Єд. унік. № 243/10560/20
Провадження № 2/243/429/2021
(заочне)
18 січня 2021 року м. Слов'янськ
Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
Головуючого судді Старовецького В.І.
за участю секретаря судового засідання Жигаліна Р.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Слов'янського міськрайонного суду Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, яка обґрунтована тим, що сторони перебувають у шлюбі, який зареєстрований 14.08.2004 року Макіївським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Донецького обласного управління юстиції, про що зроблено відповідний актовий запис за № 816.
Від шлюбу сторони мають дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивач зазначає, що спільне сімейне життя з відповідачем не склалося, за період спільного життя не було взаємного порозуміння, проявилась несумісність характерів. Подружні відносини припинилися з червня 2009 року, спільне життя стало для них неприйнятним та неможливим. На теперішній час шлюбні стосунки між сторонами не підтримуються, спільне господарство не ведеться.
Спору про розподіл спільного майна сторони не мають, подальше спільне життя та збереження шлюбу неможливі.
Позивач просить суд розірвати шлюб, зареєстрований між нею та ОСОБА_2 , 14.08.2004 року Макіївським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Донецького обласного управління юстиції.
Позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_4 до судового засідання не з'явилися, надали заяви, в яких просили позовні вимоги задовольнити в повному обсязі та справу розглянути без їхньої участі (а.с.16).
Згідно ст. 1-1 Закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції» якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться в районі проведення антитерористичної операції, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України (з посиланням на веб-адресу відповідної ухвали суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень), яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання.
Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України (з посиланням на веб-адресу відповідної ухвали суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень), яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії.
З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
Під час розгляду справи, судом приймалися усі передбачені діючим законодавством заходи щодо належного повідомлення відповідача про місце, день та час розгляду справи. Втім, відповідач не використав наданого законом права на безпосередню участь у судовому засіданні, та не з'явився у судове засідання без повідомлення причин, заяв про відкладення судового засідання, чи розгляд справи у його відсутності до суду не надходило.
Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
З огляду на викладене, оскільки відповідач, будучи повідомленим належним чином про дату, час і місце судового засідання шляхом розміщення оголошення про виклик до суду на офіційному веб-сайті Слов'янського міськрайонного суду Донецької області не з'явився у судове засідання без повідомлення причин неявки, не подав відзив, суд приходить до переконання, що у суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, а тому, зі згоди позивача, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних та доказів відповідно до ч. 4 ст. 223, ст. 280, 281 ЦПК України.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розпорядженням Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 27/0/38-14 від 02.09.2014 року «Про визначення територіальної підсудності справ» визначено підсудність за Слов'янським міськрайонний судом Донецької області справ та матеріалів, які підсудні Калінінському, Центрально-Міському та Микитівському районним судам м. Горлівки Донецької області.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлені наступні факти та відповідні до них правовідносини.
14.08.2004 року Макіївським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Донецького обласного управління юстиції, про що зроблено відповідний актовий запис за № 816, був зареєстрований шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , після чого останній було присвоєно прізвище « ОСОБА_6 » (а.с.3).
Від шлюбу сторони мають дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 16.05.2005 року, виданим Відділом реєстрації актів цивільного стану Ленінського районного управління юстиції м. Донецька (а.с.10).
Шлюбні стосунки позивач та відповідач не підтримують, сімейні відносини припинені, спільного господарства не ведуть, спору про розподіл майна подружжя не мають. Сторони втратили повагу один до одного, спільне життя в подальшому та збереження сім'ї є недоцільним, сімейні відносини припинені, примирення між ними не відбулося.
Відповідно до положень статті 51 Конституції України та статті 24 Сімейного кодексу України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Як вбачається зі ст. 104 ч. 2 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Стаття 105 ч. 1 СК України вказує, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за спільною заявою подружжя або одного з них.
Статтею 109 СК України передбачено, що шлюб розривається судом, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їх права, а також права їх дітей.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно з ч. 2 ст. 114 СК України, у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.
Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище. З огляду на це, суд вважає за необхідне залишити позивачу прізвище « ОСОБА_6 ».
Враховуючи ступінь конфліктних відносин та причини припинення шлюбних відносин, суд вважає, що вживати заходів щодо примирення подружжя не доцільно, оскільки це суперечить моральним засадам суспільства.
Проаналізувавши встановлені конкретні обставини по справі, оцінивши надані сторонами в силу вимог статті 76 ЦПК України докази в їх сукупності, приймаючи до уваги існуючи взаємини між подружжям, ступінь конфліктних стосунків та причини розлучення, небажання сторін продовжувати шлюбні відносини, суд дійшов висновку, що подальше подружнє життя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та збереження їх сім'ї є неможливе та суперечить їх інтересам, тому позов про розірвання шлюбу підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 110-112 Сімейного кодексу України, ст. ст. 12, 13, 81, 89, 259, 264-265, 280-281 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити повністю.
Шлюб, зареєстрований 24 серпня 2004 року між до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , Макіївським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Донецького обласного управління юстиції, актовий запис № 816- розірвати.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити прізвище - « ОСОБА_6 ».
Роз'яснити сторонам, що шлюб припиняється з моменту набрання чинності даним рішенням, а документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Копію даного рішення після набрання ним чинності надіслати до відповідного органу державної реєстрації актів цивільного стану.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Слов'янський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.
Суддя
Слов'янського міськрайонного суду В.І. Старовецький