Справа № 755/6551/20
1кп/755/305/21
"19" січня 2021 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження №12020100040002295 за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Чернігівської обл., громадянина України, українця, з профільною середньою освітою, одруженого, який має на утриманні неповнолітнього сина, ІНФОРМАЦІЯ_2 , непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
-25.02.2004 року Козелецьким районним судом Чернігівської області, за ч.1 ст.185, ч.1 ст.309, 70 КК України, до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням в іспитовим строком на 1 рік;
-10.03.2004 року Конотопським районним судом Сумської області, за ч.1 ст.309 КК України, до 1 року позбавлення волі;
-08.02.2005 року Козелецьким районним судом Чернігівської області, за ч.2 ст.185, 70 КК України, до 3 років 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням в іспитовим строком на 2 роки;
-20.09.2006 року Козелецьким районним судом Чернігівської області, за ч.2 ст.309, 71 КК України, до 3 років 8 місяців позбавлення волі, звільнений 24.06.2009 року з Первомайської ВК Харківської області (№117) умовно-достроково з невідбутим строком 1 рік 1 місяць 29 днів;
-03.03.2010 року Козелецьким районним судом Чернігівської області, за ч.2 ст.185, ч.1 ст.187, ч.2 ст190, 70, 71 КК України, до 5 років позбавлення волі, звільнений 11.09.2014 року з Райківської ВК Житомирської області (№73) за відбуття строку покарання;
-04.09.2015 року Оболонським районним судом м. Києва, за ч.2 ст.190КК України, до 1 року позбавлення волі;
-29.10.2015 року Козелецьким районним судом Чернігівської області, за ч.3 ст.185, ч.2 ст.289, 70 ч.4 КК України, до 5 років 3 місяців позбавлення волі,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, -
за участю учасників кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6
ОСОБА_3 , 24.03.2020 року, приблизно о 21 годині 00 хвилин, перебував за адресою: м. Київ, вул. Ентузіастів, 43, де зустрів свого знайомого ОСОБА_7 , який проживав у вищевказаному будинку та запропонував переночувати у нього вдома за адресою: АДРЕСА_2 .
25.03.2020 року о 23 годині 00 хвилин, ОСОБА_7 направився на роботу в нічну зміну таксистом, а ОСОБА_3 залишився в нього вдома. Приблизно о 07 годині 00 хвилин ОСОБА_7 повернувся до дому та ліг спати, у цей час у ОСОБА_3 виник злочинний умисел направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, що належить ОСОБА_7 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів з метою власного незаконного збагачення, ОСОБА_3 , упевнившись, що його дії є таємними для ОСОБА_7 , який у той час спав, заволодів вказаним мобільним телефоном та залишив приміщення квартири. У подальшому, 26.03.2020 року, приблизно об 11 годині 29 хвилин, ОСОБА_3 зайшов до відділення ПТ «АЙ ТІ Ломбард», розташованого за адресою: м. Київ, бул. Перова, 34/2, де отримав фінансовий кредит під заставу майна за мобільний телефон марки «Хіаоmі Redmi 7A Matte Black» IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , розпорядившись викраденим майном, що залежить ОСОБА_7 . Так, ОСОБА_8 своїми умисними протиправними діями, що виразились у викраденні чужого майна повторно, завдавши ОСОБА_7 матеріальну шкоду на загальну суму 4774 грн. 00 коп.
Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_3 вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, при обставинах, викладених в обвинувальному акті визнав повністю, щиро розкаявся та показав, що 24.03.2020 року, увечері він, на пропозицію свого знайомого ОСОБА_7 , залишився у нього на ніч, а 26.03.2020 року, приблизно об 11 годині 29 хвилин, продовжуючи перебувати у приміщенні вказаної квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , звідки таємно викрав мобільний телефон марки «Хіаоmі Redmi 7A Matte Black», який здав до ломбарду та отримав під нього кредит.
Покази ОСОБА_3 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті та беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники кримінального провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміє зміст цих обставин та відсутність сумніву щодо добровільності його позиції, роз'яснивши йому положення ч.3 ст.349 КПК України про те, що у такому випадку він буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників кримінального провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.
Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.
На підставі викладеного, суд вважає доведеною вину ОСОБА_3 у таємному викраденні чужого майна /крадіжка/, вчиненого повторно та кваліфікує його дії за ч.2 ст.185 КК України.
Призначаючи міру покарання ОСОБА_3 , суд у відповідності до ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України відноситься до нетяжкого злочину, особу обвинуваченого, який одружений, має на утриманні неповнолітнього сина, не працює, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше притягався до кримінальної відповідальності за аналогічні кримінальні правопорушення.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого, згідно ст.66 КК України, суд визнає щире каяття.
Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого, згідно ст.67 КК України, є рецидив кримінальних правопорушень, обумовлений судимістю за ч.1 ст.309 КК України, вироком Козелецького районного суду Чернігівської області від 25.02.2004 року.
Згідно ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Із урахуванням ступеню тяжкості вчиненого ОСОБА_3 кримінального правопорушення, даних про особу обвинуваченого, суд вважає, що його виправлення та перевиховання без ізоляції від суспільства неможливе, тому не вбачає підстав для застосування ст.ст. 69, 75 КК України.
Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Процесуальні витрати не понесені.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді 3 /трьох/ місяців арешту.
Запобіжний захід ОСОБА_3 , до набрання вироком законної сили - залишити без змін, у виді тримання під вартою.
Строк відбування покарання ОСОБА_3 обчислювати з моменту його затримання 18.01.2021 року.
Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Процесуальні витрати не понесені.
Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 30 днів з дня проголошення, а засудженим у той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
Суддя: