Справа № 706/259/20
2-а/706/5/21
19 січня 2021 року м.Христинівка
Христинівський районний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді Орендарчука М.П.,
за участю секретаря Карбівська Я.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Христинівка за правилами загального позовного провадження адміністративну справуза позовом ОСОБА_1 до інспектора батальйону патрульної поліції м.Біла Церква Коваленка Ігоря Сергійовича про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,-
До Христинівського районного суду надійшла вищевказана справа в якому позивач просив визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАК № 2174358 від 28.02.2020, якою ОСОБА_1 визнано винним за ч. 1 ст. 121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень.
Позов обґрунтовано тим, що 28.02.2020 року приблизно о 21 год. 00 хв. рухаючись по автодорозі Київ-Одеса він керував транспортним засобом «Ніссан Кашкай», н.з. НОМЕР_1 , який було зупинено працівниками патрульної поліції у зв'язку із тим, що на автомобілі нібито не працювала ліва фара в режимі ближнього світла. Пред'явивши відповідні документи, повідомив, що перед початком руху він перевіряв стан зовнішніх світлових приладів, і будь-які несправності за результатами такої перевірки та у подальшому під час керування автомобілем виявлені ним не були, і про можливу несправність лампи лівої фари дізнався лише після зупинки автомобіля поліцейськими. Крім того, повідомив, що найкоротшим шляхом з увімкненою аварійкою дістанеться до місця стоянки і замінить лампу лівої фари. Не враховуючи дані пояснення, на нього було складено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. Вважає, що постанова серії ЕАК № 2174358 від 28.02.2020 є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки позивач не вчиняв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КУпАП, а відповідачем всупереч вимогам ст. 245, 280 КУпАП при винесенні оскаржуваної постанови не було належним чином з'ясовано чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи наявна вина позивача у вчиненні такого правопорушення, а також грубо порушено встановлений законом порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Ухвалою судді від 12.03.2020 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження без виклику сторін.
Інспектор батальйону патрульної поліції м.Біла Церква Коваленко Ігор Сергійович Управління патрульної поліції у Київської області надіслав відзив на позовну заяву без відеозапису події. У задоволенні позову просив відмовити.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що інспектор батальйону патрульної поліції м.Біла Церква Управління патрульної поліції у Київської області Коваленко Ігор Сергійович 28.02.2020 року було винесено постанову серії ЕАК № 2174358, відповідно до якої на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 гривень, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП.
Відповідно до даної постанови, 28.02.2020р. о 21год. 14хв., водій керував транспортним засобом з непрацюючою лівою фарою в режимі ближнього світла в темну пору доби, чим порушив п.31.4.3.в ПДР України. Транспортний засіб з несправними зовнішніми світловими приладами, не горить ліва фара в темну пору доби в режимі ближнього світла.
У позовній заяві ОСОБА_1 , посилається на те, що його дійсно було зупинено екіпажем патрульної поліції та було роз'яснено причину зупинки, а саме, що в його автомобілі не горить ліва фара в режимі ближнього світла, та не зважаючи на його пояснення щодо того, що він не знав про наявність такої несправності, патрульним інспектором було винесено постанову.
Суд, витрибовував у відповідача відеозапис події, який зазначеній у постанові як доказ, однак відповідач повідомив суд, що відеозапис події з технічних причин відсутній.
За змістом статті 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають, зокрема, справи про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (в тому числі й щодо порушення частини першої статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення).
Відповідно до частини 2 статті 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Відповідно до ч. 2 ст. 258 КУпАП, протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції (ст. 222 КУпАП визначено компетенцію Національної поліції щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення, а саме, зазначено що «органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення:., зокрема, і за частинами першою, другою і третьою статті 122»).
У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті (ст. 258 КУпАП), уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу (ч. 4 ст. 258 КУпАП).
Крім того, «Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» затвердженої наказом МВС № 1395 від 07.11.2015 р. встановлено, що у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п'ятою і шостою статті 121, статтями 121-1,121-2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124- 1, статтями 125,126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140 КУпАП.
Постанова виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Згідно до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Відповідно до вимог ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ст.288 КУпАП, постанову в справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено в суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду від 23.12.2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст.283, 284 КУпАП. В ній зокрема необхідно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Також, Європейський суд з прав людини у пункті 53 рішення у справі «Федорченко та Лозенко проти України», зазначив, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення «поза розумними сумнівом». Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.
Пунктами 1.3 та 1.9. ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Частиною 1 ст. 121 КУпАП встановлено, що керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, вказаною нормою права передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортним засобом, що має, зокрема, технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється.
