Справа № 361/269/21
Провадження № 1-кп/361/593/21
19.01.2021
19 січня 2021 року м. Бровари
Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючої судді - ОСОБА_1 ,
за участю
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бровари кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020115130000616 від 21 листопада 2020 року, за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця с. Киріївка Сосницького р-ну Чернігівської обл., зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , офіційно не працюючого, не одруженого, військовозобов'язаного, із середньою освітою, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, -
У невстановлений досудовим розслідуванням час та у невстановленому досудовим розслідуванням місці ОСОБА_4 на ґрунтовому покритті помітив згорток фольги та, взявши його до рук, виявив усередині зелену подрібнену речовину рослинного походження, після чого останній зрозумів, що вказана речовина це наркотичний засіб - «канабіс».
У цей час у ОСОБА_4 виник умисел на незаконне придбання наркотичного засобу, обіг якого заборонено - «канабіс», для особистого вживання без мети збуту.
Реалізуючи свій умисел, направлений на незаконне придбання наркотичного засобу, ОСОБА_4 помістив згорток фольги із наркотичним засобом, обіг якого заборонено - «канабіс», до правої кишені куртки, в якій на той час був одягнений, чим незаконно придбав та розпочав незаконно зберігати наркотичний засіб «канабіс» масою 7,34 г для особистого вживання без мети збуту.
Указаний наркотичний засіб ОСОБА_4 зберігав у правій кишені своєї куртки, в якій на той час був одягнений, до 03 год. 11 хв. 21 листопада 2020 року, а саме до моменту вилучення наркотичного засобу працівниками Броварського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, який останній добровільно видав працівникам поліції, перебуваючи за адресою: Київська обл., м. Бровари, вул. Гагаріна, поблизу будинку № 29.
Вилучений у ОСОБА_4 наркотичний засіб «канабіс» масою згідно з висновком експерта від 07 грудня 2020 року № СЕ-19/111-20/58816-МРВ містить наркотичний засіб, обіг якої заборонено - «канабіс». Маса «канабісу» в речовині становить 7,34 г.
Винуватість ОСОБА_4 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, встановлена судом поза розумним сумнівом з наступних підстав.
14 січня 2021 року до Броварського міськрайонного суду Київської області надійшов обвинувальний акт щодо ОСОБА_4 за обвинуваченням у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, у якому містилося клопотання прокурора ОСОБА_3 про розгляд обвинувального акту в спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 14 січня 2021 року призначено розгляд обвинувального акту щодо вчинення ОСОБА_4 кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового кримінального провадження на 18 січня 2021 року на 08 год. 30 хв.
16 січня 2021 року до суду надійшло клопотання ОСОБА_4 , у якому просить розглядати справу щодо нього в загальному порядку та викликати його в судове засідання, оскільки він бажає надати пояснення з приводу покарання.
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 14 січня 2021 року призначено розгляд обвинувального акту щодо вчинення ОСОБА_4 кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, у судове засідання, з викликом учасників кримінального провадження на 19 січня 2021 року на 14 год. 00 хв.
У судовому засіданні під час судового розгляду ОСОБА_4 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України визнав, покаявся, повністю підтвердив фактичні обставини справи, викладені у вироці вище, зокрема показав, що ним було знайдено пакунок з наркотичним засобом, який, піднявши, він поклав у кишеню і поїхав додому. По дорозі додому зустрів працівників поліції, які запитали у нього, чи він має при собі незаконні засоби, на що він стверджувально відповів та добровільно віддав цей пакунок. Мав намір використати наркотичний засіб для особистого вживання без мети збуту.
Свою вину у вчиненні ним злочину визнав повністю, розкаявся у вчиненому. Вказав, що наразі проживає з батьками, які працюють, а також сестрою. Крім того, він неофіційно влаштувався на роботу та вважає, що зможе відшкодувати штраф у разі його призначення судом, як міри покарання за вчинене кримінальне правопорушення. Також зазначив, що навчається в коледжі у м. Чернігові на останньому курсі. У майбутньому планує служити в Збройних Силах України.
