Справа № 344/16650/20
Провадження № 1-кс/344/5901/20
10 грудня 2020 року м. Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , представника заявника ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 , слідчого ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про скасування арешту майна,-
в клопотанні вказано, що 10.10.2019 слідчим суддею Івано-Франківського міського суду винесено ухвалу якою задоволено клопотання слідчого відділу розслідування особливо важливих справ СУ ГУНП в Івано-Франківській в рамках кримінального провадження №42019090000000034 про накладення арешту на майно. Накладено арешт на нерухоме майно - земельну ділянку площею 19,7949 та, з кадастровим номером 2610100000:14:001:0028 що знаходиться за адресою: вул. Хриплинська 11, м. Івано-Франківськ. ДП «Івано-Франківський котельно-зварювального завод» вважає, що накладений арешт підлягає скасуванню. З аналізу доводів слідчого не вбачається підстав вважати, що арешт майна в даному кримінальному провадженні є необхідним, оскільки обгрунтування наведені в клопотанні слідчого, не свідчать про існування обставин що у разі незастосування заходу забезпечення призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна. Накладення арешту на земельну ділянку призводить до збитків ДП «Івано- Франківського котельно-зварювального заводу» у формі земельного податку та неможливості завершити процес приватизації. Згідно з ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 22.08.2013 у справі № 909/781/13, суд порушив провадження у справі про банкрутство ДП "Івано- Франківський котельно-зварювальний завод" та відкрив процедуру санації боржника. 30 грудня 2014 р. ухвалою суду затверджено план санації. Протягом періоду з 01.01.2016 по 30.06.2019 в процесі санації підприємства частину споруд було відчужено з аукціонних торгів, в результаті чого власниками окремих будівель та споруд стали приватні юридичні особи з присвоєнням таким об'єктам поштових адрес та реєстрації окремих розділів в Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Таким чином, на земельній ділянці з кадастровим номером 2610100000:14:001:0028, що знаходиться за адресою: вул. Хриплинська 11, м. Івано-Франківськ і перебуває у постійному користуванні ДП «Івано-Франківського котельно-зварювального заводу» знаходиться нерухоме майно приватних юридичних осіб, які користуються земельними ділянками в розмірі необхідному для обслуговування належних їм будівель та споруд. Відповідно ДП «Івано-Франківський котельно-зварювальний завод» не має можливості і не користується земельними ділянками на яких знаходяться об'єкти нерухомості приватних осіб. Однак, оскільки земельні ділянки на яких знаходиться майно приватних осіб не виділено із земельної ділянки з кадастровим номером 2610100000:14:001:0028 ДП «Івано-Франківський котельно-зварювальний завод» вважається користувачем всієї земельної ділянки і відповідно постійно сплачує податок за користування землею площею 19,7949 га. Зазначив, що фінансовий стан підприємства є критичним, ДП «Івано-Франківський котельно-зварювальний завод» несе значні збитки сплачуючи земельний податок, що розраховується з загальної площі земельної ділянки 19.7949 га, в той час, коли площа, що занята власне будівлями та спорудами заводу значно менша. Окрім того, 28.03.2019 Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області суд закрив провадження у справі №909/781/13 про банкрутство Державного підприємства "Івано- Франківський котельно - зварювальний завод у зв'язку із приватизацією. 27.12.2018 видано Наказ Фонду державного майна України «Про затвердження переліків об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2019 році» №1637 згідно якого ДП «Івано-Франківський котельно-зварювальний завод» входить в перелік підприємств малої приватизації. Для здійснення приватизації ДП «Івано-Франківський котельно-зварювальний завод», як це передбачено наказом Фонду державного майна України від 27.12.2018 № 1637, єдиний майновий комплекс має бути передано за актом приймання передачі від ДК «Укроборонпром» до Фонду державного майна України. Однак на даний час єдиний майновий комплекс ДП «Івано-Франківський котельно-зварювальний завод» не сформовано, однією з причин є незавершеність процедури поділу земельної ділянки (загальною площею 19.7949 га, кадастровий номер 2610100000:14:001:0028, за адресою: Івано-Франківської обл., м. Івано-Франківськ, вул. Хриплинська, 