Відтак, заява про відвід головуючому у справі судді є необґрунтованою.
У відповідності до ч.3 ст. 40 ЦПК України якщо суд доходить до висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому ч.1 ст. 33 цього Кодексу.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
З огляду на обставини справи, підстави та час заявленого відводу, суд не убачає підстав для його задоволення.
Суд додатково роз'яснює, що зловживання правом заявити відвід не допускається чинним законодавством. Наслідки зловживань таким правом передбачені ст. 39 ЦПК України.
За таких обставин, керуючись ст. ст. 33-40 ЦПК України, суд -
У задоволенні усної заяви про відвід головуючого судді у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Харківської державної наукової бібліотеки ім. В.Г. Короленка, Київського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові, Міністерства культури України про визнання права власності, виключення майна з акту опису та арешту майна, витребування майна та відшкодування моральної шкоди - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 19.01.2021
Суддя: О.В. Диба