гСправа № 358/1362/20 Провадження № 3/358/27/21
16 січня 2021 року м. Богуслав
Суддя Богуславського районного суду Київської області Тітов М.Б., розглянувши матеріали, які надійшли від Головного управління ДПС у Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, українки, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , працюючої головним бухгалтером Товариства з обмеженою відповідальністю «Тас Агро Центр», юридична адреса: вул. Олександра Василенка, буд. № 1, с.Медвин, Богуславського району Київської області (код за ЄДРПОУ 36432055)
за частиною першою статті 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 58/10-36-07-15 від 04 листопада 2020 року, складеного головним державним ревізором-інспектором Білоцерківського - Обухівського відділу перевірок платників юридичних осіб управління податкового аудиту ГУ ДПС у Київській області Думінською Іриною Юріївною, за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Тас Агро Центр» за юридичною адресою: вул. Олександра Василенка, буд. № 1, с.Медвин, Богуславського району Київської області (код за ЄДРПОУ 36432055), головним бухгалтером якого є ОСОБА_1 , встановлено порушення дотримання податкового законодавства при декларуванні за серпень 2020 року у податковій декларації з податку на додану вартість від 16.09.2020 року № 9235075862 від'ємного значення з податку на додану вартість, в результаті чого підприємством завищено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на загальну суму 1817699,45 грн., в т.ч. серпень 2019 року - 739807 грн., листопад 2019 року - 461325 грн., січень 2020 року - 6581 грн., квітень 2020 року - 247120 грн., травень 2020 року - 362867 грн., що відображено в рядку 21 податкової декларації з податку на додану вартість станом на 31.08.2020 року.
Такі дії ОСОБА_1 визнанні посадовою особою, як порушення вимоги п. 198.1, п.198.3, п. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ (із змінами та доповненнями), що встановлено актом перевірки № 851/10-36-07-15/36432055 від 04.11.2020 року, відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася, але надала суду письмові пояснення, в яких не визнала своєї вини у вчиненні даного адміністративного правопорушення та повідомила, що на даний час оскаржується Податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Київській області № 000/7746/07-15 від 18.12.2020 року, яке винесене на підставі акту документальної планової виїзної перевірки від 04.11.2020 року за № 851/10-36-07-15/36432055, на підтвердження чого надав копію відповідних документів.
Зазначила, що Податкове повідомлення - рішення № 000/7746/07-15 від 18.12.2020 року є незаконним та необґрунтованим, а тому має бути скасоване, оскільки винесене па підставі висновків викладених контролюючим органом у Акті перевірки, умовами якого Товариством нібито порушено ст. 198 ПК України (порушення порядку та підстав формування податкового кредиту), які не підтверджені жодними доказами та базуються виключно на припущеннях контролюючого органу та на інформації, отриманій із власних джерел.
Тому вважає, що протокол про адміністративне правопорушення відносно неї складений з порушенням вимог законодавства на підставі передчасних висновків інспектора та не підтверджених надалі фактів. Грошове зобов'язання, яке зафіксоване в Акті перевірки було неузгодженим, оскільки знаходилось на стадії адміністративного оскарження, та фактично склад інкримінованого їй правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП на час винесення протоколу, не встановлений, у зв'язку з чим вважає, що відсутні підстави, які б підтверджували її вину, тому просила суд провадження у справі закрити за відсутністю у її діях події та складу адміністративного правопорушення.
Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення, додані до нього матеріали, а також докази надані ОСОБА_1 , суддя приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно із вимогами ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом ст. 252 КУпАП, оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення має ґрунтуватися на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Частиною 1 ст.163-1КУпАП передбачена відповідальність за порушення порядку ведення податкового обліку, надання аудиторських висновків.
Об'єктивна сторона правопорушення полягає у відсутності податкового обліку; порушенні керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, зокрема, неподанні або несвоєчасному поданні аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності.
Відповідно до вимог ст. 56 Податкового кодексу України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку; при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Таким правом скористалося Товариство з обмеженою відповідальністю «Тас Агро Центр», подавши до Державної податкової служби України відповідну скаргу.
Таким чином, вбачається, що на даний час оскаржується Податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Київській області № 000/7746/07-15 від 18.12.2020 року, яке винесено на підставі акту перевірки податкового органу № 851/10-36-07-15/36432055 від 04.11.2020 року, на підставі якого складено протокол про адміністративне правопорушення № 58/10-36-07-15 від 04.11.2020 року.
Вказана скарга на час розгляду справи не розглянута, проте, саме звернення ТОВ «Тас Агро Центр» до Державної податкової служби України з вищевказаною скаргою свідчить про неузгодженість грошового зобов'язання.
Статтею 62 Конституції України встановлено, що обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно ст. 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства, є забезпечення доведеності вини.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Аналізуючи докази по справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, судом встановлено, що порушення ведення податкового обліку зафіксовано в акті, складеному податковим органом за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки, та який є лише відображенням думки осіб, що здійснювали перевірку, і не створює жодних правових наслідків для учасників спірних правовідносин.
Крім того, акт перевірки податкового органу № 851/10-36-07-15/36432055 від 04.11.2020 року до протоколу про адміністративне правопорушення № 58/10-36-07-15 посадовою особою ГУ ДПС у Київській області наданий не був. Тому суд позбавлений можливості бачити висновки, викладені в акті перевірки, які беруться до уваги податковим органом при вирішенні питання про можливість винесення податкового повідомлення - рішення, яке, в свою чергу, відповідно до положень Податкового Кодексу України набуває статусу узгодженого лише після завершення процедури його оскарження, яка була ініційована генеральним директором ТОВ «Тас Агро Центр» ОСОБА_2 .
Рішенням Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року №5-рп/2015 щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що у наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.
Враховуючи, що законодавство України про адміністративні правопорушення має каральну направленість (більш кримінальна), а тому з урахуванням принципів і загальних засад КУпАП, практики Європейського Суду по правах людини, передбачається принцип презумпції невинності особи, поки її винуватість не буде доведена у встановленому законом порядку.
Таким чином, усупереч положенням ст. 256 КУпАП, а також ст. 251 КУпАП, якою визначені докази в справі про адміністративне правопорушення, надані суду матеріали не містять належних, беззаперечних та достовірних доказів, які б доводили вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 163-1 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Оскільки вина особи не може ґрунтуватись на припущеннях, відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Отже, у зв'язку з відсутністю достатніх доказів, які б свідчили про безсумнівну винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 163-1 ч. 1 КУпАП, справу слід закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись статтями 247, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП стосовно ОСОБА_1 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена порушником, його представником чи захисником, потерпілим або його представником, протягом десяти днів з дня винесення постанови, шляхом подач і апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Богуславський районний суд Київської області.
Головуючий: суддя М. Б. Тітов