Справа 752/5163/15-ц
провадження № 6/752/209/21
15.01.2021 року Голосіївський районний суд м. Києва
в складі судді Чередніченко Н.П.
за участю секретаря Шевчук М.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркс.Капітал» про видачу дублікатів виконавчих листів та поновлення строку для їх пред'явлення на примусове виконання у цивільній справі № 752/5163/15-ц, -
В провадженні суду перебувала справа № 752/5163/15-ц за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Іллічівське» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу.
В грудні 2020 року представник ТОВ «Маркс-Капітал» звернувся до суду із заявою про видачу дублікатів виконавчих листів та поновлення строку для їх пред'явлення на примусове виконання у цивільній справі № 752/5163/15-ц.
В обґрунтування заяви зазначено, що рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 05.10.2015 року, позов було задоволено та стягнуто із відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 6147,45 грн. Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 12.08.2019 року, замінено стягувача ПрАТ «СТ «Іллічівське» на його правонаступника «Маркс.Капітал». В липні 2020 року представником товариства було надіслано запит до виконавчої служби щодо пред'явлення виконавчих документів у даній справі до виконання, у відповідь на який було повідомлено про те, що виконавчі листи у справі № 752/5163/15-ц до Голосіївського районного відділу державної виконавчої не надходили та на виконанні не перебувають. Заявник вказує, що місцезнаходження виконавчих листів невідоме, а тому вони є втраченими, в зв'язку з чим є необхідність у видачі їх дублікатів. Крім того, строк пред'явлення виконавчих листів сплив 05.04.2019 р. Однак, право на звернення до органів державної виконавчої служби у заявника виникло лише 12.08.2019 року після винесення Голосіївським районним судом м. Києва ухвали по заміну сторони стягувача, а відтак заявником строк пропущено із поважних причин, та, останній, підлягає поновленню.
Суд, дослідивши матеріали, вважає, що в задоволенні заяви слід відмовити за наступних підстав.
Судом встановлено, що рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 05.10.2015 року у справі № 752/5163/15-ц, позов Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Іллічівське» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу, було задоволено. Стягнуто із відповідача на користь позивача суму страхового відшкодування в розмірі 6147,45 грн. та судовий збір в сумі 243,60 грн.
Копія рішення суду була направлена сторона для відома.
З будь-якими заявами про видачу оригіналів виконавчих листів на виконання зазначеного рішення суду, сторона позивача до суду не зверталась.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 12.08.2019 року, у справі було замінено стягувача ПрАТ «СТ «Іллічівське» на його правонаступника ТОВ «Маркс.Капітал».
Копію зазначеної ухвали суду було направлено сторонам для відома.
Правонаступник стягувача у даній справі - ТОВ «Маркс.Капітал» з будь-якими заявами про видачу виконавчих листів на виконання зазначеного рішення суду, до суду також не звертався та судом достовірно встановлено, що оригінали виконавчих листів у даній справі судом не видавалась.
Однак, в грудні 2020 року представник ТОВ «Маркс.Капітал» звернувся до суду із заявою про видачу дублікатів виконавчих листів у даній справі, вказуючи на те, що оригінали виконавчих листів втрачені, та на даний час у відповідному відділі виконавчої служби виконавчі листи на виконанні не перебувають, а відтак наявні підстави для видачі їх дублікатів, та поновлення строку для пред'явлення їх до примусового виконання.
Перевіряючи обґрунтованість та доведеність вимог заявника, суд приймає до уваги те, що відповідно до п. 17.4 розділу XIII ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви.
Згідно діючого законодавства, дублікатом є документ, який видається замість втраченого оригіналу і має силу первісного акта. Дублікат видається судом, який ухвалив рішення, після розгляду заяви про видачу дубліката. При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого документа суд повинен перевірити, чи не було воно виконано за втраченим документом, адже за повністю виконаним рішенням дублікат виконавчого документа не видається.
Зазначеною нормою цивільного процесуального законодавства передбачено, що заява про видачу дубліката виконавчого документа може бути подана до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Така ж правова позиції викладена в постановах Верховного Суду від 10 вересня 2018 року у справі №5011-58/9614-2012, від 16 серпня 2018 року у справі № 6/275-08, від 15 серпня 2018 року у справі № 6/256, від 26 квітня 2018 року у справі № 922/6111/15 та від 21 січня 2019 року у справі №916/215/15-г).
Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, вкрадено, знищено або істотно пошкоджено.
З урахуванням викладеного можна зробити висновок, що якщо строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред'явлення його до виконання строку.
Натомість, коли строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.
Зазначене також узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, яка викладена в постанові від 21 серпня 2019 року в справі № 2-836/11.
Тобто, суд має право видати дублікат виконавчого листа тільки у разі доведеності втрати його оригіналу.
Згідно положень частини першої статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
При цьому, за правилами ч.6 ст.81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, що із заявою про видачу дублікату та поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання заявник звернувся лише в грудні 2020 року, тобто після спливу більше п'яти років з моменту ухвалення рішення.
Крім того, як вбачається з матеріалів заяви про поновлення строків пред'явлення виконавчого документа до виконання та видачу дубліката виконавчого документа та доданих до неї письмових документів, - заявником не надано до суду переконливих доказів на підтвердження втрати виконавчих листів у даній справі.
Більше того, судом достовірно встановлено, що оригінали виконавчих листів у даній справі не видавались, з будь-якими заявами про їх видачу ані первісний стягувач, ані його правонаступник, до суду не звертались, а відтак оригінали виконавчих листів не втрачені, останні, судом не видавались, та відсутні законні підстави для видачі дублікатів виконавчих листів у даній справі.
Щодо поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Підставою для поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа документу є факт пропуску стягувачем такого строку з поважних причин.
Поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для стягувача отримати та подати у встановлений законом строк виконавчий лист до примусового виконання.
Крім того, поважність причин пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання пов'язана не тільки з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її прав), а й з об'єктивною можливістю цієї особи знати про ці обставини. Можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів, за якими особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї цю можливість знати про посягання на права. Обов'язок доведення часу, з якого особі стало відомо про порушення її права, покладається на заявника.
Заявником не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що первісним стягувачем, яким було ПроАТ «СТ «Іллічівське» вживались заходи щодо належного виконання боржником рішення суду, яке набрало законної сили, також не надано суду доказів, які б вказували на безпосереднє унеможливлення або ускладнення можливості вчинення процесуальних дій стягувачем у визначений законом строк, а також заявником не надано доказів, які б підтверджували об'єктивну неможливість первісного стягувача та його правонаступника вчинити всі можливі дії, спрямовані на пред'явлення виконавчого документа до виконання у строки, визначені чинним законодавством України.
Як вбачається з матеріалів справи, рішення суду у даній справі не оскаржувалось, та стороною позивача не вживались заходи щодо отримання виконавчих листів та їх пред'явлення до примусового виконання.
Порушуючи питання про поновлення строку для пред'явлення виконавчих листів у даній справі до виконання, представник товариства посилається на те, що права стягувача до заявника перейшли лише в серпні 2019 року, тоді як строк для пред'явлення виконавчих листів документів сплив в квітні 2019 року, а відтак наявні підстави для поновлення строку.
Однак, суд звертає увагу сторони заявника на те, що наведені обставини не можуть бути достатніми підставами для поновлення строку для пред'явлення виконавчих листів до виконання, та будь-які обставини, які б перешкоджали первісному стягувачу отримати та пред'явити виконавчі листи до виконання стороною заявника не доведено, а судом не встановлено.
Слід також вказати на те, що, звертаючись до суду із заявою про видачу дублікатів виконавчих листів стягувач не подав належних та достатніх доказів на підтвердження пред'явлення виконавчих листів до виконання в межах строку, визначеного законом.
З наведеного слідує, що своїми правами щодо надання доказів на підтвердження заявлених вимог, стягувач скористався на власний розсуд та доказів пред'явлення виконавчого листа до виконання в межах строку, визначеного законом, не надав.
З огляду на викладене, а також приймаючи до уваги те, що стороною заявника не доведено достатніми доказами обґрунтування вимог заяви, та те, що оригінали виконавчих листів у справі дійсно втрачені та строк для їх пред'явлення пропущено із поважних причин, а тому суд вважає, що заява є недоведеною, в зв'язку з чим в її задоволенні слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 258-260, 273, 354, 433 ЦПК України, п. 17.4 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, суд, -
В задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркс.Капітал» про видачу дублікатів виконавчих листів та поновлення строку для їх пред'явлення на примусове виконання у цивільній справі № 752/5163/15-ц, відмовити.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Н.П. Чередніченко