Дата документу 18.01.2021
Справа № 334/5586/20
Провадження № 3/334/19/21
18 січня 2021 року суддя Ленінського районного суду м. Запоріжжя Козлова Н.Ю., розглянувши матеріали, які надійшли з УПП в Запорізькій області ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст.130 КУпАП, -
27.09.2020 року у відношенні ОСОБА_1 , було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 360387 за ч.1 ст. 130 КУпАП, згідно якого 27.09.2020 року о 16 год. 06 хв., у м. Запоріжжі по вул. Бородинській, буд. 7, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 2106 номерний знак НОМЕР_2 в стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується результатом спеціального приладу Drager Alkotest 6820, тест № 704. Від керування відсторонений, про повторність повідомлений.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився про час і місце судового розгляду повідомлена належним чином та у встановленому законом порядку, шляхом надіслання судової повістки за адресою, зазначеною правопорушником у протоколі, в зв'язку з чим, суд вважає за можливе справу розглядати без його участі, що не суперечить вимогам ст. 268 КУпАП.
Суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 у відповідності до ст. 268 КУпАП, якою визначено, що справа про адміністративне правопорушення може бути розглянута за відсутності особи, що притягується до адміністративної відповідальності.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Крім того, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суддя вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Всебічно вивчивши матеріали справи, з урахуванням обставин справи, письмових пояснень свідків, дослідженого відеозапису, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, знайшла своє підтвердження з огляду на наступне.
Стаття 130 КпАП України встановлює адміністративну відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів,що знижують увагу та швидкість реакції.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 360387, встановлено, що водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується результатом спеціального приладу Drager Alkotest 6820, тест № 704, результат 0,50 % проміле (а.с.4). Вказаними діями водій порушив вимоги п. 2.5 ПДР України.
Відповідно до вимог п.2.9а Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справи та Міністерства охорони здоров'я № 1452/735 від 09.11.2015 року, зареєстрована у Міністерстві юстиції України 11.09.2015 року за № 1413/27858, яка визначає процедуру огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів та оформлення результатів такого огляду, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Огляд на стан сп'яніння проводиться:
поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом;
лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Крім того, винуватість ОСОБА_1 підтверджується дослідженим у судовому засіданні відеозаписом (а.с.10).
З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що порушення ОСОБА_1 вимог п.2.9 а Правил дорожнього руху, знайшло своє підтвердження доказами, що є підставою для визнання його винуватим в скоєнні адміністративного правопорушення по ст.130 ч.1 КпАП України.
Згідно з ч. 2 ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, тому на момент розгляду справи закінчилися строки, передбачені ст. 38 ч. 2 КУпАП.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу.
Дослідивши матеріали справи, вважаю за необхідне визнати ОСОБА_1 винним за ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки його вина підтверджується зібраними по справі матеріалами, однак враховуючи, що на момент розгляду даної справи закінчилися строки давності притягнення до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 38 КУпАП, провадження по справі закрити.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 38, п. 7 ч. 1 ст. 247, ст. 283-285 КУпАП,-
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, провадження у справі закрити за закінченням строків давності притягнення до адміністративної відповідальності.
Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом десяти днів.
Суддя: Козлова Н. Ю.