Ухвала
13 січня 2021 року
м. Київ
справа № 362/48/18
провадження № 61-13741вно20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І. (суддя-доповідач),
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
заявник - Васильківська міська рада Київської області,
заінтересовані особи: ОСОБА_1 , виконавчий комітет Васильківської міської ради Київської області,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи заяву Васильківської міської ради Київської області, яка підписана представником Шестаковим Юрієм Віталійовичем, про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Верховного Суду від 17 червня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Васильківської міської ради Київської області, виконавчого комітету Васильківської міської ради Київської області про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням шляхом вселення до житлового приміщення,
Короткий зміст вимог заяви
У вересні 2020 року Васильківська міська рада Київської області через представника Шестакова Ю. В. звернулася із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Верховного Суду від 17 червня 2020 року.
Заява мотивована тим, що постановою Верховного Суду від 17 червня 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_2 , задоволено частково. Постанову Київського апеляційного суду від 09 квітня 2019 року у частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Васильківської міської ради Київської області про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням шляхом вселення до житлового приміщення скасовано. Рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 09 листопада 2018 року у частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Васильківської міської ради Київської області про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням шляхом вселення до житлового приміщення залишено в силі. Постанову Київського апеляційного суду від 09 квітня 2019 року у частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до виконавчого комітету Васильківської міської ради Київської області про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням шляхом вселення до житлового приміщення змінено, виклавши її мотивувальну частину у редакції цієї постанови. Вирішено питання про розподіл судових витрат. 07 вересня 2020 року виконавчому комітету Васильківської міської ради з інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на майно, державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна стало відомо, що кімната НОМЕР_1 , житлової площею 23,5 кв. м, в гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 , перебуває у власності ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 25 жовтня 2019 року, виданого приватним нотаріусом Васильківського районного нотаріального кругу Київської обл. Соломатіною О. П. Тобто виконавчий комітет Васильківської міської ради 07 вересня 2020 року дізнався про те, що з 25 жовтня 2019 року кімната АДРЕСА_2 , перебуває на праві приватної власності, і цей об'єкт житлової нерухомості на цей час не перебуває на праві комунальній власності територіальної громади міста, що вказує на те, що цей факт не міг також бути відомий заявнику на час розгляду справи судом касаційної інстанції. Тому ця обставина є нововиявленою, тому що вона існувала на час розгляду Верховним Судом справи та не була відома і не могла бути відома заявнику. Крім того ця обставина входить до предмета доказування у спорі щодо права користування житловим приміщенням та може впливати на висновок суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі. Вказана нововиявлена обставина спростовує факти, покладені в основу судового рішення суду касаційної інстанції, оскільки факт того, що спірна кімната в гуртожитку на час розгляду Верховним Судом перебувала на праві приватної власності, а не на праві комунальній власності, що належить територіальній громаді міста, управління якою (власністю) здійснюють виконавчі органи міської ради, вказує на те, що цей доказ є вирішальним, адже виконавчий орган міської ради не наділений законом правом на вселення у житлове приміщення, яке перебуває у приватній власності особи.
Заявник посилається на існування істотної для справи обставини, що не була встановлена судом та не була і не могла бути відома особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи (пункт 1 частини другої статті 423 ЦПК України).
Васильківська міська рада просить:
скасувати постанову Верховного Суду від 17 червня 2020 року;
передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 15 жовтня 2020 року: відкрито провадження за нововиявленими обставинами; витребувано з Васильківського міськрайонного суду Київської області цивільну справу № 362/48/18; справу № 362/48/18 призначено до судового розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
У листопаді 2020 року ОСОБА_1 через представника ОСОБА_2 подав заперечення на заяву, в якій просить відмовити в задоволенні заяви та залишити в силі постанову Верховного Суду від 17 червня 2020 року. Заперечення мотивовані тим, що відсутні нововиявлені обставини.
Позиція Верховного Суду
Колегія суддів відхиляє аргументи, які викладені у заяві, з таких мотивів.
Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. Тлумачення пункту 1 частини другої статті 423 ЦПК України свідчить, що нововиявленими обставинами є обставини, які: існували на час розгляду справи, не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; є істотними для розгляду справи, тобто належать до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі. Обставини, які вважаються нововиявленими, повинні одночасно відповідати цим вимогам.
Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається. Необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.
Європейський суд з прав людини зазначив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 40, ЄСПЛ, 03 квітня 2008 року).
Процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку із нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя (PRAVEDNAYA v. RUSSIA, № 69529/01, § 27, 28, ЄСПЛ, 18 листопада 2004 року).
Обставина, на яку посилається виконавчий комітет Васильківської міської ради, а саме те, що з 25 жовтня 2019 року кімната АДРЕСА_2 , перебуває на праві приватної власності, і цей об'єкт житлової нерухомості не перебуває на праві комунальній власності територіальної громади міста, не є нововиявленою у розумінні пункту 1 частини другої статті 423 ЦПК України. Тому в задоволенні заяви Васильківської міської ради Київської області про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Верховного Суду від 17 червня 2020 року необхідно відмовити.
Згідно частини третьої статті 429 ЦПК України за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може: 1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; 2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; 3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду. За результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами Верховний Суд може також скасувати судове рішення (судові рішення) повністю або частково і передати справу на новий розгляд до суду першої чи апеляційної інстанції.
Відповідно до частини четвертої статті 429 ЦПК України у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу.
Керуючись статтями 260, 423, 429 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
У задоволенні заяви Васильківської міської ради Київської області, яка підписана представником Шестаковим Юрієм Віталійовичем, про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Верховного Суду від 17 червня 2020 року, відмовити.
Постанову Верховного Суду від 17 червня 2020 року залишити у в силі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. І. Крат
Судді: Н. О. Антоненко
І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков
М. М. Русинчук