Справа № 348/2086/20
18 січня 2021 року м.Надвірна
Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області
в складі: головуючого судді - Грещука Р.П.,
секретарів - Кушнірчук М.Д., Клекот Л.М.,
з участю: особи, яка притягається
до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
його захисника, адвоката - Лейбюка В.П.,
розглянувши матеріали, які надійшли від УПП в Івано-Франківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , вдівця, на утриманні немає нікого, з повною загальною середньою освітою, працюючого водієм в ПП « ОСОБА_2 », українця, громадянина України,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.443 КУпАП (в редакції від 17.03.2020 року), -
До Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області надійшли адміністративні матеріали відносно ОСОБА_1 про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст.443 КУпАП (в редакції від 17.03.2020 року).
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії АПР18 №069202 від від 19.10.2020 року, складеного інспектором ВБДР УПП в Івано-Франківській області старшим лейтенантом поліції Василиком В.Б. вбачається, що 19.10.2020 року близько 16 год. 15 хв. в с.Заріччя, Надвірнянського району, Івано-Франківської області, ОСОБА_1 будучи водієм маршрутного автобуса марки «Mercedes-Benz», д.н.з. НОМЕР_1 , за маршрутом «Надвірна - Чорний Потік», здійснював перевезення пасажирів, яких в автобусі перебувало понад кількість місць для сидіння, передбачену технічними характеристиками даного транспортного засобу, а саме 24 замість 22, чим порушив вимоги підпункту 2 пункту 11 Постанови КМУ №641 від 22.07.2020 року (із змінами).
В судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 свою вину в даному правопорушенні не визнав, підтримав подане заперечення на протокол і просив провадження закрити з підстав наведених в ньому.
Аналогічну позицію висловив в судовому засіданні і захисник останнього, адвокат Лейбюк В.П.
Завданням судді при розгляді справи про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст.245 КУпАП, є своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Виходячи з вимог ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вислухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності та його захисника, вивчивши їх доводи, викладені в письмовому запереченні від 04.01.2021 року, суддя прийшов до наступного висновку.
Згідно ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
У відповідності до ст.443 КУпАП (в редакції від 17.03.2020 року), адміністративна відповідальність настає за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Виходячи зі змісту диспозиції ст.443 КУпАП, вказана норма КУпАП є бланкетною, тобто відсилає до нормативно-правових актів, які регулюють правила карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм та є обов'язковими для виконання.
Відповідно до ст.29 ЗУ «Про захист населення від інфекційних хвороб», карантин встановлюється Кабінетом Міністрів України. У рішенні про встановлення карантину затверджуються необхідні профілактичні, протиепідемічні та інші заходи, встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб та додаткові обов'язки, що покладаються на них, які і є відповідними правилами, відповідальність за які передбачена ст.443 КУпАП.
Із фабули протоколу про адміністративне правопорушення серії АПР18 №069202 від від 19.10.2020 року, вбачається, що 19.10.2020 року близько 16 год. 15 хв. в с.Заріччя, Надвірнянського району, Івано-Франківської області, ОСОБА_1 будучи водієм маршрутного автобуса марки «Mercedes-Benz», д.н.з. НОМЕР_1 , за маршрутом «Надвірна - Чорний Потік», здійснював перевезення пасажирів, яких в автобусі перебувало понад кількість місць для сидіння, передбачену технічними характеристиками даного транспортного засобу, а саме 24 замість 22, чим порушив вимоги підпункту 2 пункту 11 Постанови КМУ №641 від 22.07.2020 року (із змінами).
Отже, нормативно-правовим актом, який регулює правила карантину людей, в даному випадку є Постанова КМУ від 22 липня 2020 року № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», відповідно до якої п.11 (чинний на момент вчинення правопорушення), стосується саме суб'єктів господарювання.
У відповідності до підпункту 2 пункту 11 вказаної постанови (чинного на момент вчинення правопорушення), на території регіону (адміністративно-територіальної одиниці), на якій установлено “зелений” рівень епідемічної небезпеки, забороняється: здійснення регулярних та нерегулярних перевезень пасажирів автомобільним транспортом, зокрема перевезень пасажирів на міських автобусних маршрутах у режимі маршрутного таксі, в електричному (трамвай, тролейбус), залізничному транспорті, у міському, приміському, міжміському, внутрішньообласному та міжобласному сполученні, в кількості більшій, ніж кількість місць для сидіння, що передбачена технічною характеристикою транспортного засобу, визначена в реєстраційних документах на цей транспортний засіб.
Перевізник несе відповідальність за забезпечення водіїв засобами індивідуального захисту, зокрема респіраторами або захисними масками, та здійснює контроль за використанням засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок пасажирами під час перевезення, у тому числі виготовлених самостійно.
Таким чином, суб'єктом правопорушення може бути лише суб'єкт господарювання.