11ж між державними та приватними власниками. З цього приводу, було прийнято рішення про необхідність розподілу земельної ділянки з кадастровим номером 2610100000:14:001:0028 площею 19,7949 га. з метою вилучення з постійного користування ДП «Івано-Франківський котельно-зварювальний завод» площ земельної ділянки які фактично використовуються третіми особами для обслуговування належного їм нерухомого майна. При цьому, початковий етап виділення частини ділянки відбувся. Так, розпорядженням голови Івано-Франківської обласної державної адмінстрації від 19.06.2018 №341 надано дозвіл на поділ вказаної ділянки на 3 ділянки: 4,7135 га, 0,7173 га та 14,3641 га. Натомість накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 2610100000:14:001:0028 площею 19,7949 га унеможливлює продовження процедури поділу земельної ділянки відповідно до фактичного користування, формування єдиного майнового комплексу та як наслідок завершення процедури приватизації ДП «Івано-Франківський котельно-зварювальний завод». Відповідно до змісту оскаржуваної ухвали слідчим подано клопотання про арешт майна в рамках кримінального провадження яке відкрито за фактом зловживання службовим становищем, самовільного, без установленого законом порядку вчинення розподілу земельних ділянок кадастровим номером 2610100000:14:001:0226 площею 20.1826 га яка перебувала на обліку в Міністерстві оборони України внаслідок чого право власності на неї набув сторонній суб'єкт господарювання. Натомість в клопотанні слідчий вказував про необхідність накладення арешту на зовсім іншу земельну ділянку (загальною площею 19.7949 га, кадастровий номер 2610100000:14:001:0028, за адресою: АДРЕСА_1 вказуючи, що ця земельна ділянка визнана речовим доказом. Зазначає, що речовим доказом у кримінальному провадженні №42019090000000034 може бути визнана лише земельна ділянка з кадастровим номером 2610100000:14:001:0226 та земельна ділянка з кадастровим номером 2610100000:14:001:0027 площею 0,2451 га., яка знаходиться в АДРЕСА_1 . Земельна ділянка загальною площею 19,7949 га, кадастровий номер 2610100000:14:001:0028, за адресою: Івано-Франківської обл., м. Івано-Франківськ, вул. Хриплинська, 11 не може бути речовим доказом у кримінальному провадженні .№42019090000000034. Більше того, ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 10.10.2019 в рамках кримінального провадження № 242019090000000034 накладено арешт на земельну ділянку яку визнано речовим доказом, а саме: арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 2610100000:14:001:0027 площею 0,2451 га., яка знаходиться в м. Івано-Франківськ, вул. Хриплинська, 11ж. Слідчим не надано доказів, що земельна ділянка на яку він просить накласти арешт відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, у зв'язку із чим твердження слідчого про визнання вказаної земельної ділянки речовим доказом є необгрунтованим і не є правовою підставою для накладення арешту. Визнання стороною обвинувачення арештованого майна речовим доказом у даному кримінальному провадженні, не може бути єдиною підставою для арешту майна, оскільки така обставина не є визначеною законом підставою для цього.
Адвокат в судовому засіданні клопотання підтримав, надав пояснення про те, що кримінальне провадження зареєстровано 2019 року, було здійснено поділ земельної ділянки, накладено арешт на земельну ділянку розміром 0,2451 га, щодо якої в органу досудового розслідування були підстави вважати, що її протиправно виділено, в подальшому накладено арешт також на загальну земельну ділянку площею 19,7949 га. ДП «Івано-Франківський котельно-зварювальний завод» було відчужено приміщення, розміщене на земельній ділянці площею 19,7949 га, відповідно приміщення передано в користування спільно з земельною ділянкою, що призводить до виникнення в юридичної особи додаткових зобов'язань з сплати земельного податку, та унеможливлює завершення процедури приватизації.
Представник заявника підтримав клопотання з підстав, що в ньому зазначені.
Слідчий в судовому засіданні надав пояснення про те, що проти скасування арешту на майно не заперечує, надав пояснення про те, що предметом досудового розслідування є протиправне відчуження земельної ділянки, предмет складає ділянка розміром 20,04 га, триває земельно-оціночна експертиза, арешт на ділянки було накладено з метою збереження речових доказів та для забезпечення можливості проведення експертиз.
