4-с/754/36/21
Справа № 754/2198/20
Іменем України
19 січня 2021 року Деснянський районний суд міста Києва в складі:
Головуючого - судді Галась І.А.,
при секретарі - Гергель В.А.
за участі : представника боржника - ОСОБА_1
представника стягувача - ОСОБА_10
розглянувши скаргу ОСОБА_2 на дії старшого державного виконавця Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Дубровіна Сергія Ігоровича, стягувач ОСОБА_3 ,
18 лютого 2020 скаржник ОСОБА_3 звернувся до Деснянського районного суду м. Києва з вищезазначеною скаргою, в якій просить суд визнати протиправними дії старшого державного виконавця Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Дубровіна Сергія Ігоровича при обчисленні розрахунку заборгованості зі сплати аліментів у ВП № 20628850 від 04 лютого 2020 року; скасувати розрахунок заборгованості зі сплати аліментів у ВП № 20628850 від 04 лютого 2020 року; зобов'язати старшого державного виконавця Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Дубровіна Сергія Ігоровича провести розрахунок заборгованості зі сплати аліментів у виконавчому провадженні № 20628850 з урахуванням наданих боржником доказів добровільної оплати заборгованості сину ОСОБА_4 та доказів компенсації боржником витрат стягувача на оплату житлово - комунальних послуг на дітей за період з 16 квітня 2010 року по 31 січня 2020 року; зобов'язати старшого державного виконавця Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Дубровіна Сергія Ігоровича після здійснення перерахунку надати ОСОБА_3 або його представнику довідку про проведений перерахунок.
Вимог скарги мотивує тим, що рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 12 липня 2010 року по справі № 2-3399/10 з скаржника на користь стягувача стягнуто аліменти в розмірі 1/3 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на утримання дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Аліменти стягнуті до досягнення дитиною повноліття. На виконання рішення Деснянського районного суду м. Києва від 12 липня 2010 року по справі №2-3399/10 13 липня 2010 року видано виконавчий лист №2-3399. Постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві від 30 липня 2010 року було відкрито виконавче провадження. У Солом'янському районному відділі державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) знаходиться виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліментів, відкрите на підставі виконавчого листа №2-3399, виданого Деснянським районним судом м. Києва13 липня 2010 року. Резолютивна частина виконавчого листа № 2-3399, виданого Деснянським районним судом м. Києва 13.07.2010 року: стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Житомир, на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання неповнолітніх дітей - синів ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 16.04.2010 року. Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць". Старшим державним виконавцем Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Дубровіним Сергієм Ігоровичем 4 лютого 2020 року було складено розрахунок заборгованості зі сплати аліментів №20628850, згідно з яким за період з16 квітня 2010 року по 31.01.2020 року сума аліментів, сплачених скаржником на користь стягувана, становить 92939 грн. 00 коп., а сукупний розмір заборгованості становить 114 702 грн. 12 коп., що не відповідає дійсності. Стягувач була обізнана про надані боржником державному виконавцю копії квитанцій про оплату аліментів, нею за період з 2010 по 2019 роки жодного разу не було заявлено пронеотримання жодної з сум, вказаних у квитанціях, наявних у матеріалах виконавчого провадження №20628850. Проте 4 вересня 2019 року стягувач безпідставно звернулася до суб'єкта оскарження із заявою за вх. №31960/15-9-26, в якій вона просила не зараховувати в рахунок сплати їй аліментів платежі, отримані нею від боржника протягом 2010-2016 років, оскільки в них вказане лише її прізвище, а в деяких крім її прізвища також уточнено "квартплата", і тому ці платежі є сплатою на її користь якогось боргу, а не аліментів тобто, на її думку, цільовим призначенням цих платежів потреби дітей стягувана та боржника не