За приписами ст.55 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Суб'єктами господарювання є: 1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; 2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
З вище наведеного вбачається, що суб'єктом правопорушення, передбаченого ст.443 КУпАП (в редакції від 17.03.2020 року), є суб'єкт господарювання, який здійснює господарську діяльність.
Практикою ЄСПЛ констатується, що «національне законодавство має з достатньою чіткістю визначати межі та спосіб здійснення відповідного дискреційного права, наданого органам влади, щоб забезпечувати громадянам той мінімальний рівень захисту, на який вони мають право згідно з принципом верховенства права в Демократичному суспільстві» (п.33 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Доменічіні проти Італії» (Domenichini v. Italy), Reports 1996-V).
Відповідно до вимог діючого адміністративного законодавства, а саме ст.ст.9, 245, 252 КУпАП, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях події та складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі, а саме комплекс ознак передбачає чотири елементи: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт і суб'єктивна сторона. Відсутність хоча б одного із вказаних елементів виключає склад правопорушення взагалі, а порушена справа підлягає закриттю.
Диспозиція ст.443 КУпАП передбачає відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Тобто, відповідальність за порушення вимог щодо здійснення регулярних перевезень пасажирів можуть нести тільки суб'єкти господарювання, оскільки вони здійснюють господарську діяльність.
Натомість ОСОБА_1 не є суб'єктом господарювання та не є посадовою особою суб'єкта господарювання, а являється найманим працівником - водієм в ПП « ОСОБА_2 », а тому в розумінні ст.443 КУпАП (в редакції від 17.03.2020 року), він не є суб'єктом вказаного правопорушення.
Визначення посадової особи органів управління товариства наведено у ст.23 ЗУ «Про господарські товариства» (посадовими особами органів управління товариства є фізичні особи - голова та члени виконавчого органу, ревізійної комісії, ревізор товариства, а також голова та члени іншого органу товариства, наділені повноваженнями з управління товариством, якщо утворення такого органу передбачено установчими документами товариства), посадової особи товариства - у ст. 42 ЗУ «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (посадовими особами товариства є члени виконавчого органу, наглядової ради, а також інші особи, передбачені статутом товариства).
Також пунктом 3 ст.65 Господарського кодексу України визначено, що для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) безпосередньо або через уповноважені органи чи наглядова рада такого підприємства (у разі її утворення) призначає (обирає) керівника підприємства, який є підзвітним власнику, його уповноваженому органу чи наглядовій раді. Керівник підприємства, головний бухгалтер, члени наглядової ради (у разі її утворення), виконавчого органу та інших органів управління підприємства відповідно до статуту є посадовими особами цього підприємства. Статутом підприємства посадовими особами можуть бути визнані й інші особи.
Враховуючи зазначене посадовими особами підприємств незалежно від форм власності є голова правління, президент, генеральний директор, директор, заступник директора, головний бухгалтер, а також фізична особа-підприємець.
Таким чином ОСОБА_1 є найманим працівником в ПП « ОСОБА_2 »., відповідно не є суб'єктом господарювання, не є посадовою особою в розумінні ст.14 КУпАП, тому він не може бути суб'єктом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.443 КУпАП (в редакції від 17.03.2020 року).
Згідно ч.2 ст.251 КУпАП, обов'язок збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
У зв'язку з невизнанням ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні даного правопорушення, судом викликався для допиту інспектор ВБДР УПП в Івано-Франківській області старший лейтенант поліції Василик В.Б., який складав вказаний адміністративний протокол.
Однак, останній до суду не з'явився з невідомих причин, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином рекомендованною кореспонденцією, про причини неявки не повідомив.
Таким чином, судом встановлено відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.443 КУпАП (в редакції від 17.03.2020 року).
У відповідності із статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах та в порядку, встановленому законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно ч.2 ст.62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину, а згідно з частиною третьою цієї статті обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Подані до суду матеріали не містять об'єктивних та фактичних даних, які б підтверджували, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.443 КУпАП (в редакції від 17.03.2020 року), дані протоколу є сумнівними.
Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вище наведене, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.443 КУпАП (в редакції від 17.03.2020 року) не знайшла свого підтвердження належними та достатніми доказами, тому вважає за необхідне звільнити його від адміністративної відповідальності у зв'язку із відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.443 КУпАП (в редакції від 17.03.2020 року), а провадження по справі закрити.
Оскільки адміністративне стягнення на ОСОБА_1 не накладається, то судовий збір по справі про адміністративне правопорушення, відповідно до приписів ст.401 КУпАП - не сплачується.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.7, 9, 10, 14, 443 (в редакції від 17.03.2020 року), 221, 245, 247, 251, 252, 256, 279, 280, 283, 284, 285, 287 КУпАП, суд, -
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.443 КУпАП (в редакції від 17.03.2020 року) - закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку із відсутністю в його діях складу даного правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Апеляційна скарга на постанову подається до Івано-Франківського апеляційного суду через Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області.
Суддя Грещук Р.П.