13 січня 2021 року
Київ
справа №9901/277/19
адміністративне провадження №П/9901/277/19
Верховний Суд у складі колегії суддів касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача: Васильєвої І.А.,
Суддів: Гусак М.Б., Пасічник С.С., Хохуляк В.В., Юрченко В.П.,
Секретар судового засідання: Лопушенко О.В.,
учасників справи:
представника позивача - Безуєвського Ю.М.,
представника відповідача -Пантюхової Л.Р.,
третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Служби зовнішньої розвідки України, - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження позов ОСОБА_2 до Президента України, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Служби зовнішньої розвідки України про визнання протиправним та скасування Указу Президента України від 12.04.2019 року № 143/2019 року, поновлення на посаді, -
встановив:
В провадженні Верховного Суду перебуває справа за позовом ОСОБА_2 до Президента України, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Служби зовнішньої розвідки України про визнання протиправним та скасування Указу Президента України від 12.04.2019 року № 143/2019 року, поновлення на посаді.
В судовому засіданні 13 січня 2021 року представником Президента України надані суду письмові пояснення та заявлено клопотання про залишення позову без розгляду. Підстави заявленого клопотання обґрунтовані незгодою з викладеними в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 вересня 2020 року висновками про те, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що зазначені ОСОБА_2 причини пропуску місячного строку звернення до суду не містять підстав визнання їх поважними. Представник відповідача наполягав на тому, що перебування позивача з 08 по 22 квітня на амбулаторному лікуванні, а також твердження позивача про те, що про Указ № 143 він дізнався лише в день виходу на роботу, не можуть слугувати підставою для поновлення строків та визнання причин пропуску поважними.
Представник Служби зовнішньої розвідки України підтримала клопотання представника відповідача, додатково пояснивши, що на даний час триває перевірка обґрунтованості видання позивачу лікарняного листка. Ці обставини не були їм відомі під час розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанцій, але стосуються питання дотримання строку звернення до суду з цим позовом.
Представник позивача заперечував проти заявленого клопотання з посиланням на те, що зазначені представниками відповідача та третьої особи підстави для залишення позову без розгляду були предметом оцінки в ухвалі Верховного Суду від 24 червня 2020 року та постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 вересня 2020 року. Постановою Великої Палати Верховного Суду від 23 вересня 2020 року скасовано ухвалу Верховного суду від 24 червня 2020 року, адміністративну справу направлено до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду як суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова Великої Палати Верховного Суду є остаточною та оскарженню не підлягає.
Колегія суддів, вислухавши пояснення сторін, проаналізувавши заявлене клопотання, вважає що останнє не підлягає задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні 24 червня 2020 року представником відповідача та третьої особи - Служби зовнішньої розвідки України були заявлені клопотання про залишення позову без розгляду у зв'язку з пропуском позивачем місячного строку звернення до суду. В обґрунтування заявлених клопотань зазначили, що про наявність оскаржуваного Указу позивач міг дізнатися 15 квітня 2019 року з дати його розміщення на офіційному сайті Президента України та із засобів масової інформації в неділю 14.04.2019 року під час трансляції дебатів між Президентом України ОСОБА_3 та його опонентом ОСОБА_4 на НСК «Олімпійський» напередодні виборів. Також представник відповідача посилався на те, що посада позивача зобов'язує останнього бути обізнаним про свій службовий стан.
Вказані обставини, враховуючи порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності, а також посадовий стан позивача, що кореспондується з обов'язком та можливістю позивача дізнатися про видання оскаржуваного Указу, стали підставою для прийняття ухвали Верховного Суду від 24 червня 2020 року, якою позов ОСОБА_2 залишено без розгляду (частина четверта статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України).
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 23.09.2020 року скасовано ухвалу Верховного Суду від 24.06.2020 року, а справу направлено для продовження розгляду. Скасовуючи вказану ухвалу, Велика Палата Верховного Суду в постанові посилалася на те, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що зазначені ОСОБА_2 причини пропуску місячного строку звернення до суду не містять підстав для визнання їх поважними, оскільки про факт видання оскаржуваного Указу позивач дізнався лише в день виходу на службу після припинення амбулаторного лікування й звернувся до суду за захистом порушеного права в межах місячного строку з дня ознайомлення з Указом, а чинне законодавство не містить обов'язку особи під час знаходження на лікуванні, підтвердженому офіційними документами, вчиняти дії щодо збору інформації, пов'язаної з проходженням цією особою публічної служби.
У відповідності до частин 5, 6 статті 266 КАС України судом апеляційної інстанції у справах, визначених частиною другою цієї статті (зокрема щодо законності указів Президента України) є Велика Палата Верховного Суду. Судове рішення Верховного Суду у таких справах набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення Верховного Суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ч. 2 статті 255 КАС України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Постанова Великої Палати Верховного Суду набрала законної сили 23.09.2020 року.
Отже з урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду про те, що зазначені позивачем причини пропуску місячного строку звернення до суду є поважними, та позивач за захистом порушеного права звернувся в межах місячного строку з дня ознайомлення його з Указом Президента, є підставою для відмови в задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду, оскільки позивач звернувся за захистом порушеного права в межах строку визначеного Кодексом адміністративного судочинства України, з дня коли дізнався про порушення свого права.
Колегія суддів не приймає до уваги посилання представника третьої особи на перевірку обґрунтованості видання лікарняного листка позивачу, оскільки зазначені обставини не були підтверджені доказами, а суд не може надавати оцінку обставинам, які ймовірно будуть підтверджені в майбутньому.
На підставі викладеного, керуючись статтею 241, 255, 266 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити в задоволенні клопотання Президента України про залишення без розгляду позову ОСОБА_2 до Президента України, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Служби зовнішньої розвідки України про визнання протиправним та скасування Указу Президента України від 12.04.2019 року № 143/2019 року, поновлення на посаді.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Васильєва І.А.
Судді: Гусак М.Б.
Пасічник С.С.
Хохуляк В.В.
Юрченко В.П.