Іменем України
13 січня 2021 року
Київ
справа №9901/277/19
адміністративне провадження №П/9901/277/19
Верховний Суд у складі колегії суддів касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача: Васильєвої І.А.,
Суддів: Гусак М.Б., Пасічник С.С., Хохуляк В.В., Юрченко В.П.,
Секретар судового засідання: Лопушенко О.В.,
учасників справи:
представника позивача - Безуєвського Ю.М.,
представника відповідача -Пантюхової Л.Р.,
третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Служби зовнішньої розвідки України, - Меєр Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження позов ОСОБА_1 до Президента України, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Служби зовнішньої розвідки України про визнання протиправним та скасування Указу Президента України від 12.04.2019 року № 143/2019 року, поновлення на посаді, -
23 травня 2019 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до Верховного Суду з позовом до Президента України (далі - відповідач, Президент України), в якому просив суд: визнати протиправним та скасувати Указ Президента України від 12.04.2019 року № 143/2019 року «Про звільнення ОСОБА_1 з посади першого заступника Голови Служби зовнішньої розвідки України»; поновити ОСОБА_1 на посаді першого заступника Голови Служби зовнішньої розвідки України з 13.04.2019 року.
Підстави для скасування оскаржуваного Указу про звільнення, обґрунтував порушенням відповідачем вимог Закону України «Про службу зовнішньої розвідки України», оскільки оскаржуваний Указ виданий за відсутності відповідного подання Голови Служби зовнішньої розвідки України. До того ж, в період з 08 по 22 квітня 2019 року позивач перебував на амбулаторному лікуванні у зв'язку із загальним захворюванням та тимчасовою непрацездатністю, що підтверджується листком непрацездатності серії АДХ № 045995.
Порушені права позивача повинні бути відновленими у передбачений законом спосіб, шляхом поновлення на посаді першого заступника Голови Служби зовнішньої розвідки України з дня незаконного звільнення (т. 1 арк. справи 1-4).
08.07.2019 року на адресу суду представником відповідача надісланий відзив на позовну заяву, який обґрунтований тим, що на момент видання Президентом оскаржуваного Указу, посада Голови Служби зовнішньої розвідки України була вакантною, у зв'язку зі звільненням з посади Голови Служби зовнішньої розвідки України ОСОБА_5, що підтверджується Указом Президента України від 13 березня 2019 року № 73/2019. Оскільки загальне керівництво Службою зовнішньої розвідки України та призначення Президентом України її безпосереднього керівництва є конституційними повноваженнями глави держави, ОСОБА_1 правомірно звільнено без подання Голови Служби зовнішньої розвідки України (внаслідок відсутності відповідної особи на цій посаді). Враховуючи викладене, Президент України під час видання Указу діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. З огляду на викладене, просив суд відмовити в задоволенні позову (арк. справи 44-46).
Ухвалою суду від 09 жовтня 2019 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Службу зовнішньої розвідки України (т.1 арк. справи 79-81).
В надісланому на адресу суду 08 листопада 2019 року відзиві на позов, Служба зовнішньої розвідки України зазначила, що в період з 16 березня по 11 червня 2019 року не було призначено на посаду Голову СЗРУ. Відповідно до Указів Президента України від 16 березня 2019 року № 80/2019 та від 11 червня 2019 року № 390/2019 перший заступник Голови СЗРУ Алєксєєнко А.В. тимчасово виконував обов'язки Голови СЗРУ. Ураховуючи вказане, дотримуючись вимог частини третьої статті 6 Закону України «Про Службу зовнішньої розвідки України» відповідне подання на звільнення з посади першого заступника Голови СЗРУ ОСОБА_1 не подавалось. За таких обставин, Президентом було звільнено позивача правомірно, в межах конституційних повноважень, внаслідок чого відсутні підстави для його поновлення на посаді першого заступника Голови СЗРУ.
До того ж, Указом Президента України від 12.04.2019 № 143/2019 ОСОБА_1 було звільнено з посади першого заступника Голови СЗРУ, а не з військової служби та після звільнення з посади відповідно до вимог пп. «а» п. 44-1 Положення, військовослужбовця 19.04.2019 року було зараховано в розпорядження Голови СЗРУ, що не заборонено пунктом 61 Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби зовнішньої розвідки України, затвердженого Указом Президента України від 17 липня 2006 року № 619/2006 (том 1 арк. справи 106-110).
Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 24 червня 2020 року позов ОСОБА_1 залишено без розгляду (том 2 арк. справи 87-95). Постановою Великої Палати Верховного Суду від 23 вересня 2020 року ухвалу Верховного Суду від 24 червня 2020 року скасовано, а справу направлено до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції для продовження розгляду (том 1 арк. справи 161-172).
В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, просив задовольнити позов. Представник відповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Служби зовнішньої розвідки України, просили відмовити у задоволенні позову з посиланням на позицію, викладену ними у відзивах на позовну заяву.
Колегія суддів, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, встановила наступне.
Указом Президента України від 31.07.2018 № 225/2018 ОСОБА_1 призначений на посаду першого заступника Голови Служби зовнішньої розвідки України (том 1 арк. справи 5).
Указом Президента України від 12 квітня 2019 року № 143/2019 ОСОБА_1 звільнено з посади першого заступника Голови Служби зовнішньої розвідки України (том 1 арк. справи 6).
Згідно з наявним в матеріалах справи Витягом з наказу Голови Служби зовнішньої розвідки України підписаний т.в.о. Голови Служби Алєксєєнко А. від 19 квітня 2019 року № 425-ОС «По особовому складу, по військовослужбовцям» зазначено: оголосити Указ Президента від 12.04.2019 року № 143/2019 про звільнення ОСОБА_1 з посади Першого заступника Голови Служби зовнішньої розвідки України та вважати зарахованим у розпорядження голови СЗРУ за пп. «а» пункту 441 Положення про проходження військової служби військовослужбовцями СЗРУ генерал-майор ОСОБА_1 (Б-002956) за посадою Першого заступника Голови СЗРУ зі збереженням встановленого законодавством України грошового забезпечення з 12 квітня 2019 року, звільненого з посади першого заступника Голови СЗРУ Указом Президента України від 12 квітня 2019 року № 143/2019 (том 1 арк. справи 158).
Отже спірним в даній справі є дотримання відповідачем передбаченої законом процедури звільнення позивача з посади Першого заступника Голови Служби зовнішньої розвідки України з урахуванням вимог Закону України «Про службу зовнішньої розвідки України».
Правовідносини в даній справі регулюються Конституцією України, Законом України «Про службу зовнішньої розвідки України» від 01 грудня 2005 року № 3160-IV, Законом України «Про розвідувальні органи України» від 22 березня 2001 року № 2331-ІІІ, Положенням про проходження військової служби військовослужбовцями Служби зовнішньої розвідки України від 17 липня 2006 року № 619/2006 року, а також Інструкцією про застосування окремих норм Положення № 619/2006 року (в редакціях, чинних на час видання указу).
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 102 Конституції України, Президент України є главою держави і виступає від її імені, є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина.
Статтею 106 Конституції України закріплено вичерпний перелік повноважень Президента України.
Пунктом 17 частини першої статті 106 Конституції України встановлено, що Президент України є Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил України; призначає на посади та звільняє з посад вище командування Збройних Сил України, інших військових формувань; здійснює керівництво у сферах національної безпеки та оборони держави.
За приписами частини 2 статті 106 Конституції України Президент України не може передавати свої повноваження іншим особам або органам.
Частиною третьою статті 106 Конституції України встановлено, що Президент України на основі та на виконання Конституції і законів України видає укази і розпорядження, які є обов'язковими до виконання на території України.
Пунктом 38, розділу IV Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби зовнішньої розвідки України, затвердженого Указом Президента України від 17 липня 2006 року № 619/2006 передбачено, що Перший заступник Голови та заступники Голови Служби зовнішньої розвідки України призначаються на посаду і звільняються з посади відповідно до закону.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про розвідувальні органи України» загальне керівництво розвідувальними органами України відповідно до Конституції та цього Закону здійснює Президент України.
Відповідно до частини першої статті 6 Закону України «Про службу зовнішньої розвідки України», загальне керівництво Службою зовнішньої розвідки України здійснюється Президентом України.
Частиною другою статті 6 Закону України «Про службу зовнішньої розвідки України» передбачено, що безпосереднє керівництво Службою зовнішньої розвідки України здійснює її голова, який призначається на посаду і звільняється з посади Президентом України.
