Справа № 2604/17296/12
"18" січня 2021 р. Дніпровський районний суд м. Києва (далі - Суд) у складі
головуючої судді ОСОБА_1
за участю
секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві питання про доречність направлення кримінальної справи кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, на додаткове розслідування установив :
органами попереднього слідства ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину передбаченого ст. 185 ч. 1 КК України, а саме що він 12.05.2012 приблизно о 23:00 год. перебував в приміщенні ресторану «Мафія», за адресою: м. Київ, б-р Перова, 36, за столиком разом із своєю знайомою ОСОБА_5 , у момент, коли остання відійшла до вбиральні, підсудний таємно викрав її майно, чим завдав їй шкоди на суму 4 520 гривень.
Разом з тим, з часу надходження справи до суду, тобто з 01.08.2012, підсудний в жодне з судових засідань не з'являвся.
Про судові засідання був повідомлений шляхом інформування за адресами указаними в обвинувальному висновку.
Про причини неявки з 2012 року по цей час суд не повідомив жодного разу.
Судом було ужити заходи інформування підсудного про цей процес, у т.ч. застосовано до нього примусовий привід, оголошено в розшук, надано судове доручення на установлення місця знаходження, однак такі дії були безрезультатні.
З огляду на що судом було поставлено на обговорення питання про направлення кримінальної справи на додаткове розслідування, оскільки в ході досудового слідства були допущені порушення кримінального процесуального закону, досудове слідство проведено неповно, не встановлено фактичне місце проживання підсудного.
Прокурор Київської місцевої прокуратури № 4 ОСОБА_3 заперечував проти направлення кримінальної справи на додаткове розслідування, указавши що не є дійсними для цієї дії передумови визначені КПК.
Суд заслухавши думку прокурора, вивчивши матеріали кримінальної справи вважає, що її (кримінальну справу) слід направити прокурору для організації додаткового розслідування виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст. 281 КПК повернення кримінальної справи на додаткове розслідування може мати місце лише тоді, коли встановлена неправильність чи неповнота слідства і ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.
Згідно з п. 8 Постанови Пленуму Верховного суду України від 11 лютого 2005 року №2 «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування», досудове слідство визнається неповним, якщо під час його провадження, всупереч вимогам ст.ст. 22, 64 КПК України не були досліджені або були поверхнево чи однобічно досліджені обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, не були встановлені певні особи, не досліджені речові та інші докази для підтвердження чи спростування певних обставин, не були з'ясовані з достатньою повнотою дані про особу обвинуваченого.
Як вбачається з матеріалів справи, підсудному органом досудового слідства 03.07.2012 обрано запобіжний захід - підписку про невиїзд з постійного місця проживання - АДРЕСА_1 .
Проте, підсудний в жодне з судових засідань з 16.08.2012 не з'являвся, про причини своєї неявки не повідомляв, а тому постановою даного місцевого суду від 28.08.2012, прийнято рішення про примусовий привід, яке не було виконано через відсутність підсудного за місцем проживання, вказаного ним.
При цьому, за даними рапорту дільничного інспектора міліції від 18.09.2012 року, доставити підсудного до суду неможливо, оскільки за адресою: АДРЕСА_1 , згідно відібраних пояснень у ОСОБА_6 , особи, котра власне мешкає у вказаній квартирі, підсудний не проживає.
ОСОБА_6 узагалі ніколи підсудного не бачила, що на переконання суду, вказує на те, що підсудний не мешкав за даною адресою, у поєднанні цих даних з фактом його не прибуття в суд жодного разу з 2012 року.
Судовим рішенням від 19.09.2012 підсудного оголошено в розшук, однак у ході розшукових заходів по сьогодні місце знаходження підсудного не установлено.
З листів вбачається, що з метою розшуку та затримання підсудного заведено оперативно-розшукову справу та проводяться оперативно-розшукові заходи, втім, суду не надано жодних даних про результати виконання постанови суду про розшук, не наведено перелік проведених заходів, що дає підстави суду стверджувати про формальність таких заходів (див. з цього питання у т.ч. позицію АСК у справі № 11/796/315/2014 від 09.04.2014).
Постановою від 06.10.20 надано судове доручення на встановлення місця знаходження підсудного, у порядку ст. 315-1 КПК, однак відповідно до рапортів УП останнім не вдалося установити таке місце знаходження підсудного.
Разом з тим, оскільки відповідно до вимог ст. 262 КПК України явка підсудного до суду в даному випадку є обов'язковою, розгляд справи не може відбутися без його участі.
Як наслідок, наведене свідчить про те, що слідчим неналежним чином не перевірені дані про особу підсудного, а постанови суду про привід та розшук фактично не виконані, що унеможливлює судовий розгляд справи (див. з цього питання у т.ч. позицію АСК у справах № 11/796/315/2014 від 09.04.2014 та № 11/796/586/2014 від 13.08.2014).
З урахуванням специфіки процесуальної форми судового розгляду справи, а також необхідності проведення комплексу додаткових оперативно-розшукових та слідчих дій по встановленню місцезнаходження підсудного та забезпечення виконання рішень про його затримання і взяття під варту, суд не має можливості самостійно усунути вказані недоліки досудового слідства та розглянути справу у відповідності до вимог закону за обов'язковою участю підсудного (див. з цього питання у т.ч. позицію АСК у справах № 11/796/315/2014 від 09.04.2014 та № 11/796/586/2014 від 13.08.2014).
У відповідності до вимог ст. 368 КПК України, досудове слідство в усякому разі визнається однобічним і неповним, у тому числі, коли не були з'ясовані з достатньою повнотою дані про особу винного, що може мати істотне значення для правильного вирішення справи (див. з цього питання у т.ч. позицію АСК у справі № 11/796/315/2014 від 09.04.2014), що і має місце в цій справі (здійснення досудового слідства однобічно і неповно, у тому числі, з огляду на те, що не були з'ясовані з достатньою повнотою дані про особу підсудного).
За таких обставин Суд вважає, що вичерпав усі передбачені законом можливості для розгляду справи в суді за участю підсудного (див. з цього питання у т.ч. позицію АСК у справах № 11/796/315/2014 від 09.04.2014 та № 11/796/586/2014 від 13.08.2014), а тому є слушним прийняття рішення про повернення справи на додаткове розслідування.
На підставі викладеного та керуючись пунктом 11 розділу ХІ Кримінального процесуального кодексу України, ст.ст. 273, 281 Кримінально-процесуального кодексу України, Суд постановив :
кримінальну справуза обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, направити прокурору Київської місцевої прокуратури № 4 для організації проведення додаткового розслідування.
На постанову протягом 7 діб сторони можуть подати апеляцію до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва.
С у д д я Оксана БІРСА