Справа № 752/258/19
Провадження № 2-р/752/4/20
11 січня 2021 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Плахотнюк К.Г.
за участі секретаря судового засідання Бродюк Л.С..,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради про визнання права власності на земельну ділянку за набувальною давністю,
встановив:
01.10.2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про роз'яснення судового рішення.
За даними протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 23.06.2020 року заява ОСОБА_1 у справі №752/258/19 передана до провадження судді Голосіївського районного суду міста Києва Плахотнюк К.Г.
В обгрунтування заявлених вимог заявником зазначено, що ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва у справі №752/258/19 було задоволено його заяву про забезпечення його ж позову до Київської міської ради про визнання права власності на земельну ділянку за набувальною давністю. Відповідно до цієї ж ухвали:
накладено арешт на на присадибну земельну ділянку із кадастровим номером 8000000000:79:008:0017, площею 0, 0229 га по АДРЕСА_1 ;
заборонено будь-яким особам, будь-яким чином , використовувати присадибну земельну ділянку із кадастровим номером 8000000000:79:008:0017, площею 0,0229 га по АДРЕСА_1 .
Зважаючи на те, що 27.08.2019 року державний виконавець повернув зазначену вище ухвалу без прийняття до виконання, з підстав ч.2 ст. 4; п.6 ч.4 ст. 4 ЗУ «Про виконавче провадження» ОСОБА_1 просив: роз»'яснити ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 14.05.2019 року у справі № 752/258/19, а саме: визначити в якій частині необхідно виконати ухвалу; зазначити чи право стягнення є солідарним, а також форму заяви про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 Закону України «Про виконавче провадження».
У судовому засіданні сторни відсутні, їх відсутність не перешкоджає розгляду заяви ОСОБА_1 про роз"яснення ухвали про забезпечення позову.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що заявлені вимоги не підлягають задоволенню за наступних підстав.
Судом встановлено, що у провадженні Голосіївського районного суду м. Києва знаходиться справа №752/258/19 за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради про визнання права власності на земельну ділянку за набувальною давністю.
14.05.2019 року у справі було вжито заходи забезпечення зазначеного вище позову, зокрема шляхом:
накладення арешту на присадибну земельну ділянку із кадастровим номером 8000000000:79:008:0017, площею 0, 0229 га по АДРЕСА_1 ;
заборони будь-яким особам , будь-яким чином , використовувати присадибну земельну ділянку із кадастровим номером 8000000000:79:008:0017, площею 0,0229 га по АДРЕСА_1 .
В цій же ухвалі зазначено, що вона підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Звертаючись до суду з заявою про роз'яснення зазначеної вище ухвали в частині, що стосується визначення в якій частині необхідно виконати зазначену вище ухвалу заявник посилається на те, що він звернувся до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавочої служби ГТУЮ у м. Києві з заявою щодо її примусового виконання, однак вона була повернута держаним виконавцем без виконання з тих підстав, що виконавчий документ не може бути прийнятий до виконання, оскільки не відповідає вимогам передбаченим ст. 4 ЗУ "Про виконавче провадження", а саме: не визначено в якій частині виконавчий документ підлягає виконаню.
Правилами статті 271 ЦПК України встановлено, що за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.
Отже, діюче процесуальне законодавство зазначає, що судове рішення повинно бути зрозумілим, яке полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення.
Роз'яснення судового рішення є одним із способів усунення його недоліків, які стосуються недотримання його ясності та визначеності.
За своєю правовою суттю роз'яснення судового рішення зумовлене його нечіткістю, якщо рішення є неясним та незрозумілим для осіб, щодо яких воно постановлене, так і тих, що будуть здійснювати його виконання. Тобто, роз'яснення полягає в тому, що суд не в праві давати відповідь на нові та не вирішені ним вимоги, а лише має роз'яснити положення ухваленого рішення, які не чітко та не ясно сформульовані, що позбавляє можливості його реалізації.
Таким чином, роз'яснення рішення - це більш повний, чіткий, ясний, зрозумілий виклад рішення, як правило його резолютивної частини, розуміння та сприйняття яких викликає труднощі, однак шляхом постановлення ухвали про роз'яснення суд не вправі змінювати суть самого рішення.
Як видно зі змісту судового рішення , яке просить роз'яснити заявник ,судом вжито два види забезпечення його ж позову.
У своїй заяві позивач ОСОБА_1 фактично просить суд визначити в якій частині необхідно виконати ухвалу про забезпечення позову, яка була постановлена за результатами розгляду його заяви, проте визначення в якій саме частині виконувати ухвалу покладається саме на заявника, а выдтак роз'ясненню не підлягає. Крім того, ухвала про забезпечення позову підлягає примусовому виконанню, порядок здійснення якої визначено Законом України «Про виконавче провадження» та додатковому роз"ясненню не підлягає
Що ж стосується вимог щодо роз"яснення форми заяви про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 ЗУ "Про виконавче провадження", то вони виходить за межі повноважень суду щодо роз'яснення судового рішення, передбаченого статтею 271 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 271,431,432 ЦПК України, суд -
постановив:
у задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради про визнання права власності на земельну ділянку за набувальною давністю, відмовити.
Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п"ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції яким ухвалено оскаржуване судове рішення.
Суддя: К.Г. Плахотнюк