Справа № 525/653/20
Номер провадження 2/525/64/2021
Іменем України
14 січня 2021 року Великобагачанський районний суд Полтавської області в складі: головуючого - судді Ячала Ю.І.,
за участю секретаря Лопатки О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Гоголівської селищної ради Полтавської області, третя особа, яка не заявляє самостійної вимоги щодо предмета спору - ОСОБА_2 , про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди, -
встановив:
22 травня 2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Гоголівської селищної ради Полтавської області про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що з 02.06.2016 року він працював на посаді робітника по благоустрою Устивицької сільської ради Великобагачанського району Полтавської області. Так як Устивицька сільська рада ввійшла до складу Гоголівської селищної ради, то розпорядженням селищного голови Гоголівської селищної ради Великобагачанського району Полтавської області Оришича В.В. № 109-к від 23.04.2020 року позивач був звільнений із займаної посади з 24.04.2020 року за прогули без поважних причин на підставі. 4 ст. 40 КЗпП України, про що свідчить запис в його трудовій книжці. В зв'язку з викликом на 09 годину 21.04.2020 року до Великобагачанського ВП, позивач звернувся із заявою про надання йому відпустки на вказаний день без збереження заробітної плати, виконуюча обов'язки старости Устивицької сільської ради ОСОБА_3 заяву забрала та згодом повідомила, що він може бути вільним та йти додому. 24.04.2020 року до роботи позивача не допустили та віддали трудову книжку. Вважає, що ніяких прогулів без поважних причин не вчиняв, а його звільнення є наслідком неприязних відносин з виконуючою обов'язки старости Устивицької сільської ради ОСОБА_3 . Позивач просив поновити його на посаді робітника по благоустрою Устивицької сільської ради Великобагачанського району Полтавської області, стягнути на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу та моральну шкоду.
Позивач в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги просив задовольнити в повному обсязі на підставі обставин викладених у позові (а.с. 60).
Відповідач - Гоголівська селищна рада Великобагачанського району Полтавської області, направили до суду листи, в яких просили розглянути справу за відсутності їх представника, з позовними вимогами позивача згідні в повному обсязі (а.с. 27, 29, 43).
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - ОСОБА_2 , про день та час розгляду справи повідомлялася належним чином, будь-яких пояснень, заяв про розгляд справи за його відсутності чи відкладення розгляду справи до суду не подав (а.с. 37, 40).
Суд, дослідивши та проаналізувавши письмові докази по справі, приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , 02 червня 2016 року прийнятий на посаду робітника по благоустрою Устивицької сільської ради Великобагачанського району Полтавської області на підставі розпорядження № 69 від 01.06.2016 року, про що відповідно зроблений запис в трудовій книжці (а.с. 59).
Відповідно до розпорядження селищного голови Оришича В.В. від 23 квітня 2020 року № 106-к ОСОБА_1 звільнено з роботи на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП України, а саме за прогул без поважних причин 17, 21, 22 та 23 квітня 2020 року (а.с. 6).
В трудовій книжці позивача зроблено запис про звільнення його з посади робітника по благоустрою згідно п. 4 ст. 40 КЗпП (а.с. 59).
Трудова книжка позивачеві видана на руки 24 квітня 2020 року (а.с. 59).
Згідно ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.
Згідно ст. 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.
Як роз'яснено у п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів", при розгляді позовів про поновлення на роботі осіб, звільнених за п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, суди повинні виходити з того, що передбаченим цією нормою закону прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин.
Разом з тим відсутність працівника не на підприємстві, а на робочому місці, не може вважатися прогулом, якщо працівник не залишив місця розташування підприємства, він не може бути звільнений за п. 4 ст. 40 КЗпП України, хоча до нього і може бути застосовано інше дисциплінарне стягнення.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач ОСОБА_1 зазначав, що 13 квітня 2020 року в селі Устивиця Великобагачанського району Полтавської області згорів сільський будинок культури. З 13 квітня по 16 квітня 2020 року він був присутній на роботі. 17 квітня 2020 року теж був присутній на роботі, та лише із вказівки виконуючої обов'язки старости Устивицької сільської ради ОСОБА_3 без пояснення причин був змушений піти з роботи. 21 квітня 2020 року позивача викликано до Великобагачанського ВП ГУ НП в Полтавській області в якості підозрюваного, що підтверджується повісткою про виклик підписаною слідчим СВ Лобачем Є.В. (а.с. 9).
Частиною 3 ст. 10 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Таким чином, з урахуванням вимог трудового законодавства у справах, у яких оспорюється незаконність звільнення, саме відповідач повинен довести, що звільнення відбулося без порушення законодавства про працю. На час розгляду цивільної справи відповідач визнав вимоги позивача.
Тому суд приходить до висновку про те, що розпорядженням селищного голови Оришича В.В. від 23 квітня 2020 року № 106-к ОСОБА_1 звільнено з роботи на підставі п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, а саме за прогул, без поважних причин, а тому звільнення є незаконним.
Згідно ч. 1 ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на роботі органом, який розглядає спір.
Оскільки позивач ОСОБА_1 звільнений з роботи був незаконно, то суд вважає необхідним поновити його на роботі, задовольнивши його позовні вимоги до Гоголівської селищної ради Великобагачанського району Полтавської області.
Відповідно до ч. 2 ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. № 100 з відповідними змінами та доповненнями.
Заробітна плата ОСОБА_1 за останні два місяці роботи, що передували його звільненню за лютий 2020 року та за березень 2020 року складає 5702 грн., середньоденна заробітна плата позивача за вищевказаний період становить 278,15 (двісті сімдесят вісім гривень 15 коп.), що підтверджується довідкою виданою виконавчим комітетом Гоголівської селищної ради Великобагачанського району Полтавської області (а.с. 7).
В частині стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу, то суд зазначає наступне.
Із записів в трудовій книжці позивача вбачається, що позивач звільнений з посади робітника по благоустрою Устивицької сільської ради 24 квітня 2020 року, а відповідно до наказу № 117 від 11.09.2020 року ОСОБА_1 14.09.2020 року прийнятий на роботу в ТОВ "ПАФ ГАРАНТ" на посаду вантажника (а.с. 59). Тому позов в частині стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу лише за визначений період з 25 квітня 2020 року по 13 вересня 2020 року включно. Кількість днів вимушеного прогулу позивача ОСОБА_1 становить 142 дні. Таким чином заробітна плата позивача за час вимушеного прогулу складає: 39497,30 гривень (із розрахунку 278 грн. 15 коп. х 142 дні), яка за вказаних обставин підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Разом з цим суд визнає, що неправомірні дії відповідача обумовили моральні страждання позивача, викликані протиправним позбавленням матеріального джерела його існування, позбавлення його можливості планувати свій сімейний бюджет, а отже і позбавлення реалізації своїх звичок і бажань, що вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя. З огляду на викладене, суд погоджується із визначеним позивачем розміром заподіяної йому моральної шкоди в сумі 5000 грн., та вважає підлягаючою стягненню вказану суму на користь позивача із відповідача.
Відповідно до вимог ст. 235 КЗпП України рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника.
З врахуванням наведеного слід допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі.
Зважаючи на те, що позовні вимоги судом задоволено, то з відповідачів у відповідності до ст. 141 ЦПК України, на користь позивача слід стягнути судові витрати.
Керуючись ст. 141, 259, 263-265, 430 ЦПК України,-, суд, -
вирішив:
Позов ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , до Гоголівської селищної ради Полтавської області, місцезнаходження юридичної особи: вулиця С.Горєва, 27, селище Гоголеве Великобагачанського району Полтавської області, ідентифікаційний код юридичної особи 21045018, третя особа - ОСОБА_2 , службова адреса: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків невідомий, про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди, задовольнити частково.
Визнати розпорядження селищного голови виконавчого комітету Гоголівської селищної ради Полтавської області № 109-к від 23 квітня 2020 року про звільнення ОСОБА_1 з роботи за п. 4 ст. 40 КЗпП України незаконним.
Поновити ОСОБА_1 на посаді робітника по благоустрою Устивицької сільської ради.
Стягнути з Гоголівської селищної ради Полтавської області на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , середній заробіток за час вимушеного прогулу з 25 квітня 2020 року по 13 вересня 2020 року в сумі 39497,30 (тридцять дев'ять тисяч чотириста дев'яносто сім гривень 30 копійок).
Стягнути з Гоголівської селищної ради Полтавської області на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 5000,00 (п'ять тисяч гривень 00 копійок) в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Стягнути з Гоголівської селищної ради Полтавської області на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судові витрати в сумі 840,80 (вісімсот сорок гривень 80 копійок).
Рішення про поновлення на роботі допустити до негайного виконання.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду на протязі тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційних скарг через Великобагачанський районний суд Полтавської області.
Повний текст рішення виготовлено 19.01.2021 року.
Суддя Ю.І. Ячало