19 січня 2021 року
м. Київ
справа № 520/1062/2020
адміністративне провадження № К/9901/838/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Чиркіна С.М.,
суддів: Бевзенка В.М., Шарапи В.М.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Податкової служби у Харківській області на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 02.12.2020 у справі № 520/1062/2020 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Податкової служби у Харківській області, Головного управління Державної фіскальної служби в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
У 2020 році ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Податкової служби у Харківській області, Головного управління Державної фіскальної служби в Харківській області, в якому просив:
- визнати протиправним дії суб'єкта владних повноважень - Головного управління Державної податкової служби в Харківській області, які полягають у наданні довідки до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, для проведення перерахунку пенсії позивача, на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", без урахування середньомісячної суми додаткових видів грошового забезпечення у тому числі премія % за 24 місяці, станом на 01.03.2018;
- зобов'язати Головне управління Державної податкової служби в Харківській області здійснити дії, а саме: надати довідку до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, на підставі п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", для перерахунку пенсії, з визначенням середньомісячної суми додаткових видів грошового забезпечення у тому числі премія % за 24 місяці, станом на 01 березня 2018 року за відповідною або аналогічною посадою, яку позивач обіймав на дату звільнення із служби;
- визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області по встановленню пенсії позивача, пенсії в розмірі 70 % грошового забезпечення за вислугу 31 рік;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести позивачу перерахунок та виплату пенсії в розмірі 83% грошового забезпечення за вислугу 31 рік у відповідності до статті 13 Закону України (2262), статті 51; 64 Закону України (2262) "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", Закону України (1283-ХІІ) "Про індексацію грошових доходів населення" від 07.08.1991; Закону України (№2050-ІІІ) "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" №2050-ІІІ від 19.10.2000 та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 159, починаючи з 01.01.2016, з урахуванням вже виплаченої позивачу пенсії;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити дії, а саме перерахунок пенсії позивачу (із врахуванням раніше нарахованих сум) на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням середньомісячної суми додаткових видів грошового забезпечення у тому числі премія % за 24 місяці, станом на 01.03.2018 з відповідною або аналогічною посадою, яку позивач займав на дату звільнення із служби;
- звернути до негайного виконання рішення суду в частині стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь позивача перерахованої суми щомісячної пенсії в межах одного місяця.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 01.04.2020 позов задоволено частково:
визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо зменшення пенсії позивача шляхом зменшення відсотків пенсії від розміру грошового забезпечення з 83% до 70% відповідної суми грошового забезпечення при перерахунку пенсії з 01.01.2018;
зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести перерахунок та виплату пенсії позивачу у розмірі 83% грошового забезпечення з 01.01.2018;
зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести перерахунок та виплату пенсії позивачу в розмірі 83% грошового забезпечення з 01.01.2018 з урахуванням приписів Закону України від 07.08.1991 (1283-ХІІ) "Про індексацію грошових доходів населення".
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 02.12.2020 апеляційну скаргу позивача задоволено частково, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.04.2020 скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог, прийнято в цій частині постанову, якою позовні вимоги задоволено частково:
визнано протиправною бездіяльність Головного управління Податкової служби у Харківській області щодо непідготовки та ненадання до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 05.03.2019;
зобов'язано Головне управління Податкової служби у Харківській області скласти та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області нову довідку про розмір грошового забезпечення позивача, станом на 05.03.2019, з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України №704, для проведення з 01.04.2019 (першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії) перерахунку основного розміру пенсії позивача;
в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено;
в іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.04.2020 залишено без змін .
11.01.2021 на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління Податкової служби у Харківській області, в якій скаржник просить скасувати постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 02.12.2020 і залишити в силі рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.04.2020.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд установив, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити, з огляду на таке.
За приписами пункту 20 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Згідно із пунктом 3 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
У даній справі суд першої інстанції, врахувавши вимоги частин третьої та четвертої статті 257 КАС України, розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження. За предметом спору дана справа не належить до тих, які повинні розглядатися виключно за правилами загального позовного провадження.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Оцінивши доводи касаційної скарги та правове значення цієї справи для формування єдиної правозастосовної практики, колегія суддів вважає, що посилання скаржника на положення підпункти "а" та "в" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України є необґрунтованими, оскільки аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з встановленими в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанції обставинами та наданою їм правовою оцінкою не дають підстав для висновку про наявність в даному випадку обставин, наведених у підпунктах "а" та "в" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Інші обґрунтовані посилання на існування обставин, передбачених підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, у касаційній скарзі відсутні.
Таким чином, касаційною скаргою оскаржується судове рішення, яке не підлягає касаційному оскарженню.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи, що оскаржуване судове рішення прийнято у справі розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, передбачені пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України випадки відсутні, у відкритті касаційного провадження у цій справі слід відмовити.
Цей висновок відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995, якими рекомендовано державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги в суд третьої інстанції повинні подаватися в першу чергу у рамках таких справ, які заслуговують третього судового розгляду, наприклад справи, які будуть розвивати право або які будуть сприяти однаковості тлумаченню закону. Їх коло може бути також обмежене скаргами по тих справах, які стосуються питань права, які мають значення для всього суспільства в цілому. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування того, чому її справа буде сприяти досягненню таких цілей.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), враховуючи особливий характер функції Верховного Суду як суду касаційної інстанції, Суд може визнати, що процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (рішення від 19.12.1997 у справі "Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії").
Керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України, суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Податкової служби у Харківській області на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 02.12.2020 у справі № 520/1062/2020 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Податкової служби у Харківській області, Головного управління Державної фіскальної служби в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Надіслати скаржнику копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: С.М. Чиркін
Судді: В.М. Бевзенко
В.М. Шарапа