Справа № 304/1289/20 Провадження № 2/304/101/2021
15 січня 2021 рокум. Перечин
Перечинський районний суд Закарпатської області у складі:
головуючої судді Гевці В.М.,
за участі секретаря судового засідання Ковач М.Ф.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 304/1289/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі у розмірі 3000 грн. щомісячно, починаючи з дня подання даного позову до суду і до досягнення дитиною повноліття.
Позовні вимоги мотивує тим, що вона з відповідачем у справі перебували у шлюбі (шлюб розірвано 08 жовтня 2018 року), від даного у них народилася донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає разом з позивачкою та повністю перебуває на її утриманні. При цьому, відповідач один раз у декілька місяців надає незначну суму коштів, однак це носить несистематичний характер. Донька постійно відвідує школу, що потребує фінансових витрат, а саме на харчування, одяг та інші витрати для створення необхідних умов життя дитини, які повинні нести обоє батьків. За вказаних обставин просить позов задовольнити.
Ухвалою суду від 28 жовтня 2020 року відкрито спрощене позовне провадження у справі.
У судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з'явилася, однак у поданій нею позовній заяві просила суд розглянути справу без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить такі задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання повторно не з'явився, хоча про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, відзиву на позов не подав, про причини неявки суду не повідомив, а тому суд вважає за можливе провести розгляд справи у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів.
У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України, постановив здійснювати розгляд справи у відсутності сторін, які належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши та оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні доказів у справі, які є належними, допустимими та достатніми у своїй сукупності, суд дійшов такого висновку.
У судовому засіданні встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 19 лютого 2011 року, який було розірвано 08 жовтня 2018 року, що підтверджується рішенням Перечинського районного суду Закарпатської області від 08 жовтня 2018 року.
Сторони у справі мають малолітню доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 .
Малолітня донька проживає разом з матір'ю і перебуває на її утриманні.
При цьому, суду не надано доказів того, що відповідач добровільно надає матеріальну допомогу на утримання малолітньої дитини. Не надано суду також інформації стосовно матеріального стану сторін.
Відповідно до статті 3 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України №789-XII від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року (далі - Конвенція), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Статтею 18 Конвенції передбачено, що батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Згідно з статтею 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Виходячи із змісту статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (частина третя).
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Надані позивачкою докази, суд визнає належними і допустимими, оскільки такі містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов'язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для стягнення з відповідача аліментів на утримання дитини.
Отже, враховуючи наведені обставини, суд вважає, що відповідач зобов'язаний утримувати свою малолітню дитину до досягнення нею повноліття.
Визначаючи розмір аліментів, які підлягають стягненню з відповідача, суд відповідно до статті 182 СК України, враховує:
-стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
-стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
-відсутність у матеріалах справи доказів про наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
-відсутність у матеріалах справи доказів про наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;
-відсутність у матеріалах справи доказів про витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
-інші обставини, що мають істотне значення.
У цих правовідносинах розмір аліментів необхідно визначити в твердій грошовій сумі, що відповідає приписам ч. 1 ст. 184 СК України.
За таких обставин, суд вважає, що з ОСОБА_2 належить стягувати аліменти на утримання малолітньої дитини у розмірі 3 000 (три тисячі) гривень щомісяця, починаючи з 21 жовтня 2020 року і до досягнення дитиною повноліття.
Крім цього, з відповідача підлягає стягненню судовий збір у сумі 908 (дев'ятсот вісім) грн. 00 коп., що відповідає вимогам ст. 141 ЦПК України.
З огляду на наведене та керуючись ст. ст. 12, 180, 181, 182 СК України, ст. ст. 6-13, 76, 89, 141, 206, 259, 263-265 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ), яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на утримання доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі у розмірі 3 000 (три тисячі) гривень щомісяця, починаючи з 21 жовтня 2020 року і до досягнення дитиною повноліття, з індексацією суми аліментів відповідно до закону.
Рішення про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 908 (дев'ятсот вісім) грн. 00 коп. судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Згідно з п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Відповідно до п. 3 Прикінцевих положень ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Позивач: ОСОБА_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_3 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ; місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_2 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Головуюча: Гевці В. М.