є. Зазначена заява стягувана, що здійснена раптом через 3 роки після закінчення періоду, протягом якого вона отримувала кошти, суперечить приписам ст. 208 ЦК України, якими визначено обов'язковість письмової форми правочинів фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у 20 і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (340 гривень). Загальна сума отриманих коштів за цей період загалом та кожен платіж скаржника на її користь окремо помітно перевищує 340 гривень. Стягувач до заяви від 04.09.2019 року не надала копій тих правочинів між нею та боржником на сплату заборгованості по яких нібито було спрямовано відповідні платежі в далекому минулому. Більше того, в силу положень п. 5.13. Наказу Міністерства праці та соціальної політики України "Про затвердження методики обчислення сукупного доходу сім'ї для всіх видів соціальної допомоги" №486/202/524/455/3370 в редакції від 02.09.2016 року (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 7.02.2002 року, за №112/6400), сплата житлово-комунальних платежів за дитину включається до змісту категорії "цільове призначення аліментів на дитину", і тому розмір сплачуваних за дітей житлово-комунальних платежів обов'язково повинен враховуватись при обчисленні розміру аліментів на дитину. Отже, розмір компенсованих скаржником витрат за сплату квартплати обов'язково має враховуватись при розрахунку розміру заборгованості по сплаті аліментів. Відтак, заява стягувана до суб'єкта оскарження від 4.09.2019 року є вочевидь необґрунтованою. Проте з незрозумілих причин старшим державним виконавцем Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Дубровіним Сергієм Ігоровичем 4 лютого 2020 року при складенні розрахунку заборгованості зі сплати аліментів по виконавчому провадженню №20628850 було виконано необґрунтовані вимоги стягувана, викладені у її заяві від 04.09.2019 року, та безпідставно зменшено розмір сплачених аліментів шляхом неврахування всіх тих платежів, щодо яких наявне уточнення "квартплата", за рахунок чого було безпідставно, в порушення приписів п. 4 Інструкції, завищено суму заборгованості скаржника зі сплати аліментів, чим порушено його права. Було неправомірно завищено суму заборгованості скаржника за рахунок залишення поза увагою платежів, здійснених 31.10.11 року на суму 501 грн. 00 коп., 25.11.11 року - на суму 501 грн. 00 коп., 31.01.11 року - на суму 500 грн. 00 коп., 13.04.11 року - на суму 501 грн. 00 коп., 24.05.11 року - на суму 501 грн. 00 коп., 01.07.11 року - на суму 500 грн. 00 коп., 29.07.11 року - на суму 2714 грн. 21 коп., 30.03.12 року - на суму 501 грн. 00 коп., 27.02.12 року - на суму 501 грн. 00 коп., 30.05.12 року - на суму 501 грн. 00 коп., 17.01.12 року - на суму 501 грн. 00 коп., 21.08.12 року - на суму 501 грн. 00 коп., 06.12.13року - на суму 501 грн. 00 коп., 11.11.13 року - на суму 430 грн. 82 коп., 16.10.13 року - насуму 501 грн. 00 коп., 22.08.13 року - на суму 501 грн. 00 коп., 03.04.13 року - на суму 501 грн. 00 коп., 31.01.13 року - на суму 501 грн. 00 коп., 26.02.13 року - на суму 604 грн. 42 коп., 16.07.13 року - на суму 501 грн. 00 коп., 26.06.13 року - на суму 364 грн. 96 коп., 14.05.13 року - на суму 501 грн. 00 коп., 03.11.14 року - на суму 501 грн. 00 коп., 01.12.14 року - на суму 500 грн. 00 коп., 29.09.14 року - на суму 501 грн. 00 коп., 25.08.15 року - на суму 500 грн. 00 коп., 11.07.15 року - на суму 500 грн. 00 коп., 02.06.15 року - на суму 501 грн. 00 коп.,31.10.15 року - на суму 500 грн. 00 коп., 21.03.15 року - на суму 500 грн. 00 коп., 23.02.15 року - на суму 500 грн. 00 коп., 25.04.15 року - на суму 500 грн. 00 коп., 09.01.15 року - на суму 500 грн. 00 коп., 22.12.16 року - на суму 500 грн. 00 коп., 05.09.2016 року - на суму 1500 грн. 00 коп., 21.04.16 року - на суму 500 грн. 00 коп., 18.06.16 року - 500 грн. 00 коп.,12.01.16 року - на суму 500 грн. 00 коп., 04.08.17 року - на суму 500 грн. 00 коп., 12.06.17 року - на суму 500 грн. 00 коп., 03.05.17 року - на суму 1500 грн. 00 коп., 29.03.18 року - на суму 500 грн. 00 коп., 29.01.18 року - на суму 500 грн. 00 коп., а загалом на суму 24 133 грн.41коп.