Код суду 233 Справа № 233/5437/20
Вирок
Іменем України
15 січня 2021 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12020050380000891 від 12 листопада 2020 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Костянтинівка Донецької області,громадянина України, який має середньо - спеціальну освіту, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, працездатного, в силу ст. 89 КК України не судимого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.260 КК України ,-
На початку квітня 2014 року на території Донецької області громадянами Російської Федерації та іншими невстановленими особами задля насильницького підтримання влади незаконної самопроголошеної так званої «донецької народної республіки» (надалі - днр), було створено не передбачене законами України збройне формування, яке мало організаційну структуру військового типу, характеризувалося єдиноначальністю, підпорядкованістю, мало чітку ієрархічність та дисципліну й субординацію, члени якого носили формений одяг зі знаками розрізнення, озброєні вогнепальною зброєю та боєприпасами, а також мали тяжке військове озброєння та військову техніку. Крім того, в зазначеному збройному формуванні було визначено механізм вступу до нього, порядок проходження служби, в кожному структурному підрозділі ставились завдання щоденної діяльності, які полягали в здійсненні методами військових операцій силової підтримки незаконно створених структур так званої «днр», придушенні організованого опору населення на окупованій території, залякуванні та депортації населення Донецької області, встановленні режиму військового стану, збройному протистоянні правоохоронним органам державної виконавчої влади України, знищенні їх живої сили і матеріальних засобів, залякування населення, вбивством громадян, викраденням людей, захопленням адміністративних будівель органів державної влади, місцевого самоврядування, скоєнням розбійних нападів на окремих осіб та заволодіння майном і грошима підприємств, установ, організацій, та інших тяжких і особливо тяжких правопорушень, що призводить до дестабілізації суспільно-політичної ситуації у державі.
Основною метою діяльності вказаного збройного формування є насильницька зміна та повалення конституційного ладу, захоплення державної влади в Україні, а також зміна меж території і державного кордону України, шляхом створення незаконного псевдо - державного утворення «днр».
Приблизно в наприкінці травня 2014 року, більш точного часу та дати не встановлено, ОСОБА_5 , діючи з прямим умислом, являючись мешканцем м.Костянтинівка Донецької області, вступив до непередбаченого законом збройного формування, а саме, ополчення самопроголошеної так званої «донецької народної республіки». Ознайомившись з встановленими правилами поведінки, правами та обов'язками члена вказаного збройного формування, ОСОБА_5 дав свою згоду на їх дотримання та виконання, тим самим, підтвердив свої наміри на участь у вищевказаному незаконному збройному формуванні та виконанню його цілей і завдань.
Для подальшої участі у не передбаченому законом збройному формуванні невстановленою особою в кінці травня 2014 року, більш точної дати та часу встановлено не було, ОСОБА_5 , було надано завдання здійснювати контрольно-пропускний режим на блок - посту, який розташовано на 54 км автодороги «Слов'янськ-Донецьк-Маріуполь» в Костянтинівському районі Донецької області, поблизу посту ДАІ.
Після чого, ОСОБА_5 протягом двох тижнів з кінця травня по середину червня 2014 року, точного часу та дати встановлено не було, здійснюючи свої умисні протиправні дії у складі непередбаченого законами України збройного формування, діючи спільно з іншими невстановленими особами, перебуваючи на блок - посту, який розташовано АДРЕСА_2 , поблизу посту ДАІ, систематично виконував накази свого безпосереднього керівництва, здійснюючи визначені йому завдання по організації та проведенню пропускного режиму на блок - посту та огляд автомобілів і осіб, з метою перешкоджання переміщення Збройних сил України через блок - пост.
Дії ОСОБА_5 носили тривалий характер, а саме, в період часу з кінця травня 2014 року по середину червня 2014 року, більш точної дати і часу встановлено не було, та виразились у активній участі в діяльності непередбаченого законами України збройного формування т.з. «днр», що супроводжувались вчиненням опору представниками влади України.
Таким чином, ОСОБА_5 приймав участь в діяльності не передбачених законом збройних формувань, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.260 КК України.