На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів у справі щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що учасники процесу правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву добровільності їхньої позиції немає; останнім роз'яснено, що у такому випадку, вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
За таких обставин, суд дійшов висновку про доведеність поза розумним сумнівом винуватості ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, а саме незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу без мети збуту.
Вивченням обставин справи, оцінкою особистості ОСОБА_4 встановлено, що обставиною, яка відповідно до ст. 66 КК України пом'якшує покарання останнього є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, та відсутності обставин, які згідно зі ст. 67 КК України обтяжують його покарання.
Суд вважає, що підстави застосування ст. ст. 69, 69-1 КК України при призначенні покарання відсутні.
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, суд враховує, що покарання, як захід державного реагування на осіб, які вчинили кримінальне правопорушення, є головною і найбільш поширеною формою реалізації кримінальної відповідальності, роль і значення якого багато в чому залежать від обґрунтованості його призначення і реалізації. Застосування покарання є одним із завершальних етапів кримінальної відповідальності, на якому суд вирішує питання, визначені ч. 1 ст. 368 КПК України, та яке виступає правовим критерієм, показником негативної оцінки як самого правопорушення, так і особи, котра його вчинила. Покарання завжди має особистий, індивідуалізований характер, а його призначення і виконання можливе тільки щодо особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення.
Згідно з приписами ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з дотриманням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
За змістом статей 50, 65 КК України особі, яка скоїла кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання. Суд повинен ураховувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення особи до своїх дій, інші особливості справи, які мають значення для забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості кримінального правопорушення.
Покарання завжди призначається як відповідний захід примусу держави за вчинене кримінальне правопорушення, виконує виправну функцію і водночас запобігає вчиненню нових кримінальних правопорушень як самим засудженим, так і іншими особами.
Зокрема, індивідуалізація покарання ґрунтується на прогностичній діяльності суду. Оптимальним орієнтиром такої діяльності є визначення покарання в тому обсязі, який був би достатнім для досягнення найближчої мети покарання - виправлення засудженого.
З урахуванням вищевикладених обставин у справі, суд враховує, що обвинувачений вперше вчинив кримінальний проступок, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, на час вчинення злочину йому виповнилося лише 18 років, на даний час ОСОБА_4 влаштувався на роботу та має дохід, відсутня завдана шкода, а тому суд вважає за можливе призначити покарання ОСОБА_4 у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таке покарання, на переконання суду, відповідає положенням ст. ст. 65 - 68 КК України та буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, відповідатиме особистості обвинуваченого та є достатнім, для досягнення відповідно до ст. 50 КК України мети покарання.
Враховуючи те, що стосовно обвинуваченого запобіжний захід не застосовувався, а сторони провадження не заявили клопотання про застосування відносно обвинуваченого запобіжного заходу, суд не вбачає підстав для застосування запобіжного заходу до набрання вироком законної сили стосовно обвинуваченого.
Цивільний позов у провадженні не заявлений. Процесуальні витрати у провадженні, а саме: витрати на проведення експертизи № СЕ-19/111-20/58816-МРВ від 07 грудня 2020 року у сумі 980,70 грн відповідно до ст. 124 КПК України підлягають стягненню з ОСОБА_4 на користь держави.
Питання речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України, зокрема спеціальний пакет № 0007249, до якого запакована речовина рослинного походження зеленого кольору є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом, вага якого становить 7,34 г, слід знищити.
Керуючись ст. ст. 7, 17, 100, 124, 302, 368 - 371, 374, 381, 382 КПК України, суд -
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 коп.
Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили не обирати.
Процесуальні витрати у провадженні на проведення експертизи № СЕ-19/111-20/58816-МРВ від 07 грудня 2020 року у сумі 980 (дев'ятсот вісімдесят) гривень 70 коп. відповідно до ст. 124 КПК України стягнути з ОСОБА_4 на користь держави.
Речові докази: спеціальний пакет № 0007249, до якого запакована речовина рослинного походження зеленого кольору є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом, вагою 7,34 г, знищити.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Броварський міськрайонний суд Київської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня отримання копії вироку.
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 цього Кодексу.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя: ОСОБА_1