Справа № 638/186/21
Провадження № 1-кп/638/976/21
19.01.2021 року м. Харків
Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
обвинуваченої ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні Дзержинського районного суду м. Харкова обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42019221040000093 від 26.07.2019 року відносно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190, ч.3 ст. 357, ч.3 ст.27, ч.4 ст. 358 КК України,
встановив:
В провадження Дзержинського районного суду м. Харкова надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_6 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190, ч.3 ст. 357, ч.3 ст.27, ч.4 ст. 358 КК України. Обвинувальний акт внесений в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 42019221040000093 від 26.07.2019 року.
В підготовчому судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про обрання відносно обвинуваченої запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. В обґрунтування клопотання прокурор посилається на існування ризику незаконного впливу ОСОБА_6 на потерпілих, свідків чи інших учасників процесу, оскільки судовий розгляд кримінального провадження не закінчено; ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, в тому числі для уникнення обвинуваченою кримінальної відповідальності; ризику вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кількох кримінальних правопорушень.
Представник потерпілого при вирішенні клопотання прокурора покладався на розсуд суду.
Захисник обвинуваченої заперечував проти обрання відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, зазначив, що ризики вказані прокуротом не підтверджені та не доведені, просив застосувати більш м'якій запобіжний захід.
Обвинувачена підтримала думку свого захисника.
Суд, заслухавши пояснення учасників судового процесу та дослідивши матеріали кримінального провадження, дійшов висновку про таке.
Ухвалою слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 18.11.2020 року був обраний запобіжний захід у вигляді домашнього арешту обвинуваченій ОСОБА_6 .
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
За висновком Конституційного Суду України, викладеним в рішенні від 23.11.2017 № 1-р/2017, продовження дії заходів забезпечення кримінального провадження, а саме запобіжних заходів у виді домашнього арешту та тримання під вартою, обраних під час досудового розслідування, без перевірки судом обґрунтованості підстав для їх застосування, суперечить вимогам обов'язкового періодичного судового контролю за застосуванням запобіжних заходів, пов'язаних з обмеженням права особи на свободу та особисту недоторканність (ч.2 ст. 29 Конституції України).
Крім того, Конституційний Суд України також зазначив, що висновки слідчого судді щодо будь-яких обставин, які стосувалися суті підозри, обвинувачення та були взяті до уваги при обґрунтуванні запобіжного заходу, обраного під час досудового розслідування, для суду на стадії судового провадження не є преюдиційними. У підготовчому провадженні суд має перевірити обґрунтованість застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого, пов'язаного з обмеженням його права на свободу та особисту недоторканність, та прийняти вмотивоване рішення, незважаючи на те, чи закінчився строк дії ухвали слідчого судді, постановленої на стадії досудового розслідування про обрання такого запобіжного заходу.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
В обґрунтування наявності ризиків, передбачених п. 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме того, що ОСОБА_6 може незаконно впливати на потерпілого, свідка, інших осіб у даному кримінальному провадженні прокурор посилається на те, що на даний час не завершено судове слідство, також прокурор вказує, що обвинувачена для уникнення кримінальної відповідальності може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кількох кримінальних правопорушень. Між тим, будь-яких доказів існування вказаних ризиків суду прокурором надано не було, тому суд вважає недоведеним існування таких ризиків.
Таким чином, суд дійшов висновку, що прокурором не доведено існування ризиків, передбачених п. 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 184 КПК України клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу подається до місцевого загального суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, і повинно містити обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Всупереч вимогам п.6 ч.1 ст.184 КПК України, клопотання прокурора не містить будь-якого обґрунтування, з посиланням на матеріали кримінального провадження, обставин, які дають підстави вважати неможливим застосування до ОСОБА_6 іншого, аніж домашній арешт, запобіжного заходу.
Згідно з ч.4 ст.195 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення та наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, але не доведе обставини, які б свідчили про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України.
З огляду на викладене, суд вважає, що прокурором не доведено існування ризиків, передбачених п. 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також обставин, які б свідчили про недостатність застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу для запобіганням ризикам у кримінальному провадженні та необхідність застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Суд враховує наявність у ОСОБА_6 зареєстрованого та фактичного місця проживання, а також, що вона раніше не судима. В судовому засіданні встановлено та не заперечувалость прокурором, що ОСОБА_6 має хвору на онкологічне захворювання матір, яка на даний час проживає з обвинуваченою та потребує її допомоги.
Доказів того, що ОСОБА_6 порушувала запобіжний захід у виді домашнього арешту, який до неї був застосований ухвалою Московського районного суду м.Харкова від 18.11.2020 року суду прокурором надано не було.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора підлягає частковому задоволенню та про можливість застосування до обвинуваченої ст.179 КПК України і обрає у відношенні ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
На думку суду саме запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання здатен забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченої.
Керуючись ст.ст.27, 31, 179, 181, 315-316 КПК України, суд,
ухвалив:
Клопотання прокурора - задовольнити частково.
Обрати відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання та покласти на неї обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;
- не виїжджати за межі м.Харкова без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді, суду,
- повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд про зміну свого місця проживання, роботи.
Строк дії ухвали до 19.03.2021 року.
В іншій частині вимог клопотання відмовити.
Ухвала оскаженню не підлягає.
Слідчий суддя