Справа №949/1231/20
19 січня 2021 року м. Дубровиця
Суддя Дубровицького районного суду Рівненської області Сидоренко З.С., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з Дубровицького ВП Сарненського ВП ГУНП в Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого в АДРЕСА_1 , непрацюючого,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №092444 від 12 жовтня 2020 року, ОСОБА_1 того ж дня об 11 год. 05 хв., на а/д Городище-Рівне-Старокостянтинів 55 км, керував транспортним засобом марки VIPER-150, без державного номерного знака, в стані алкогольного сп'яніння. Огляд проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора "Alcotest 06810" у присутності двох свідків.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Матеріали щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності до суду надійшли 15 жовтня 2020 року. Із зазначеної дати судом було здійснено неодноразове відкладення розгляду справи, а саме на 03 листопада 2020 року, 25 листопада 2020 року, 09 грудня 2020 року, 24 грудня 2020 року, 06 січня 2021 року, 11 січня 2021 року та 19 січня 2021 року, через відсутність у суду доказів сповіщення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про час і місце розгляду справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце та час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Поняття справедливого судового розгляду передбачає можливість для особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, бути присутньою на засіданні. Ця можливість випливає із об'єкта і цілі статті 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки здійснення прав, гарантованих статтею 6 Конвенції, передбачає можливість вказаної особи бути вислуханою, а також необхідність перевірити точність її тверджень і співставити їх з матеріалами судової справи.
Практика Європейського суду з прав людини, у своїх рішеннях, вказує, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (рішення у справі "Каракуця проти України")
За таких обставин вважаю за можливе прийняти рішення по справі у відсутність належним чином повідомленої особи, щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності.
Перевіривши матеріали справи, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Згідно із нормою ч. 2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій і четвертій цієї статті.
На підставі п. 7 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в зв'язку з закінченням на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення.
Вказана вище норма Закону не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі закриття провадження про адміністративні правопорушення.
Крім того, логічне тлумачення абзацу першого ст. 247 КУпАП дозволяє дійти висновку, що встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення (ст. 280 КУпАП), у тому числі й вини особи у його вчиненні.
Таким чином, поєднання закриття справи з одночасним визнанням вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення є взаємовиключними рішеннями, і прийняття таких двох взаємовиключних рішень в одній постанові про закриття справи свідчить про порушення права людини на справедливий суд, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За правилами ст. 284 КУпАП рішенням, що доводить вину особи, є постанова про накладення адміністративного стягнення або застосування заходів впливу, умовою якої є визначення вини.
Отже, наявність або відсутність вини встановлюється саме під час здійснення провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Таким чином, вина осіб, що притягуються до адміністративної відповідальності, не встановлюється у справах, у яких провадження закривається.
Така ж позиція узгоджується з узагальненим науково-консультативним висновком науково-консультативної ради при Вищому адміністративному суді України.
Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Так, матеріали щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності до суду надійшли 15 жовтня 2020 року, а датою вчинення правопорушення, що інкримінується ОСОБА_1 , зазначено 12 жовтня 2020 року.
Отже, на даний час, з дня, зазначеного датою вчинення правопорушення, минув тримісячний строк, в межах якого можливе накладення адміністративного стягнення.
Враховуючи те, що на момент розгляду даної справи закінчився тримісячний строк на притягнення до адміністративної відповідальності, то вважаю необхідним справу провадженням закрити у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.ст. 38, 247, 284, 287, 294 КУпАП, суд,-
Закрити провадження в справі щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП в зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Дубровицький районний суд Рівненської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: підпис.
З оригіналом згідно.
Голова Дубровицького
районного суду Сидоренко З.С.