Справа № 634/866/19
Провадження № 1-кп/634/33/21
19.01.2021смт Сахновщина Харківської області
Сахновщинський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
з участю прокурора ОСОБА_3 ,
захисника: ОСОБА_4 ,
представника потерпілого ОСОБА_5 ,
потерпілого ОСОБА_6 ,
обвинуваченого: ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Сахновщина матеріали кримінального провадження, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12018220420000326 відносно:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Сахновщина, Харківської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, який не має права керування транспортними засобами
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.268, ч.1 ст.135 КК України,
з укладеною 19.01.2021 року між прокурором Сахновщинського відділу Первомайської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_7 , захисником ОСОБА_4 , угодою про визнання винуватості, -
Відповідно до обвинувального акту, 26.08.2018 в період часу з 10:35 по 10:44 годину ОСОБА_7 , керував технічно несправним автомобілем марки «Москвич АЗЛК 2140» р/н НОМЕР_1 в порушення вимог п. 31.4.5г Правил дорожнього руху України, згідно з яким: «На одну вісь транспортного засобу встановлено діагональні шини разом з радіальними, ошиповані і не ошиповані, морозостійкі і неморозостійкі, шини різних розмірів чи конструкцій, а також шини різних моделей з різними малюнками протектора для легкових автомобілів, різними типами малюнків протектора - для вантажних автомобілів», при цьому не маючи дозволу на право керування транспортним засобом, чим порушив вимоги п. 2.1а Правил дорожнього руху України, відповідно до яких водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії, перебуваючи в цей час у стані алкогольного сп'яніння, чим грубо порушив вимоги п. 2.9 а. Правил дорожнього руху України, згідно з яким «Водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», рухаючись по вулиці Заозерній смт. Сахновщина, Харківської області зі швидкістю 90 кмгод., грубо порушив вимоги п. 12.4 Правил дорожнього руху України, згідно з яким: п. 12.4 «У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 кмгод.», та проїжджаючи по відрізку автодороги по направленню до м. Красноград Харківської області поблизу електроопори № 28, скоїв зіткнення передньою частиною автомобіля із задньою частиною велосипеда «Україна», яким керував велосипедист ОСОБА_6 , що рухався в попутному напрямку, чим грубо порушив вимоги п. 12.3 Правил дорожнього руху України, згідно з яким: п.12.3 «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасник ів руху об'їзду перешкоди».
У зв'язку з порушенням вищевказаних вимог Правил дорожнього руху України водій ОСОБА_7 допустив зіткнення з велосипедистом ОСОБА_6 .
Внаслідок дорожньо-транспортної події згідно висновку експерта № 08-122/2019 комісійної судово-медичної експертизи від 10.06.2019 у ОСОБА_6 мали місце наступні тілесні ушкодження: черепно-мозкова травма в формі забою головного мозку легкого ступеню, яка супроводжувалась легкою загальною неврологічною симптоматикою, з множеними гематомами, саднами і забитими ранами обличчя, уламковим вдавленим переломом передньої стінки (втиснення на 8 мм.) та лінійним переломом задньої стінки фронтального (лобного) синусу справа з крововиливом в його порожнину (гемосинус) та забоєм м'яких тканин обличчя.
За ступенем тяжкості черепно-мозкова травма з переломами обох стінок лобного синусу (як повний перелом лобної кістки), з крововиливом в його порожнину і забитою раною лобової ділянки відносяться до ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя, відповідно до п.2.1.3. б) «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом МОЗ України від 17.01.1995р. № 6.
Відповідно до висновку судової автотехнічної експертизи № 7/134 СЕ-19 від 14.02.2019 у даній дорожній обстановці, водій автомобіля «Москвич АЗЛК 2140» р/н НОМЕР_1 ОСОБА_7 повинен був діяти відповідно до вимог п.п. 12.3 та 12.4 Правил дорожнього руху України. У діях водія автомобіля «Москвич АЗЛК 2140» р/н НОМЕР_1 ОСОБА_7 вбачаються невідповідності вимогам п. 12.4 Правил дорожнього руху України, які з технічної точки зору, знаходились у причинному зв'язку з настанням ДТП.
Крім того, ОСОБА_7 26.08.2018 в період часу з 10:35 по 10:44 годину, після зіткнення з велосипедистом ОСОБА_6 поблизу електроопори № 28 на вулиці Заозерній, смт. Сахновщина, Харківської області, усвідомлюючи, що своїми діями поставив потерпілого ОСОБА_6 у якого, згідно висновку експерта № 08-122/2019 комісійної судово-медичної експертизи від 10.06.2019 мали місце наступні тілесні ушкодження: черепно-мозкова травма в формі забою головного мозку легкого ступеню, яка супроводжувалась легкою загальною неврологічною симптоматикою, з множеними гематомами, саднами і забитими ранами обличчя, уламковим вдавленим переломом передньої стінки (втиснення на 8 мм.) та лінійним переломом задньої стінки фронтального (лобного) синусу справа з крововиливом в його порожнину (гемосинус) та забоєм м'яких тканин обличчя, в небезпечне для життя становище, нехтуючи моральними і правовими нормами, які передбачають надання допомоги людині, що перебуває у небезпечному для життя стані, та маючи можливість надати таку допомогу, зник з місця дорожньо-транспортної пригоди, свідомо залишивши потерпілого ОСОБА_6 в небезпечному для життя стані.
