Єдиний унікальний номер 243/149/21
Провадження номер 1-кп/243/400/2021
19 січня 2021 року м. Слов'янськ
Слов?янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючий суддя ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
захисників адвокатів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
законного представника обвинуваченого ОСОБА_6 ,
обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судового засідання Слов'янського міськрайонного суду Донецької області матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12020050510001552 від 16.08.2020 року за обвинуваченням:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Микільське Слов'янського району Донецької області, громадянина України, не одруженого, не працюючого, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с.Микільське Слов'янського району Донецької області, громадянина України, не одруженого, не працюючого, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
1)27.04.2010 Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за ч.3 ст.185 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки, на підставі ст.75,76 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням в 2 роки,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,
В провадження судді Слов'янського міськрайонного суду Донецької області надійшло кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України.
В підготовчому судовому засіданні прокурор заявила клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_8 строком на 2 місяці, посилаючись на існування ризиків, передбачених пунктом 1, 3 та 5 частини 1 статті 177 КПК України, оскільки є достатні підстави вважати, що він може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків та потерпілого та вчинити інше кримінальне правопорушення. Окрім того, прокурор просила застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_7 , обґрунтовуючи таке клопотання наявністю ризиків переховування від суду, незаконного впливу на потерпілого та свідків, а також ризику вчинення іншого кримінального правопорушення.
Обвинувачений ОСОБА_7 , його законний представник ОСОБА_6 та його захисник ОСОБА_4 не висловили заперечень щодо застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту, при вирішенні клопотань прокурора поклалися на розсуд суду.
Обвинувачений ОСОБА_8 та його захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечили проти клопотання прокурора, просили застосувати більш м'який запобіжний захід.
Вислухавши сторони кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_8 та у виді домашнього арешту стосовно ОСОБА_7 підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до положень частин 1 та 3 статті 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Згідно частини 1 статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є особисте зобов?язання, особиста порука, застава, домашній арешт та тримання під вартою.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого, суд зауважує, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.
Норми КПК України не містять визначення поняття “обґрунтованість підозри”.
Втім, згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини термін “обґрунтована підозра” означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справах “Нечипорук і Йонкало проти України” від 21 квітня 2011 року, “Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства” від 30 серпня 1990 року).
Обґрунтованість підозри ОСОБА_8 та ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, зокрема, протоколами слідчих дій, висновками експертів та іншими доказами, визнавши які достатніми, прокурором було складено обвинувальний акт та направлено до суду.
У відповідності до пунктів 61 та 62 Рішення Європейського Суду з прав людини від 24.07.2003 року по справі “Смирнов проти Росії”, наявність підстав для утримання під вартою повинно бути оцінено по кожній конкретній справі з урахуванням всіх обставин справи. Довготривале утримання під вартою може бути виправданим лише при наявності конкретних ознак того, що цього вимагають інтереси суспільства, які незважаючи на наявність презумпції невинуватості, перевищують інтереси забезпечення поваги до свободи.
Із матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_8 до затримання працевлаштований не був. В той же час йому повідомлено про підозру у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого частиною 2 статті 121КК України, за яке чинним законом про кримінальну відповідальність передбачено покарання у виді позбавлення волі від семи до десяти років. Водночас ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення під час випробувального терміну, встановленого вироком суду від 27.04.2020, а також є обвинуваченим ще у трьох кримінальних провадженнях, які наразі перебувають на розгляді в суді.
Вказані обставини у сукупності та дані про особу ОСОБА_8 , який сталих соціальних зв'язків не має, мешкає з батьками, ніде не навчається та не працює, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення, свідчать про наявність на даний час ризику, передбаченого пунктом 1 частини 1 статті 177 КПК України, тому є достатні підстави вважати, що він може переховуватися від суду, оскільки тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_8 у разі визнання його винуватим, може побудити його на вчинення дій, спрямованих на ухилення від кримінальної відповідальності.
Суд погоджується з доводами прокурора щодо наявності ризику переховування обвинуваченого ОСОБА_7 від суду, оскільки тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання його винуватості, може побудити його на вчинення дій, спрямованих на ухилення від кримінальної відповідальності, адже наслідки та ризик втечі для неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_7 у цьому випадку можуть бути визнані, як менш небезпечні, ніж покарання та процедура його відбування.
Окрім того, більшість свідків та потерпілий у кримінальному провадженні знайомі обвинуваченому ОСОБА_8 , він має відомості щодо їх місця мешкання та навчання, тому, з огляду на невизнання ним своєї причетності до вчиненого кримінального правопорушення, він, не перебуваючи в умовах ізоляції від суспільства, матиме змогу здійснювати на них незаконний вплив з метою спонукання їх до зміни своїх показань. Суд зазначає, що згідно однієї з засад кримінального судочинства, а саме безпосередності дослідження доказів, показання свідків та потерпілих суд отримує усно. Окрім того, реальна небезпека здійснення впливу на потерпілих чи свідків може мати місце лише на початку кримінального провадження, тобто до моменту їх допиту в суді, тому, оскільки кримінальне провадження 12.01.2021 було передано до суду, цього ж дня призначене підготовче судове засідання, відповідно свідки та потерпілий не допитані. Тобто, з огляду на невизнання обвинуваченим своєї причетності до вчинення злочину, він може здійснювати заходи з перешкоджання кримінальному провадженню, зокрема, вчиняти незаконний вплив на свідків та потерпілого, тому і цей ризик суд вважає встановленим.
Суд не вбачає ризику здійснення незаконного впливу на потерпілого та свідків обвинуваченим ОСОБА_7 у зв'язку із відсутністю мети такого впливу, адже за змістом обвинувального акту обставиною, що пом'якшує покарання, визначено щире каяття, тобто обвинувачений визнавав себе винним в повному обсязі, брав участь в проведенні слідчого експерименту, в ході якого показав та розповів про обставини вчинення кримінального правопорушення.
Також суд погоджується з доводами прокурора щодо наявності ризику вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки обвинувачений ОСОБА_8 раніше судимий за корисливий тяжкий злочин, власних джерел доходу не має, після ухвалення вироку знову є обвинуваченим у вчиненні такого ж корисливого тяжкого злочину (обвинувальний акт надійшов до суду 30.09.2020) та ще двох злочинах. Ці обставини надають суду підстави для висновку про схильність обвинуваченого до протиправної поведінки.
В той же час суд не вбачає наявності ризику вчинення іншого кримінального правопорушення щодо обвинуваченого ОСОБА_7 , оскільки зі змісту обвинувального акту вбачається, що ОСОБА_7 вчинив некорисливий злочин, до того ж раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, тому, враховуючи лише відсутність у нього постійного місця роботи та навчання, неможливо зробити висновок про існування ризику вчинення іншого кримінального правопорушення.
Підсумовуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про недостатність застосування відносно обвинуваченого більш м?якого запобіжного заходу для запобігання цим ризикам, тому суд вважає, що є законні підстави для обрання відносно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів, бо саме такий запобіжний захід може у подальшому забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_8 та створить необхідні умови для виконання завдань кримінального провадження, передбачених положеннями статті 2 КПК України. Застосовуючи до обвинуваченого запобіжний захід у виді тримання під вартою, суд не вбачає підстав для визначення розміру застави, оскільки ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні злочину з застосуванням насильства.
Окрім того, на переконання суду застосування до обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді домашнього арешту здатне запобігти встановленому ризику переховування ОСОБА_7 від суду, оскільки саме такий запобіжний захід дієво забезпечить належну поведінку обвинуваченого з покладанням на нього обов'язків згідно ч. 5 ст. 194 КПК України.
Заслухавши думку учасників процесу, які вважали за можливе призначити справу до судового розгляду, суд приходить до висновку, що:
1) дана справа підсудна Слов'янському міськрайонному суду Донецької області;
2) справа підлягає розгляду у відкритому судовому засіданні;
3) до судового розгляду необхідно викликати учасників судового провадження;
4) підстав для прийняття рішень, передбачених п. п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України, немає.
Згідно ч. 1 ст. 314-1 КПК України з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого, а також прийняття судового рішення про міру покарання представник уповноваженого органу з питань пробації складає досудову доповідь за ухвалою суду. За змістом ч. 2 ст. 314-1 КПК України досудова доповідь складається щодо особи, обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину або тяжкого злочину, нижня межа санкції якого не перевищує п'яти років позбавлення волі. Досудова доповідь щодо неповнолітнього обвинуваченого віком від 14 до 18 років складається незалежно від тяжкості вчиненого злочину, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Нижня межа санкції ч.2 ст.121 КК України передбачає позбавлення волі на строк від семи років, тому підстав для складання досудової доповіді відносно обвинуваченого ОСОБА_8 не вбачається, в той час як необхідно зобов'язати орган з питань пробації скласти, відповідно до ст. 9 Закону України «Про пробацію», досудову доповідь - письмову інформацію для суду, що характеризує обвинуваченого ОСОБА_7 , який є неповнолітнім.
З огляду на вищенаведене суд вважає за необхідне призначити кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, до судового розгляду.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 197, 314, 331, 395 КПК України, -
Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України прийняти до провадження Слов'янського міськрайонного суду Донецької області.
Призначити справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на 26 січня 2021 року о 10-00 год. у приміщенні Слов'янського міськрайонного суду за адресою: Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Добровольського, 2.
Клопотання прокурора про обрання обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.
Застосувати відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 121 ч. 2 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою в Бахмутській УВП № 6 Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України, строком на 60 діб, тобто до 19 березня 2021 року включно.
Клопотання прокурора про обрання обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді домашнього арешту - задовольнити.
Застосувати щодо обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді домашнього арешту за місцем його мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , з 19 лютого 2021 року по 19 березня 2021 року включно, заборонивши йому в період з 20 (двадцятої) години вечора по 07 (сьому) годину ранку залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_7 обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
1) прибувати за кожною вимогою до прокурора або суду;
2) не відлучатися із с. Хрестище Слов'янського району без дозволу прокурора або суду.
У разі невиконання обвинуваченим ОСОБА_7 покладених на нього вищевказаних обов'язків до нього буде застосовано більш суворий запобіжний захід.
Доручити представнику органу персоналу пробації підготувати, відповідно до ст. 9 Закону України «Про пробацію», досудову доповідь про обвинуваченого ОСОБА_7 , яку подати до суду в строк до 10:30 години 03 лютого 2021 року.
Роз'яснити обвинуваченому, що йому надається можливість брати участь у підготовці досудової доповіді. Участь особи у підготовці досудової доповіді полягає у наданні персоналу органу пробації інформації, необхідної для підготовки такої доповіді.
В судове засідання викликати учасників судового провадження.
Ухвала може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду в частині застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до обвинуваченого ОСОБА_8 в п'ятиденний строк з моменту проголошення ухвали, в іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали виготовлений 19.01.2021 о 12-45 год.
Суддя
Слов'янського міськрайонного суду ОСОБА_1