26 листопада 2020 року між прокурором Костянтинівської місцевої прокуратури Донецької області ОСОБА_3 , якому, на підставі ст.ст.36, 37 КПК України, надані повноваження прокурора у вказаному кримінальному провадженніта обвинуваченим ОСОБА_5 , у присутності захисника ОСОБА_4 , укладена угода про визнання винуватості.
Згідно з даною угодою, прокурор та обвинувачений ОСОБА_5 дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій останнього за ч.2 ст.260 КК України. Обвинувачений ОСОБА_5 , в повному обсязі сформульованого обвинувачення беззастережно визнав свою винуватість. Також, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_5 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки без конфіскації майна зі звільненням його від відбування покарання, на підставі ст.75 КК України, з іспитовим строком на 1 (один) рік, з покладенням на нього обов'язку по сприянню досудовому слідству.
В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'яснені обвинуваченому ОСОБА_5 уприсутності захисника ОСОБА_4 .
Розглядаючи питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Згідно ст.314 ч.3 п.1 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.
Відповідно до ст.ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких чи тяжких злочинів…, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Прокурор в підготовчому судовому засіданні просив угоду про визнання винуватості між ним та обвинуваченим затвердити і призначити останньому узгоджену в угоді міру покарання. На уточнююче питання зазначив, що на обвинуваченого ОСОБА_5 покладається обов'язок сприяти у розслідуванні кримінальних проваджень за фактом участі інших осіб у не передбаченому законом збройному формуванні «днр» та інших злочинів проти України, скоєних учасниками вказаного формування, у формі надання показів і прийняття участі у інших слідчих діях.
Обвинувачений ОСОБА_5 в підготовчому судовому засіданні також просив вказану угоду з прокурором затвердити та призначити узгоджену в ній міру покарання, при цьому беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.260 КК України, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, заявивши, що розуміє в чому полягає його обов'язок та здатний реально виконати взяте на себе відповідно до угоди зобов'язання. Крім того, пояснив, що дійсно на протязі приблизно двох тижнів у 2014 році перебував на вищезазначеному блок - пості та перевіряв автівки і громадян, за що отримував цигарки і харчувався.
Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_5 беззастережно визнав себе винуватим, згідно зі ст.12 КК України, є тяжким злочином, від якого потерпілих немає.
Суд, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження, переконався що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
При цьому, судом з'ясовано, що ОСОБА_5 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, обов'язок покладений на нього прокурором, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.
Враховуючи викладене, а також те, що умови угоди про визнання винуватості між прокурором Костянтинівської місцевої прокуратури Донецької області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України, суд, врахувавши заслухані доводи сторін кримінального провадження і вивчивши відповідні матеріали кримінального провадження, дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження даної угоди.
За таких обставин, суд вважає доведеним в підготовчому судовому засіданні те, що ОСОБА_5 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст.260 КК України, тобто приймав участь в діяльності не передбачених законом збройних формувань, за яким належить призначити йому, узгоджену сторонами угоди про визнання винуватості, покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки зі звільненням його від відбування покарання, на підставі ст.75 КК України, з іспитовим строком на 1 (один) рік з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст.76 КК України, а саме: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Згідно ст.66 КК України обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд визнає - щире каяття.
Обставин, які б, відповідно до ст.67 КК України, обтяжували би покарання обвинуваченому ОСОБА_5 судом не встановлено.
Відомості про заявлений цивільний позов, процесуальні витрати і речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_5 не обирався і на теперішній час судом не встановлено підстав для його обрання.
Керуючись ст.ст.373, 374, 394, 474- 475 КПК України, суд, -
Затвердити угоду від 26 листопада 2020 року між прокурором Костянтинівської місцевої прокуратури Донецької області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 про визнання винуватості по кримінальному провадженню, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12020050380000891 від 12 листопада 2020 року.
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.260 КК України та призначити йому, узгоджене сторонами угоди, покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_5 від відбуття покарання звільнити, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього судом обов'язки.
На підставі ст.76 КК України на ОСОБА_5 покласти такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_5 не обирався і на теперішній час судом не встановлено підстав для його обрання.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до Донецького апеляційного суду через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок, якщо інше не передбачено Кримінальним процесуальним кодексом України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.
Суддя: ОСОБА_1