19.01.2021 року між прокурором Сахновщинського відділу Первомайської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_7 , захисником ОСОБА_4 укладено угоду про визнання винуватості.
Прокурор у судовому засіданні просив затвердити угоду про визнання винуватості.
Потерпілий ОСОБА_6 надав письмовий дозвіл прокурору на укладення угоди про визнання винуватості з обвинуваченим.
У судовому засіданні обвинувачений свою провину у скоєному визнав повністю, щиро розкаявся, та зазначив, що він розуміє надані йому законом права, розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ст. 473 КПК України, характер пред'явленого обвинувачення та вид покарання, яке до нього буде застосоване в результаті затвердження угоди про визнанні винуватості та наполягає на затвердженні угоди.
Захисник обвинуваченого просив затвердити угоду про визнання винуватості та призначити покарання визначене сторонами.
Розглядаючи питання про затвердження угоди, суд виходить з наступного.
Частиною 3 ст. 474 КПК України передбачено, що якщо угоду досягнуто під час судового провадження, суд невідкладно зупиняє проведення процесуальної дії і переходить до розгляду угоди.
Згідно ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Відповідно до п.1 ч.7 ст. 474 КПК України суд перевіряє угоду на відповідність вимогам цього Кодексу та/або закону. Суд відмовляє у затвердженні угоди, якщо умови угоди суперечать вимогам цього Кодексу та/або закону.
У зв'язку з наведеним, суд має підстави розглянути дане провадження відповідно до положень ст. 473 КПК України.
Так, згідно умов угоди про визнання винуватості обвинувачений зобов'язується беззастережно визнати обвинувачення в обсязі пред'явленого обвинувачення у судовому провадженні; повідомляти про відомі йому факти вчинення аналогічних злочинів. Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди ОСОБА_7 буде призначено покарання за ч. 2 ст. 286 КК України - 5 років позбавлення волі, за ч.1 ст.135 КК України - 2 роки позбавлення волі Відповідно до ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим та призначити остаточне покарання у виді 5 років позбавлення волі, застосувавши ст. 75 КК України.
У судовому засіданні обвинувачений просить угоду про визнання винуватості, укладену між ним та прокурором, затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання та інші передбачені угодою заходи, при цьому беззастережно визнав себе винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.286, ч.1 ст.135 КК України, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, а також інших заходів у разі затвердження угоди.
Суд, заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, приходить до висновку, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
При цьому, судом з'ясовано, що ОСОБА_7 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винним, цілком розуміє свої права, визначені ст. 474 ч.4 п.1 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ст. 473 ч.2 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.
Зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст. 472 КПК України.
Враховуючи вищевикладене, оскільки умови угоди про визнання винуватості, її форма та зміст відповідають вимогам КПК України та КК України, дії обвинуваченого вірно кваліфіковані за ч.2 ст. 286 КК України - тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяли потерпілому тяжке тілесне ушкодження, яке згідно з положеннями ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів; за ч. 1 ст. 135 КК України, тобто завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена?? можливості вжити заходів до самозбереження, внаслідок іншого безпорадного стану, якщо той, хто залишив без допомоги, сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан, яке згідно з положеннями ст. 12 КК України, відноситься до категорії нетяжких злочинів, суд приходить до висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди, і призначення ОСОБА_7 узгодженої сторонами міри покарання.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 314, 374-376, 469, 472-475 КПК України, суд,-
ухвалив:
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 19.01.2021 року між прокурором Сахновщинського відділу Первомайської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_7 , захисником ОСОБА_4 .
ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 286, ч. 1 ст. 135 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами покарання:
за ч. 2 ст. 286 КК України - у виді 5 років позбавлення волі без позбавлення права керування транспортними засобами;
за ч. 1ст. 135 КК України у виді 2 років позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворо покарання більш суворим призначити ОСОБА_7 покарання у виді 5 років позбавлення волі без позбавлення права керування травнспортними засобами.
У відповідності до ст. 75 КК України звільнити засудженого від відбування призначеного йому основного покарання, встановивши іспитовий строк 2 роки, якщо протягом встановленого строку він не вчинить нового злочину та виконає обов'язки, передбачені ст.76 КК України, які суд покладає на засудженого, після набрання вироком законної сили, а саме:
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
Речові докази у відповідності до ст. 100 КПК України:
- б/в велосипед марки «Україна»;
- автомобіль марки «Москвич-АЗЛК 2140» р/н НОМЕР_1 - вважати повернутими власникам;
- медичну документацію ОСОБА_6 - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Стягнути з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 витрати за проведення автотехнічної експертизи № 7/357СЕ-19 від 20.05.2019 року у розмірі 3432,00 грн., витрати за проведення автотехнічної експертизи №7/134 СЕ-19 у розмірі 1716,00грн., а також витрати за проведення транспортно-трасологічної експертизи №7/107СЕ-19 від 26.02.2019 року у розмірі 5720,00 грн., а всього - 10868,00 грн. на користь держави.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_7 не обирався.
Вирок суду може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Сахновщинський районний суд Харківської області протягом 30 діб з дня його проголошення, а засудженим у той же строк з дня вручення копії вироку.
Суддя: