Справа № 234/14505/20
Провадження № 2/234/1274/21
13 січня 2021 року м. Краматорськ
Краматорський міський суд Донецької області у складі судді Михальченко А.О.,
секретар судового засідання Каліберда А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 234/14505/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання сумісного майна подружжя та про поділ сумісного майна
21.10.2020 ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, який мотивувала тим, що 27.11.1999 року уклала шлюб з ОСОБА_2 . 22.09.2018 шлюб між сторонами було розірвано.
За період шлюбу вони придбали сумісне майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1 .
Після розірвання шлюбу відповідач не бажає вказане майно поділити по Ѕ частки в добровільному порядку, а тому просить суд визнати квартиру АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю подружжя та розділити її, визнавши за нею, ОСОБА_1 право власності на Ѕ частку вказаної квартири.
Ухвалою судді від 10.11.2020 року за позовом відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання на 14.12.2020.
Повідомлені належним чином про час та місце судового розгляду учасники справи до суду не з'явилися. Надали заяви про розгляд справи у їх відсутність. Відповідач також визнав позовні вимоги у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду спору по суті, суд,
Судом встановлено, що 27.11.1999 року сторони зареєстрували шлюб у виконавчому комітеті Щербинівської селищної ради м. Дзержинська Донецької області, що підтверджується свідоцтвом про шлюб.
22.09.2018 шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано Краматорським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ у Донецькій області, що підтверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу НОМЕР_1 від 22.09.2018.
У період шлюбу, а саме 23.10.2003 року, сторонами була придбана квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 43,2 кв.м., житловою 29,0 кв.м. та кухні. Титульним власником квартири є ОСОБА_2 , що підтверджується копією договору купівлі-продажу від 23.10.2003 посвідченого державним нотаріусом Третьої краматорської державної нотаріальної контори Соловйовою С.С. за реєстровим №2863. Право власності зареєстроване 27.10.2003 року.
Згідно ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Конструкція норми ст. 60 СК України свідчить про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Разом із тим, зазначена презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об'єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.
Згідно ст. 69 ч. 1 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Таким чином, оскільки зазначена квартира, була придбана сторонами у період шлюбу, суд приходить до висновку, що вона є спільним майном подружжя.
Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної її вартості на час розгляду справи.
Звертаючись до суду з позовом про поділ майна ОСОБА_1 зазначила, що вартість квартири становить 199 800 грн. 00 коп. та підтверджується звітом про оцінку майна та висновком про вартість майна від 06.10.2020, сторонами вартість вказаного спільного майна погоджена.
Відповідно до ст.63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. (ст.69 СК України)
Згідно ч.1 ст.70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ст. ст. 369, 372 ЦК України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Майно, що є у спільній сумісній власності може бути поділено між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.
Виходячи з рівності часток при поділі спільного сумісного майна подружжя згідно ч.1 ст.70 СК України, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 81, 141, 263, 273, 280-284, 288 ЦПК України, суд,-
Позов задовольнити.
Визнати квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 43,2 кв.м., житловою 29,0 кв.м. та кухні, спільною сумісною власністю ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ; АДРЕСА_2 ).
Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) право власності на Ѕ частку квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 43,2 кв.м., житловою 29,0 кв.м. та кухні.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного суду через Краматорський міський суд Донецької області.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст рішення складений суддею 13.01.2021
Суддя Краматорського міського суду А. О. Михальченко