Крім цього, з незрозумілих причин розрахунок заборгованості зі сплати аліментів №20628850 за період з 16.04.2010 року по 31.01.2020 року складений без урахування платежу, якого боржником сплачено 17 січня 2019 року у розмірі 58 919 грн. 60 коп. та погашено таким чином заборгованість з аліментів за попередні періоди на утримання вже повнолітнього на той момент ОСОБА_4 .. Копії довідок про отримання 17 січня 2019 року ОСОБА_4 від боржника (батька ОСОБА_3 ) коштів, в рахунок погашення попередньо накопиченої заборгованості зі сплати аліментів на його утримання, в сумі 58919 грн. 60 коп., було долучено до матеріалів виконавчого провадження №20628850 за клопотанням представника скаржника від 02.04.2019 року та були у державного виконавця в наявності на момент здійснення оскарженого Розрахунку. Відтак, старший державний виконавець Дубровін С.І. не звернув увагу на те, що стаття 179 Сімейного кодексу визначає, що аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той з батьків або інших законних представників дитини, на ім'я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням, в інтересах дитини. Неповнолітня дитина може брати участь у розпорядженні аліментами на її утримання. Неповнолітня дитина має право на самостійне одержання аліментів та розпорядження ними відповідно до Цивільного кодексу України. Відтак, оскільки заборгованість зі сплати аліментів у скаржника утворилась фактично перед синами, ОСОБА_4 та ОСОБА_8 , то погашення заборгованості шляхом перерахування коштів на користь ОСОБА_4 є вочевидь належним виконанням зобов'язання. Більше того, погашення заборгованості перед ОСОБА_4 на користь стягувана у період після досягнення ОСОБА_4 повноліття призвело б до порушення його прав, оскільки обмежило б його можливість на свій розсуд розпорядитися власними коштами. Про досягнення повноліття ОСОБА_4 старшому державному виконавцю було відомо, оскільки починаючи з травня 2018 року наявна відповідна зміна розміру аліментів, що стягуються із боржника, як це відображено в оскарженому Розрахунку відповідно до рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 28 січня 2019 року у справі №760/1142/18-ц. В силу положень ч. 1 ст. 173 Сімейного кодексу України батьки і діти, зокрема ті, які спільно проживають, можуть бути самостійними власниками майна; статтею 177 Сімейного кодексу України передбачено спільне управління батьками майном дитини, якщо інше не передбачене договором між ними. Стаття 179 Сімейного кодексу України визначає право неповнолітньої дитини брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання, неповнолітня дитина має право на самостійне одержання аліментів та розпорядження ними відповідно до ЦК України. Станом на 1 травня 2018 року заборгованість зі сплати аліментів, як видно з оскарженого розрахунку, становила 98644 грн. 03 коп., при цьому не було враховано отриманих стягувачем оплат з уточненням "квартплата" на суму 24 133 грн. 41 коп., отже, з урахуванням цієї суми отримаємо розмір заборгованості у сумі 74 510 грн. 62 коп., з яких заборгованість на утримання ОСОБА_4 становила 50%, тобто 37 255 грн. 31 коп.. Таким чином, сплативши 17 січня 2019 року на рахунок повнолітнього сина ОСОБА_4 58 919 грн. 60 коп., скаржник 17 січня 2019 року погасив повністю заборгованість по оплаті аліментів на його утримання до повноліття. Отже, безпідставно, в порушення приписів п. 4 Інструкції, старшим державним виконавцем Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Дубровіним Сергієм Ігоровичем 4 лютого 2020 року було складено розрахунок заборгованості зі сплати аліментів по ВП №20628850, в якому допущено необґрунтоване завищення розміру суми заборгованості скаржника зі сплати аліментів на 83 053 грн. 01 коп., чим було порушено його права. Відтак, безпідставне неприйняття старшим державним виконавцем Дубровіним С.