Відповідно до п.п.31.4.3 розділу 31 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам: зовнішні світлові прилади:
а) кількість, тип, колір, розміщення і режим роботи зовнішніх світлових приладів не відповідають вимогам конструкції транспортного засобу;
б) порушено регулювання фар;
в) не горить лампа лівої фари в режимі ближнього світла;
г) на світлових приладах немає розсіювачів або використовуються розсіювачі і лампи, що не відповідають типу даного світлового приладу;
ґ) на розсіювачах світлових приладів нанесено тонування або покриття, що зменшує їх прозорість чи світлопропускання.
Згідно з частиною 1 статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За загальними правилами ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з п.1 ст.247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Джерела, які можуть бути доказами в справі про адміністративне правопорушення, наведені у статті 251 КУпАП.
Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Як свідчать матеріали справи, фактично позивача притягнуто до відповідальності за те, що в нього не працювала ліва фара в режимі ближнього світла.
Згідно п.31.5 ПДР України коли під час руху виникає така несправність як «не горить лампа лівої фари в режимі ближнього світла», то водій транспортного засобу повинен вжити заходів для їх усунення, а якщо це зробити неможливо - рухатися якомога коротшим шляхом до місця стоянки або ремонту, дотримуючись запобіжних заходів з виконанням вимог пунктів 9.9 і 9.11 цих Правил.
Повна заборона подальшого руху може бути лише у випадках, коли у темну пору доби не горять лампи усіх фар чи задніх габаритних ліхтарів, як вказано у п.31.6 Правил.
Для умов кваліфікації порушення за ч. 1 ст. 121 КУпАП, з урахуванням ст. 9 КУпАП, керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, може бути допущене як умисно так і з необережності.
В спірному випадку позивач рухався з непрацюючою лампою лівої фари в режимі ближнього світла. Однак, як стверджує позивач, а відповідачем не спростовано, що перед початком руху технічний стан автомобіля ним був перевірений. Усунути на місці несправність не має змоги, однак може доїхати неподалік до місця стоянки, де маються інструменти, та усунути несправність.
Так, адміністративна відповідальність в Україні ґрунтується на конституційних принципах, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Елементами верховенства права є принцип рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці.
КУпАП закріплено низку гарантій забезпечення прав суб'єктів, які притягаються до адміністративної відповідальності. В сукупності з конституційними нормами ці гарантії створюють систему процесуальних механізмів захисту особи.
Суд звертає увагу, що притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Верховний Суд також звернув увагу на те, що процесуальний обов'язок щодо доказування правомірності винесення постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності відповідно до положень діючого на час виникнення спірних правовідносин процесуального законодавства покладено на відповідача.
Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 р. № 14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Разом з тим, як вбачається з положень ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Отже, одним із принципів, яким повинно відповідати рішення суб'єкта владних повноважень у публічно-правових відносинах щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, є принцип обґрунтованості.
Принцип обґрунтованості прийнятого рішення, тобто прийняття рішення з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії, вимагає від суб'єкта владних повноважень (в тому числі, при притягненні особи до адміністративної відповідальності) враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих рішень, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення суб'єкта владних повноважень, в тому числі рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, повинно бути вмотивованим.
Посилання на належні та конкретні докази, які свідчать про вчинення особою адміністративного правопорушення, перелік яких визначено статтею 251 КУпАП, повинні міститися саме в постанові про адміністративне правопорушення.
У той же час будь-яких доказів, які б свідчили про вчинення позивачем порушення правил дорожнього руху при винесенні оскаржуваної постанови відповідачем не надано, в графі "до постанови додається" зазначено запис з нагрудної камери АІ 00090, однак даний відеозапис, добровільно, а також на вимогу суду наданий не був, а тому суд позбавлений можливості перевірити відеозапис на предмет належністі та допустимість з огляду на його відсутність.
Всупереч даним вимогам, суб'єктом владних повноважень, жодного доказу, передбаченого ст. 251 КУпАП, в обґрунтування законності винесеної ним постанови та накладення на позивача штрафу, передбаченого санкцією ч. 1 ст. 121 КУпАП, не було в наявності та відповідно, не долучено до матеріалів справи.
Так, єдиним доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення є сама оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення, в якій зафіксовано порушення водієм правил дорожнього руху.
Однак зазначена постанова не може розглядатись як доказ за відсутності інших доказів на підтвердження обставин вказаних в оскаржуваній постанові.
Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 КАС України.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи те, що відповідачем не надано суду доказів на підтвердження скоєння позивачем адміністративного правопорушення, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправною та скасування постанови ЕАК 2174358 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення за відсутністю в діях позивача події та складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 121 КпАП України, ст.ст. 2, 19, 132, 134, 241-251 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора батальйону патрульної поліції м.Біла Церква Коваленка Ігоря Сергійовича про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАК 2174358 від 28.02.2020 про накладення на ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 121 КУпАП штрафу в розмірі 340 грн.
Судові витрати віднести на рахунок Держави.
До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Христинівський районний суд Черкаської області до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Суддя: М.П. Орендарчук