Справа № 263/14955/20
Провадження № 3/263/316/2021
19 січня 2021 року місто Маріуполь
Суддя Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області Ікорська Єлізавета Сергіївна, розглянувши матеріали, які надійшли з Військової служби правопорядку у Збройних силах України про притягнення до адміністративної відповідальності: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , водія - стрільця в/ч НОМЕР_1 , солдата, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст. 185 КУпАП,
У відношенні ОСОБА_1 військовою службою правопорядку у Збройних силах України складено протокол серії ДНК № 0281 від 03 грудня 2020 року про адміністративне правопорушення за ст. 185 КУпАП у тому, що він 02 грудня 2020 року о 13 год. 30 хв., здійснив злісну непокору законній вимозі представників ВСП на території військової комендатури, розташованої за адресою: вул. Грецька, 141, м. Маріуполь, Донецької обл.
Вважають, що в діях ОСОБА_1 мається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, як злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку.
ОСОБА_1 свою провину не визнав, суду показав, що адміністративне правопорушення не вчиняв, 02 грудня 2020 року о 12 год. він був затриманий представниками ВСП із застосуванням фізичної сили та спеціальними засобами (кайданками), при цьому він опору чи злісну непокору не вчиняв, він не заперечував пройти медичний огляд на стан алкогольного чи наркотичного сп'яніння, при цьому представники ВСП не були задіяні для охорони громадського порядку, а тому вважає дії представників ВСП протиправними, просив закрити справу за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вислухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, вважаю, що провадження у справі необхідно закрити, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. ст. 245, 246, 252, 256, 268, 280, 283 КУпАП, суддя при розгляді справи розглядає всі питання факту і права, але в межах порушеного провадження, дотримуючись принципів судочинства та здійснення правосуддя, коли висновки судді не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви вини тлумачаться на користь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, у зв'язку з чим докази повинні бути оцінені суддею на їх достатність для достовірних і безперечних висновків про скоєне правопорушення, на принципах забезпечення доведення вини за ст.129 Конституції України, з урахуванням того, що визнання провини згідно зі ст. 252 КУпАП не може мати наперед встановленої сили.
Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначається: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі
Статтею 280 КУпАП визначено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення обов'язковому з'ясуванню підлягають обставини: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозицією ст. 185 КУпАП передбачена відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку.
Як зазначено в пункті Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров'я, гідність та власність суддів і працівників правоохоронних органів» № 8 від 26.06.1992 року, згідно зі ст. 185 КУпАП злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника міліції при виконанні ним службових обов'язків, члена громадських формувань з охорони громадського порядку чи військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку або відмова, виражена в зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок,
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері забезпечення громадського порядку та суспільної безпеки, та суспільні відносини у сфері державного управління.
Об'єктивна сторона правопорушення полягає у злісній непокорі законному розпорядженню або вимозі працівника поліції при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення таких самих дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку.
Особливість застосування ст. 185 КУпАП полягає у тому, що злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського, військовослужбовця, має бути при виконанні ним службових обов'язків з охорони громадського порядку.
Як вбачається з матеріалів провадження, працівники військової служби розцінили дії ОСОБА_1 як злісну непокору законній вимозі представників ВСП та 03 грудня 2020 року відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 185 КУпАП.
З письмових пояснень ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які додані до протоколу, не вбачається, що останні є або працівниками поліції, або військовослужбовцями, які брали участь в охороні громадського порядку, що необхідно для кваліфікації дій ОСОБА_1 за 185 КУпАП, а отже відсутня об'єктивна сторона складу адміністративного правопорушення.
Крім того, дії працівників ВСП не відповідають вимогам закону, оскільки необхідно відрізняти злісну непокору законному розпорядженню або вимозі від опору, який проявляється в активній протидії, яка перешкоджає нормальній діяльності працівників поліції, військовослужбовця. У таких випадках повинні бути використані адміністративно-забезпечувальні засоби, передбачені Законом України «Про Національну поліцію».
Непокора повинна бути розпорядженню або вимозі, тобто побажання або прохання, висловлення так, що заперечення є неприпустими. Водночас, якщо поліцейській, військовослужбовець робить зауваження або висловлює міркування, то й підстава для притягнення до адміністративної відповідальності як така відсутня.
Злісна непокора повинна проявлятись у відмові від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівників міліції (наразі - поліції) при виконанні службових обов'язків, або у відмові, вираженій в зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок (Рішення Конституційного суду України № 10-рп/2011 від 11 жовтня 2011 року).
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Положеннями ст. 256 КУпАП визначено, що протокол про адміністративне правопорушення як документ, що засвідчує факт неправомірних дій особи, є одним із основних джерел доказів, складається за встановленою формою і має містити усі дані, необхідні для вирішення справи
Сукупність вказаних обставин свідчить про обґрунтованість доводів ОСОБА_1 щодо відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, оскільки обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення в частині встановлення вини ОСОБА_1 , не підтверджені в повній мірі належними і допустимими доказами, що виключає його адміністративну відповідальність за вказаною правовою кваліфікацією, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Вищенаведене дає суду правову підставу дійти висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 об'єктивної сторони складу правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
При цьому суд наголошує, що не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, не може перебирати на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що призведе до порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП, обов'язково передбачає наявність законної вимоги поліцейського, військовосулужбовця, вимоги та розпорядження - акт, юридично рівнозначний наказу, що виражений у категоричній формі, - мають бути законодавчо обґрунтовані. У протоколі про адміністративне правопорушення повинні бути відображені які саме законні вимоги були висунуті. Проте у протоколі вказується, що особа «вчинила злісну непокору законній вимозі», при цьому в чому полягали ці вимоги, у протоколі не вказується, що також є підставою для закриття провадження по справі у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постановою Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 11 грудня 2020 року указаний протокол повертався для належного оформлення, однак його недоліки так і не усунуто, а адміністративний матеріал повторно направлено для розгляду до суду.
З огляду на викладене, провадження у даній справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП.
Керуючись ст. ст. 9, 185, 247, 277, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП.
Апеляційну скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови до Донецького апеляційного суду через Жовтневий районний суд міста Маріуполя.
Суддя Є.С. Ікорська