Справа № 640/8277/19
н/п 1-кс/953/298/21
"12" січня 2021 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання потерпілого ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №42019221080000102 від 02.04.2019р. за ч.1 ст. 357, ч.2 ст.15, ч.3 ст.190 КК України,-
встановив:
06 січня 2021р. до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання потерпілого ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №42019221080000102 від 02.04.2019р. за ч.1 ст. 357 , ч.2 ст.15, ч.3 ст.190 КК України про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 24.04.2019 на квартиру АДРЕСА_1 та квартиру АДРЕСА_2 , зареєстровані на праві власності за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В обґрунтування клопотання ОСОБА_3 посилався на ухвалення 22.07.2020 Орджонікідзевським районним судом м. Харкова рішення, залишеного без змін судом апеляційної інстанції, яким у задоволенні позову ОСОБА_5 про усунення особи від права на спадкування, встановлення факту проживання однією сім'єю зі спадкодавцем та визнання права власності, - відмовлено; неможливість внаслідок арешту майна прийняття спадщини.
До судового засідання ОСОБА_3 , про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, не з'явився, подав заяву, в якій клопотання підтримав, просив справу розглянути за своєї відсутності.
Прокурор ОСОБА_6 до судового засідання не з'явився, подав заяву, в якій проти задоволення клопотання не заперечував, посилаючись на закриття кримінального провадження, відсутність подальшої потреби в арешті майна.
Слідчий ОСОБА_7 до судового засідання не з'явився, подав заяву, в якій при вирішенні клопотання покладався на розсуд суду.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали справи, справи №1-кс/953/5341/19, закритого кримінального провадження №42019221080000102, доходить наступного:
З матеріалів справи вбачається, що Київським ВП ГУНП в Харківській області здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні №42019221080000102 від 02.04.2019р. за ч.1 ст. 357, ч.2 ст.15, ч.3 ст.190 КК України, зареєстрованому за заявою ОСОБА_3 щодо викрадення ОСОБА_5 офіційних документів та шахрайських дій ОСОБА_8 та інших осіб, які шляхом обману та використанні підроблених документів намагаються незаконно обернути на свою користь кв. АДРЕСА_1 та кв. АДРЕСА_2 (а.к./п.1-2).
15.04.2019 у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_3 допитаний у якості потерпілого (а.к./п. 34-38).
24.04.2019 ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова накладений арешт на квартиру АДРЕСА_1 та квартиру АДРЕСА_2 (а.к./п.53).
02.10.2020 постановою слідчого кримінальне провадження закрито згідно п.2 ч.1 ст. 284 КПК України (а.к./п.57-58).
Згідно з п.5 ч.1 ст.3 КПК України, досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Кримінальний процесуальний кодекс України не передбачає процесуального механізму скасування арешту майна після закриття слідчим кримінального провадження та закінчення досудового розслідування. У слідчого судді відсутні повноваження вирішувати питання про скасування арешту майна після закінчення досудового розслідування в кримінальному провадженні.
Втім, 30.06.2020 Велика Палата Верховного Суду у справі № 727/2878/19 відступила від власного правового висновку щодо юрисдикції спору про звільнення майна з-під арешту, накладеного в кримінальному провадженні, визначивши, що питання про скасування арешту майна, накладеного за правилами КПК України 2012р. та не скасованого після закриття слідчим кримінального провадження, має вирішувати слідчий суддя за правилами кримінального судочинства.
В силу ст. 41 Конституції України, ст. 1 протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична та юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, ніж на користь суспільства і на умовах, передбачених Законом або загальними принципами міжнародного права.
Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції гарантує право на вільне володіння своїм майном, яке звичайно називається правом на власність.
Відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі Агосі проти Об'єднаного Королівства). Тобто заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.
З урахуванням викладеного, зважаючи на позицію сторони обвинувачення, слідчий суддя вважає, що засіб забезпечення кримінального провадження втратив свою актуальність, а тому клопотання потерпілого ОСОБА_3 підлягає задоволенню.
У відповідності до ч. 4 ст. 107 КПК України, за неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування процесуальної дії за допомогою технічних засобів під час розгляду клопотання не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 107,174, 372 КПК України, слідчий суддя, -
ухвалив:
Клопотання задовольнити.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 24.04.2019 на квартиру АДРЕСА_1 та квартиру АДРЕСА_2 , зареєстровані на праві власності за ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , - скасувати.
Матеріали кримінального провадження №42019221080000102 від 02.04.2019р. за ч.1 ст. 357, ч.2 ст.15, ч.3 ст.190 КК України - направити до Київського ВП ГУНП в Харківські області.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження у суді.
Слідчий суддя: