Дата документу 18.01.2021
Справа № 937/7079/20
2/937/502/21
18 січня 2021 року м. Мелітополь
Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі головуючого - судді Ковальової Ю.В., секретар судового засідання - Левандовська О.М.,
розглянувши у відкритому засіданні в порядку спрощеного судового провадження цивільну справу за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 30.10.2012,
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитним договором № б/н від 30.10.2012 у розмірі 15262,32 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2102,00 грн. Зазначає, що 30.10 .2012 з відповідачем був укладений кредитний договір, згідно якого їй було відкрито кредитний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт у розмірі, зазначеному в довідці про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку. У подальшому розмір кредитного ліміту був збільшений до 5000 грн., що підтверджується довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку. У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору за нею виникла заборгованість, яка станом на 26.08.2020 становить 15262,32 грн. і складається з: 6191,07 грн. - заборгованість за тілом кредиту (в т.ч. 0,00 грн. - заборгованість за поточним тілом кредиту та 6191,07 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту); 0,00 грн. - заборгованість по нарахованим відсоткам; 0,00 грн. - заборгованість по простроченими відсотками; 2225,32 грн. - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625; 6845,93 грн. - заборгованість за пенею; 0,00 грн. - комісія.
Ухвалою суду від 24.11.2020 року відкрито спрощене позовне провадження і справа призначена до розгляду з викликом учасників справи.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, до позову ним було долучено клопотання про розгляд справи за його відсутності, наполягає на заявлених позовних вимогах, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідачка в судове засідання не з'явилася з невідомої суду причини, про час, місце і дату судового засідання була повідомлена належним чином. Судова повістка надсилалась їй за останнім відомим місцем проживання: АДРЕСА_1 , до суду повернвся конверт. Крім того, відповідачка викликалася до суду через розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, відповідно до ч.11 ст.128 ЦПК України. Про поважні причини своєї неявки суд не повідомила, заяв про відкладення розгляду справи та про розгляд справи за її відсутності від неї не надходило, тому суд визнає її неявку неповажною та вважає можливим розглянути справу за її відсутності, ухваливши заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, з урахуванням клопотання представника позивача про слухання справи за його відсутності та в зв'язку з неявкою відповідача, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню за наступними підставами.
Згідно зі статтею 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, відповідно до яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 3 ст. 12 ЦПК України).
Судом встановлено наступне.
30.10.2012 між позивачем та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір б/н від 30.10.2012. Відповідачкою ОСОБА_1 на бланку підписано Анкету-заяву про приєднання до Умов і правил надання банківських послуг в Приватбанку. У вказаній Анкеті-заяві зазначено, що ОСОБА_1 приєднується до Умов і правил надання банківських послуг, які розміщені на сайті http://privatbank.ua, і згодна з тим, що дана заява разом з Пам'яткою клієнта, Умовами і Правилами надання банківських послуг, Тарифами складають між ним і банком договір про надання банківських послуг /а.с.18/.
До кредитного договору банк додав Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», Витяг з Умов та правил надання банківських послуг, які розміщені на сайті: https://privatbank.ua як невід'ємні частини спірного договору.
Відповідно до довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, оформленої на ОСОБА_1 , відповідачу відкрито кредитний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт у розмірі 1800 грн. У подальшому, 05.11.2016 розмір кредитного ліміту був збільшений до 5000 грн. /а.с.17/.
У наданому банком розрахунку заборгованості, відповідачу станом на 26.08.2020 року нараховано банком заборгованість в сумі 15262,32 грн. яка складається з: 6191,07 грн. - заборгованість за тілом кредиту (в т.ч. 0,00 грн. - заборгованість за поточним тілом кредиту та 6191,07 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту); 0,00 грн. - заборгованість по нарахованим відсоткам; 0,00 грн. - заборгованість по простроченими відсотками; 2225,32 грн. - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625; 6845,93 грн. - заборгованість за пенею; 0,00 грн. - комісія.
У відповідності до правовідносин сторін суд керується такими нормами права.
Відповідно до частини четвертої статті 42 Конституції України держава захищає права споживачів.
Згідно з частиною першою статті 1 ЦК України цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вольного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників.
Основні засади цивільного законодавства визначені у статті 3 ЦК України.
Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.
Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.
Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
У даному випадку договірні правовідносини виникли між банком та фізичною особою - споживачем банківських послуг (частина перша статті 11 Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-XII «Про захист прав споживачів» (далі - Закон №1023-XII).
Згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону № 1023-XII споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
У пункті 19 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів», прийняті 09 квітня 1985 року №39/248 на 106-му пленарному засіданні Генеральної Асамблеї ООН зазначено, що споживачі повинні бути захищені від таких контрактних зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав в контрактах і незаконні умови кредитування продавцями.
Конституційний Суд України у рішенні щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України від 22 листопада 1996 року № 543/96-В «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 11 липня 2013 року у справі №1-12/2013 зазначив, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Аналізуючи надані банком документи, суд звертає увагу, що Анкета-заява позичальника не містить будь-яких умов кредитного договору, не визначає процентної ставки, суми кредиту і штрафних санкцій.
Надані банком примірники Умов і Правил надання банківських послуг та Витяг з Тарифів не містять підпису позичальника. Матеріали справи не містять відомостей, що саме з цими Умовами і Правилами та Тарифами погодився позичальник на час підписання Анкети-заяви.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин. І тому до таких правовідносин неможливо застосувати ч. 1 ст. 634 ЦК України.
Таким чином, суд вважає, що Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/, які містяться в матеріалах даної справи, не містять підпису відповідачки, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов'язань.
Такий висновок відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 03.07.2019 року у справі № 342/180/17-ц, у подібних правовідносинах, у яких позивачем так само виступав АТ КБ «Приватбанк».
Крім того, у наведеному рішенні Верховний Суд також зазначив, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.
Тому, за обставинами цієї справи, у суду так само відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з ОСОБА_1 АТ КБ «ПриватБанк» дотримався вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону № 1023-XII про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.
Отже, враховуючи, що банком не було доведено факт ознайомлення відповідачки з порядком нарахування та розміром пені, розміром відсотків , які у відповідності до ст.. 625 ЦК України підлягають стягненню з боржника і, відповідно не доведено, що заявлена до стягнення сума пені є частиною кредитного договору, умови якого розуміла і з якими погодилася позичальниця, позовні вимоги в частині стягнення пені задоволенню не підлягають.
Виписка по рахунку відповідача підтверджує отримання відповідачем коштів на кредитну картку і їх фактичне витрачання.
Надана банком Анкета-заява не містить також строку повернення кредиту, а тому беручи до уваги вимоги частини другої статті 530 ЦК України, суд вважає, що позивач має право вимагати повернення фактично отриманої та не поверненої позичальником суми кредитних коштів в розмірі 6191,07 грн.
В частині стягнення трьох відсотків річних за прострочення виконання грошового зобов'язання, суд зазначає таке.
Згідно з наданою банком випискою по рахунку і розрахунку заборгованості, відсотки на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України нараховані банком за період з 01.10.2019 року по 26.08.2020 року (331 дні).
Сума 3 % річних розраховується судом в межах зазначеного періоду наступним чином: 6191,07 х 3 % / 365 х 331 дні = 168,43 грн.
Отже, сума трьох відсотків річних за прострочення виконання грошового зобов'язання на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України складає 168,43 грн.
Таким чином, стягненню з відповідачки на користь позивача підлягає сума заборгованості в загальному розмірі 6359,5 грн., з яких: 6191,07 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту; 168,43 грн. - три відсотки річних за прострочення виконання грошового зобов'язання.
Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При зверненні до суду позивачем сплачений судовий збір в сумі 2102,00 грн. В пропорції до задоволених вимог сума судового збору, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, складає 875,86 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 81-82, 89, 141, 223, 247, 263-265 ЦПК України, суд
Позов АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 30.10.2012 - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ «ПРИВАТБАНК» суму заборгованості за кредитним договором №б/н від 30.10.2012 в розмірі 6359 /шість тисяч триста п'ятдесят дев'ять/ гривень 50 копійок, яка складається з: 6191,07 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 168,43 грн. - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 та витрати по сплаті судового збору в сумі 875 /вісімсот сімдесят п'ять/ гривень 86 копійок.
В решті позовних вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановленихст.284 ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Запорізького апеляційного суду через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області шляхом подачі в 30-денний строк апеляційної скарги.
Позивач: АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК», розташоване за адресою: вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, адреса для листування: вул. Набережна Перемоги, буд. 50, м. Дніпро, 49094 (р/р НОМЕР_1 , код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299).
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , останнє відоме місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
СУДДЯ: Ю.В. Ковальова