Справа № 306/1456/20
Провадження № 2/306/107/21
15 січня 2021 року м. Свалява
Свалявський районний суд Закарпатської області в особі :
головуючого - судді : Вінер Е.А.
з секретарем : Фалес Л.І.
з участю адвоката позивача Козар М.М.
відповідача : ОСОБА_1
адвоката відповідача : ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сваляві цивільну справу за позовом адвоката Козар М.М. ( адреса: с.Оленьово,1 Свалявського району Закарпатської області), який діє в інтересах ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 ) про стягнення аліментів
Адвокат Козар М.М. , який діє в інтересах ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на час навчання посилаючись на те, що позивач перебувала у шлюбі з відповідачем. В шлюбі народилося двоє дітей : ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Шлюб між сторонами розірвано. Рішенням Свалявського районного суду Закарпатської області з відповідача стягнуто на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дітей в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімумуму доходів громадян для дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі заяви і до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Старша дочка досягла повноліття та продовжує навчання на стаціонарному відділенні денної форми навчання Сваляського професійного будівельного ліцею та період навчання з 01 вересня 2018 року по 30 червня 2021 року. Зазначає, що позивач має можливість надавати матеріальну допомогу однак ухиляється від такої , працює за кордоном та може сплачувати аліменти. На період навчання і до досягнення дочкою 23-річного віку необхідні кошти для проїзду, придбання одягу, харчування, придбання підручників та навчання. В зв"язку з вищевикладеним просить стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 2000 гривень, починаючи з 16.10.2020 року і до часу закінчення навчання, але не більше ніж 23 роки.
Відповідачем подано відзив на позов, в якому зазначає, що проти заявлених вимог щодо стягнення аліментів на повнолітню дочку заперечує, оскільки сплачує аліменти на утримання неповнолітнього сина та не має можливості утримувати повнолітню дочку. Він не має постійної роботи та заробляє на життя сезонними заробітками та не може сплачувати більше половини доходу на утримання. Просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі ( а.с. 14,15).
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 306/1456/20 (провадження № 2/306/638/20) передано на розгляд судді Свалявського районного суду Вінер Е.А. (а.с. 9 ).
01 грудня 2020 року суддею Свалявського районного суду Вінер Е.А. винесено ухвалу про відкриття провадження у справі (а.с. 12).
Адвокат позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просить їх задовольнити.
Відповідач та його адвокат в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, заперечили проти їх задоволення.
Відповідач в судовому засіданні пояснив, що він не має можливості сплачувати аліменти, оскільки не має постійної роботи, їздить на заробітки.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 Сімейного кодексу, яка, зокрема, передбачає обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (ст.ст. 199, 200, 201 Сімейного кодексу України). При визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.
Частиною 2 ст. 141 СК України передбачено, що розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Стаття 200 СК України визначає, що розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст. 182 СК України. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Пунктом 20 Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» надано наступні роз'яснення: обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Таким чином, у зазначеній нормі права законодавець пов'язує обов'язок батьків утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, до досягнення ними двадцяти трьох років із можливістю батьків надавати таку матеріальну допомогу.
Сімейний кодекс України встановлює принцип рівності прав та обов'язків батьків. Відповідно до закону брати участь у матеріальних витратах зобов'язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким з них проживає дитина.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Встановлено, що батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є відповідач ОСОБА_1 , що стверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 05 грудня 2017 року (а.с. 5).
Згідно довідки № 316 від 06 жовтня 2020 року виданої директором ліцею О.В. Власик встановлено, що ОСОБА_4 дійсно навчається за регіональним замовленням у Свалявському професійному будівельному ліцеї Закарпатської області за професією обліковець з реєстрації бухгалтерських даних; оператор комп"ютерного набору з 01.09.2018 року по 30.06.2021 року на денній формі навчання (а.с.7).
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_4 є повнолітньою, навчається на денній формі навчання, а відтак потребує матеріальної допомоги, оскільки саме по собі перебування на денній формі навчання свідчить про неможливість працевлаштування впродовж часу навчання.
Зважаючи, що між сторонами добровільно не досягнуто умов матеріального забезпечення повнолітньої дочки, яка продовжує навчання, вимоги позивача про стягнення аліментів ґрунтуються на законі.
Визначаючи розмір аліментів, який необхідно стягувати з відповідача на утримання повнолітньої дочки, який продовжує навчання, суд враховує також положення СК України у відповідності із яким, правове зобов'язання по утриманню повнолітніх дітей, які продовжують навчання покладено в рівній мірі на обох батьків, батьки зобов'язані утримувати повнолітніх дітей, які навчаються, за умови, що вони можуть надавати таку допомогу, а повнолітня дитина потребує допомоги у зв'язку із навчанням.
Право на утримання невід'ємно пов'язане із навчанням, тому стягнення аліментів з відповідача присуджується з дня подачі позову і до закінчення позивачем навчання.
Суд вважає, що з відповідача необхідно стягнути аліменти в розмірі 1500,00 гривень, що буде відповідати вимогам розумності та можливості відповідача надавати таку допомогу. В решті вимог необхідно відмовити.
Відповідно до частини 1 статті 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Аліменти необхідно стягувати з 16 жовтня 2020 року з моменту досягнення повноліття ОСОБА_4 .
Згідно до ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місця.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі ст. 141 ЦПК України, з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 908 грн., від сплати якого при зверненні до суду був звільнений позивач.
Керуючись ст. ст. 182, 191, 199, 200, 201 СК України, ст. ст. 12, 13, 18, 81, 141, 247, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд, -
Позов Козар М.М. ( адреса: АДРЕСА_3 ), який діє в інтересах ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 ) про стягнення аліментів задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , мешканки АДРЕСА_1 на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти в розмірі 1500 (одну тисячу п"ятсот ) гривень щомісячно, починаючи з 16 жовтня 2020 року і до закінчення навчання або до досягнення двадцяти трьох років. В решті вимог відмовити.
Рішення суду підлягає до негайного виконання в частині стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 908,00 (дев"ятсот вісім )гривень.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Закарпатського апеляційного суду через Свалявський районний суд Закарпатської області.
Повний текст рішення складено 19 січня 2021 року.
РАЙОННОГО СУДУ Е.А.Вінер