І. до уваги квитанцій, які підтверджують здійснення оплати з боку скаржника на користь стягувана на загальну суму 24 133 грн. 41 коп., а також неприйняття до уваги факту погашення заборгованості зі сплати аліментів на утримання сина ОСОБА_4 на суму 58 919 грн. 60 коп., призвели до того, що оскаржений Розрахунок є повністю помилковим та вочевидь не відображає фактичних обставин розрахунку скаржника зі сплати аліментів, як за підсумком, так і в розрізі окремих років і місяців. Крім цього, скаржник вважає, що розрахунок заборгованості зі сплати аліментів за виконавчим провадженням №20628850 за період з 16.04.2010 року по 31.01.2020 року не є таким, що: кладений у чіткій відповідності вимогам ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження», ч. 1 ст. 195 Сімейного кодексу України, п. 4 розділу XVI Інструкції, Додатку 15 Інструкції (пункт 4 розділу XVI), оскільки в ньому не визначено розміру сум заборгованості скаржника на 30 число поточного місяця, а також не визначено помісячно сукупний розмір заборгованості з моменту відкриття виконавчого провадження, а також не заховані всі здійснені боржником платежі, що неприпустимо, адже визначення цих показників та їх внесення до Розрахунку, а також врахування всіх здійснених боржником платежів передбачено Інструкцією, що є обов'язковою для виконання старшим державним виконавцем Дубровіним С.І.
20 травня 2020 троку представником стягувача подані письмові пояснення по суті скарги, в яких представник зауважив, що скаржник ОСОБА_9 аліменти на утримання свої синів платив частково, не регулярно, у зв'язку з чим виникла заборгованість. Додатково представник зауважила, що Ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 05 квітня 2018 року ОСОБА_3 було оголошено в розшук, як боржника по сплаті аліментів на суму 143080,03 гривень.
Протягом судового розгляду представник скаржника вимоги скарги підтримав в повному обсязі.
Представник стягувача проти задоволення скарги заперечувала, посилаючись на її безпідставність та необґрунтованість.
Старший державний виконавець Дубровін Сергій Ігорович, представник Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) до розгляду 19 грудня 2021 року не з'явились. На виконання ухвали суду було надано копію виконавчого провадження № 20628850.
Відповідно до ч. 2 ст. 450 ЦПК України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази та матеріали виконавчого провадження, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст.447ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Судом встановлено, що рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 12 липня 2010 року по справі № 2-3399/10 з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 стягнуто аліменти в розмірі 1/3 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на утримання дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
На виконання рішення Деснянського районного суду м. Києва від 12 липня 2010 року по справі №2-3399/10 13 липня 2010 року видано виконавчий лист №2-3399/2010р.
Постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Фурса К.В. від 30 липня 2010 року було відкрито виконавче провадження № 20628850.
Постановою старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Гуріної Є.П. від 21 лютого 2018 року ОСОБА_3 було встановлено тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України до погашення заборгованості зі сплати аліментів.
Постановою старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Гуріної Є.П. від 13 вересня 2018 року на ОСОБА_3 було накладено штраф у розмірі 50% від суми заборгованості - 84614,60 гривень. Даний штраф був накладений у зв'язку з утворенням заборгованості по аліментам за період 0 30.07.2010 року по 01.09.2018 року на суму - 169229,20 гривень.
04 лютого 2020 року старшим державним виконавцем Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Дубровіним Сергієм Ігоровичем здійснено розрахунок заборгованості зі сплати аліментів № 20628850, відповідно до висновків якого заборгованість скаржника у даному провадженні склала 114702,12 гривень.
17 лютого 2020 року представника скаржника звернувся до державного виконавця з заявою про проведення перерахунку загального розміру заборгованості по виплаті аліментів та надав копії квитанцій.
08 вересня 2017 року на адресу ОСОБА_4 було перераховано грошові кошти в розмірі 58919,60 гривень, про свідчить квитанція ПАТ Кредобанк. Інформація про призначення платежу в даній квитанції відсутня.