Згідно з частиною третьою статті 6 Закону України «Про службу зовнішньої розвідки України» Перший заступник Голови та заступники Голови Служби зовнішньої розвідки України призначаються на посаду і звільняються з посади Президентом України за поданням Голови Служби зовнішньої розвідки України.
З аналізу вищевикладених вимог законодавства можна зробити висновок, що виключно Президент України здійснює загальне керівництво Службою зовнішньої розвідки України та наділений виключним правом звільняти Першого заступника Голови Служби зовнішньої розвідки України з посади за поданням безпосереднього керівництва Служби зовнішньої розвідки України - Голови Служби зовнішньої розвідки України.
Як зазначено представником відповідача та третьої особи у відзивах на позовну заяву, а також підтверджено в судовому засіданні, подання Головою Служби зовнішньої розвідки України не вносилось, оскільки посада Голови Служби зовнішньої розвідки України була вакантною, у зв'язку зі звільненням Указом Президента України від 13 березня 2019 року № 73/2019 ОСОБА_5 .
Разом з тим, як повідомлено представником Служби зовнішньої розвідки України у відзиві на позов, відповідно до Указів Президента України від 16 березня 2019 року № 80/2019 та від 11 червня 2019 року № 390/2019 перший заступник Голови СЗРУ Алєксєєнко А.В. тимчасово виконував обов'язки Голови СЗРУ в період видання спірного Указу.
Наказом Служби зовнішньої розвідки України від 28.03.2012 № 75 затверджено Інструкцію про застосування окремих норм Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби зовнішньої розвідки України (далі - Інструкція).
Підпунктом 1.2 вказаної Інструкції встановлено, що застосування вимог Положення до військовослужбовців здійснюється рішеннями прямих начальників, яким надано таке право Положенням і наказами Голови Служби зовнішньої розвідки України (далі - Голова СЗРУ). Ці рішення оформляються наказами по підрозділу (закладу). У разі тимчасової відсутності відповідного начальника рішення з питань проходження служби приймаються особою, яка виконує його обов'язки.
Представниками відповідача та третьої особи в судовому засіданні не спростовано, що Алєксєєнко А.В. , як тимчасово виконувач обов'язків Голови Служби зовнішньої розвідки України в період з 16.03.2019 року по 11.06.2019 року був позбавлений можливості вносити відповідне подання про звільнення першого заступника Голови Служби зовнішньої розвідки України.
Тобто оскаржуваний Указ від 12.04.2019 року № 143/2019 року «Про звільнення ОСОБА_1 з посади Першого заступника Голови Служби зовнішньої розвідки України» прийнятий Президентом з порушенням вимог частини третьої статті 6 Закону України «Про службу зовнішньої розвідки України», а саме, за відсутності відповідного подання.
За змістом ст. 19, 106 Конституції України реалізація повноважень, які випливають із статусу Президента України як гаранта додержання Конституції та законів України, так само повинна здійснюватися на підставі та в межах Конституції та законів України. В протилежному випадку мети забезпечення режиму законності досягнуто не буде.
Разом з тим, вимоги про поновлення ОСОБА_1 на посаді першого заступника Голови Служби зовнішньої розвідки України задоволенню не підлягають, оскільки оскаржуваний Указ є актом індивідуальної дії і відновлює правове становище позивача з урахуванням певних процедур проходження військової служби.
На підставі викладеного, розглянувши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для правильного розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову шляхом визнання протиправним та скасування Указу Президента України від 12.04.2019 року № 143/2019 року «Про звільнення ОСОБА_1 з посади Першого заступника Голови Служби зовнішньої розвідки України». В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись статями 244-246, 250, 255, 266, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Президента України, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Служби зовнішньої розвідки України про визнання протиправним та скасування Указу Президента України від 12.04.2019 року № 143/2019 року, поновлення на посаді, задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати Указ Президента України від 12.04.2019 року № 143/2019 року "Про звільнення ОСОБА_1 з посади Першого заступника Голови Служби зовнішньої розвідки України".
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення Верховного Суду як суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення в повному обсязі.
Повний текст складено 18 січня 2021 року.
Головуючий суддя Васильєва І.А.
Судді: Гусак М.Б.
Пасічник С.С.
Юрченко В.П.
Хохуляк В.В.