10/10/2019 ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду накладено арешт на нерухоме майно, а саме: на земельну ділянку загальною площею 19,7949 га, кадастровий номер 2610100000:14:001:0028, за адресою: Івано-Франківської обл., м. Івано-Франківськ, вул. Хриплинська, 11.
10/10/2019 ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду накладено арешт на нерухоме майно, а саме: на земельну ділянку загальною площею 0,2451 га, кадастровий номер 2610100000:14:001:0027, за адресою: Івано-Франківської обл., м. Івано-Франківськ, вул. Хриплинська, 11ж.
Згідно ч.1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
В ст. 174 КПК України визначено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Отже арешт може бути скасовано у випадку, якщо відповідна особа доведе, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Так суб'єкт клопотання не оспорював і не заперечив правових підстав накладення відповідного арешту. В свою чергу безпосередньо представником заводу надано в судовому засіданні пояснення за змістом яких юридичній особі на протязі тривалого часу відомо про наявність ухвал, якими накладено арешт на земельні ділянки.
Отже судом раніше встановлено, що арешт на земельні ділянки накладено обґрунтовано; земельна ділянка відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, згідно з якою речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Так, відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України питання про долю речових доказів в кримінальному провадженні, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким завершується розгляд кримінального провадження по суті його розгляду. До вказаного часу докази повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. У разі закриття кримінального провадження слідчим або прокурором питання про долю речових доказів і документів вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання, яке розглядається згідно із статтями 171-174 цього Кодексу.
До завершення розгляду кримінального провадження по його суті все ще зберігається необхідність здійснити процесуальні дії з відповідним речовим доказом.
Таким чином перед судом не доведено тієї обставини, що арешт відповідної земельної ділянки здійснено без правових підстав.
При цьому арешт речового доказу здійснено саме з метою забезпечення його збереження у незмінному стані, усунення ризиків зміни речового доказу, знищення чи спотворення відповідних якостей речового доказу, що використовуються під час доказування фактичних обставин, що становлять предмет кримінального провадження.
Також важливо відзначити, що відповідно до ст. ст. 7, 22 КПК України обвинувачення підтримується прокурором, а відповідно до ст. 23, 95 КПК України суд безпосередньо досліджує докази, під час судового розгляду кримінального провадження.
Отже питання підтримання державного обвинувачення у відповідному кримінальному провадженні вирішується прокурором. Тому питання використання доказу в процесуальній діяльності до завершення кримінального провадження підлягає вирішенню прокурором, а не слідчим. Також безпосередньо представником органу досудового розслідування надано пояснення про те, що експертизи в рамках кримінального провадження тривають.
Отже для вирішення питання повернення речового доказу скаржник зобов'язаний був звернутися до уповноваженого кримінальним процесуальним законом суб'єкта, якому належить право на підтримання обвинувачення за опосередкуванням відповідних доказів, яким є прокурор, а не слідчий. Отже, саме процесуальний керівник наділений повноваженнями щодо визнання підстав для скасування арешту на майно, яке було визнано речовим доказом.
Крім цього до завершення кримінального провадження все ще зберігається потреба у дослідження речового доказу судом. Таким чином потреба, з якою було встановлено арешт речового доказу все ще не відпала. Отже потреба в арешті речового доказу на даний час не відпала.
В п. 3 ст. 26 КПК України вказано, що слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Так, відповідно до ст. 7 КПК України в якості загальної засади кримінального провадження проголошено змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
В ст. 23 КПК України вказано, що суд досліджує докази безпосередньо. Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу.
Сторонами провадження не долучено до матеріалів клопотання витягу з ЄДРДР, тобто не надано релевантних відомостей, за якими можливо встановити предмет досудового розслідування кримінального провадження в рамках якого подано клопотання про скасування арешту. В поясненнях наданих в судовому засіданні представником заявника вказано на ділянки визначені за абстрактним критерієм.
Усі інші пояснення сторін, їх докази і арґументи не спростовують висновків суду, зазначених в цьому судовому рішенні, їх дослідження та оцінка судом не надала можливості встановити обставини, які б були підставою для ухвалення будь-якого іншого судового рішення.
Відповідно до зазначеного суд, -
в задоволенні клопотання відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1