В силу статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень в Україні покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим законом випадках на приватних виконавців.
Статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Частинами 3, 4 статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу) визначається виконавцем в порядку, встановленому Сімейним кодексом. Виконавець зобов'язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця.
Стосовно розміру заборгованості, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 195 СК України заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном. Заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою - підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості. разі встановлення джерела і розміру заробітку (доходу) платника аліментів, який він одержав за кордоном, за заявою одержувача аліментів державний виконавець, приватний виконавець здійснює перерахунок заборгованості. Розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.
Статтею 447 ЦПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою - підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості. У разі встановлення джерела і розміру заробітку (доходу) платника аліментів, який він одержав за кордоном, за заявою одержувача аліментів державний виконавець, приватний виконавець здійснює перерахунок заборгованості.
Розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.
Згідно частини восьмої статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» спори щодо розміру заборгованості зі сплати аліментів вирішується судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19.03.2020р. №321/498/19 (провадження № 61-11647св19).
Відповідно до Інструкції про організацію примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2832/5, виконавець зобов'язаний обчислювати розмір заборгованості зі сплати аліментів щомісяця та у випадках, передбачених частиною четвертою статті 71 Закону, повідомляти про розрахунок заборгованості стягувача і боржника. Розрахунок заборгованості обчислюється в автоматизованій системі виконавчого провадження на підставі відомостей, отриманих із: звіту про здійснені відрахування та виплати; квитанцій (або їх копій) про перерахування аліментів, наданих стягувачем чи боржником; заяв та (або) розписок стягувача; інформації про середню заробітну плату працівника для цієї місцевості; інших документів, що відображають отримання боржником доходу або сплату ним аліментів. Сума заборгованості зі сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому статтею 195 Сімейного кодексу України. Стягнення аліментів за виконавчими листами за минулий час проводиться в межах десятирічного строку, що передував пред'явленню виконавчого листа до виконання. Якщо за виконавчим документом, пред'явленим до виконання, утримання аліментів не проводилося у зв'язку з розшуком боржника, стягнення аліментів має здійснюватись за весь період незалежно від установленого десятирічного строку та досягнення повноліття особою, на утримання якої присуджені аліменти. Спори щодо розміру заборгованості зі сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.
Дослідивши копії квитанцій, про неврахування яких державним виконавцем при розрахунку заборгованості по аліментам, зазначає скаржник, суд дійшов до наступних висновків. Жодна зі вказаних квитанцій не містить: чіткого зазначення адресата платежу - зазначено «Юначевська»; призначення платежу, які можна було визначити як сплату аліментів.
Також, суд не вбачає підстав для визнання неправомірними дій державного виконавця про неврахування до суми сплачених аліментів сум з зазначеним на квитанції призначенням платежу «квартплата» та суми грошових коштів в розмірі 58919,60 гривень які були перераховані 08 вересня 2017 року на адресу ОСОБА_4 зважаючи на наступне.
Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 12 липня 2010 року по справі № 2-3399/10 з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 стягнуто аліменти в розмірі 1/3 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на утримання дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно даного судового рішення між сторонами виникли правовідносини щодо розподілу обов'язку утримання дітей, відповідно до якого на ОСОБА_2 покладено обов'язок утримання дітей шляхом перерахування ОСОБА_3 аліментів у відповідному розмірі.
Отже, перерахування коштів без визначення як «аліменти», а також перерахування коштів не на адресу стягувача за виконавчим провадженням - ОСОБА_3 не можуть бути враховані як виконання судового рішення Деснянського районного суду міста Києва від 12 липня 2010 року по справі № 2-3399/10 .
Враховуючи вищевказане, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення скарги.
З огляду на викладене, а також керуючись ст.19 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст.247, 449, 450-451 ЦПК України, суд,
Скаргу ОСОБА_2 на дії старшого державного виконавця Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Дубровіна Сергія Ігоровича, стягувач ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги в п'ятнадцятиденний строк з дня складення ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали виготовлено 19 січня 2021 року.
Суддя: І.А. Галась