Справа № 309/3458/20
Провадження № 1-кс/309/28/21
19 січня 2021 року м. Хуст
Суддя Хустського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву слідчого судді Хустського районного суду ОСОБА_3 про самовідвід у розгляді скарги ОСОБА_4 на бездіяльність слідчого прокурора, -
У провадженні слідчого судді Хустського районного суду Закарпатської області ОСОБА_3 перебуває скарга ОСОБА_4 на бездіяльність слідчого, прокурора.
Слідчим суддею ОСОБА_3 по даній справі заявлено самовідвід. Заява вмотивована тим, що ОСОБА_4 був позивачем у справі до всіх суддів Хустського районного суду про відшкодування шкоди та було визначено підсудність Апеляційному суду Івано-Франківської області. На підставі наведеного, враховуючи, що він була стороною у справі слідчий суддя заявила самовідвід.
19 січня 2021 року заява про самовідвід згідно автоматизованого розподілу судової справи передана на розгляд судді ОСОБА_1 .
В судове засідання суддя ОСОБА_3 , а також ОСОБА_4 не з'явилися, їх неявка не перешкоджає суду у розгляді заяви.
Дослідивши матеріали справи , суд приходить до наступних висновків
Згідно ст. 75 ч. 1 п. 4 КПК України суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Згідно положень ст. 80 КПК України, за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, суддя зобов'язаний заявити самовідвід. За цими ж підставами йому може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. Заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження.
17 липня 1997 року Україна ратифікувала Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод і Протоколи 1, 2, 4, 7, 11 відповідним Законом № 475/97-ВР, визнавши її дію в національній правовій системі, а також обов'язковість рішень Європейського суду з прав людини, які стосуються тлумачення та застосування норм Конвенції.
Відповідно до положень ст.ст. 8, 9 Конституції України та ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України» від 29 червня 2004 року № 1906-IV в Україні визнається і діє принцип верховенства права; чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких дана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України; якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
ЄСПЛ розрізняє чи в конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому (рішення у справах ОСОБА_6 Belgium, Grieves vs UK). Крім того, згідно з принципом, який є стабільним та викладеним в Рішенні ЄСПЛ по справі Le ОСОБА_7 , Van Leuven i De Meyere vs Belgium, суд має бути неупередженим і безстороннім.
Також у справі Гаусшильдта проти Данії (CASE OF HAUSCHILDT v. DENMARK) Європейський суд з прав людини зазначив, що згідно з об'єктивним критерієм, необхідно встановити, чи існують, якщо зовсім не брати до уваги особисту поведінку судді, легко з'ясовувані факти, що можуть ставити під сумнів його безсторонність. З цієї причини навіть виступи можуть мати певне значення. Найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості. Отже, будь-який суддя, щодо безсторонності якого є законні підстави для побоювань у його неупередженості, повинен заявити відвід.
У пункті 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року (Схвалено Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року № 2006/23) визначено, що об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи також у тому випадку, коли у сторони могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов до висновку, що з метою забезпечення виключення сумнівів учасників процесу у об'єктивному критерії неупередженості слідчого судді по даній справі та відновлення довіри, яка в демократичному суспільстві повинна бути у громадськості до суду, необхідно задовольнити заяву про самовідвід слідчого судді ОСОБА_3 .
Керуючись ст.ст. 35. 5, 81, 82 КПК України, суддя,-
Заявлений суддею Хустського районного суду ОСОБА_3 самовідвід задовольнити.
Справу за скаргою ОСОБА_4 на бездіяльність слідчого прокурора передати до канцелярії Хустського районного суду Закарпатської області для подальшого розподілу в порядку ст. 35 КПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Хустського
районного суду: ОСОБА_1