справа № 752/17211/20
провадження №: 2/752/3141/21
Іменем України
11.01.2021 року суддя Голосіївського районного суду міста Києва Мазур Ю.Ю., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу, -
У вересні 2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, в якому просить розірвати шлюб, укладений між ним, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 17.10.2015 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Печерського району міста Києва, актовий запис № 2477.
Суддя, дослідивши матеріали справи, вважає, що подана позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу, підлягає поверненню виходячи з наступного.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 09.09.2020 позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу, залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Листом Верховного Суду України від 25.01.2006 р. № 1-5/45 визначено критерії оцінювання розумності строку розгляду справи, якими серед іншого є складність справи та поведінка заявника.
Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо: позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
В ухвалі Європейського суду з прав людини від 08 січня 2008 року щодо прийнятності заяви N 32671/02 у справі "Скорик проти України" зазначено, що право на суд, одним із аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що держава має право встановлювати певні обмеження права осіб на доступ до суду, такі обмеження мають переслідувати легітимну мету, не порушувати саму сутність цього права, а між цією метою і запровадженими заходами має існувати пропорційне співвідношення (пункт 57 Рішення у справі «Ашингдейн проти Сполученого Королівства» від 28 травня 1985 року, пункт 96 Рішення у справі «Кромбах проти Франції» від 13 лютого 2001 року).
За таких обставин, наявність визначених у законі вимог щодо строку для усунення недоліків не є тотожним обмеженню в доступі до правосуддя, а отже не означає обмеження у праві на справедливий судовий розгляд.
Враховуючи ту обставину, що станом на 11.01.2021 року позивач викладені в ухвалі суду від 09.09.2020 року недоліки не усунув, а саме, не зазначив найменування суду першої інстанції, до якого подається заява, місця проживання чи перебування відповідача, реєстраційний номер облікової картки платника податків або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, а також не подав виправлену позовну заяву з додатками в двох примірниках: для суду та для відповідача разом з наданням оригіналу платіжного документу про сплату судового збору.
Разом з цим, слід зазначити, що позивач до суду не з'являється, провадженням справи не цікавиться, суддя приходить до висновку, що позовна заява ОСОБА_1 підлягає поверненню позивачу, відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, оскільки останнім не усунуто недоліки.
Керуючись ст. ст. 259, 260 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу - вважати неподаною та повернути позивачу.
Ухвалу суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали, безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя: Ю.Ю. Мазур