18 січня 2021 року
Київ
справа №826/20483/14
адміністративне провадження №К/9901/33186/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Соколова В.М.,
суддів: Єресько Л.О., Загороднюка А.Г.,
перевіривши касаційну скаргу Київської обласної прокуратури на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 червня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2020 року у справі №826/20483/14 за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Київської обласної прокуратури про скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, у якому просив скасувати наказ від 23 жовтня 2014 року №1456к про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника прокурора Київської області; поновити позивача на посаді заступника прокурора Київської області; стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу; зобов'язати Генеральну прокуратуру України поінформувати Міністерство юстиції України про наявність підстав для виключення відомостей про ОСОБА_1 з Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України «Про очищення влади».
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 червня 2020 року позовні вимоги задоволено.
Визнано протиправним та скасовано наказ Генерального прокурора України від 23 жовтня 2014 року №1456к про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника прокурора Київської області.
Поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника прокурора Київської області.
Стягнуто з Прокуратури Київської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 1099495, 68 грн.
Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника прокурора Київської області та в частині стягнення з Прокуратури Київської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць що становить 13126,47 грн.
Зобов'язано Офіс Генерального прокурора поінформувати Міністерство юстиції України про наявність підстав для виключення відомостей про ОСОБА_1 з Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України «Про очищення влади».
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 червня 2020 року скасовано у частині нарахування і стягнення з прокуратури Київської області на користь позивача грошових сум середнього заробітку за час вимушеного прогулу скасувати та ухвалено у цій частині нове судове рішення, яким задоволено позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з Офісу Генерального прокурора із коригуванням на коефіцієнти підвищення заробітку окремо у кожному випадку такого підвищення, відповідно до положень пункту 10 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100.
04 грудня 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Київської обласної прокуратури на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 червня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2020 року у справі №826/20483/14.
Ухвалою Верховного Суду від 22 грудня 2020 року касаційну скаргу залишено без руху. Виявлені недоліки скаржнику запропоновано усунути шляхом подання до суду касаційної інстанції документа про сплату судового збору у розмірі 9890,16 грн.
28 грудня 2020 року до суду касаційної інстанції надійшов супровідний лист Київської обласної прокуратури разом з платіжним дорученням №3212 від 21 грудня 2020 року на суму 147, 60 грн.
12 січня 2021 року до суду надійшла заява від скаржника зі змісту якої слідує, що скаржник не погоджується із сумою судового збору, зазначеною в ухвалі Верховного Суду від 22 грудня 2020 року, а у разі відхилення судом клопотання про перерахунок суми судового збору, скаржник просить продовжити строк на усунення недоліків касаційної скарги зазначених в ухвалі про залишення касаційної скарги без руху.
Так, скаржник зазначає, що оскільки при поданні позовної заяви у цій справі ставка судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру складала - 0,06 розміру мінімальної заробітної плати, а мінімальна заробітна плата, згідно Закону України «Про державний бюджет на 2014 рік» становила 1218, 00 грн, то за подання касаційної скарги необхідно сплатити 147, 60 грн.
Разом з тим, підпунктом 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» в редакції, чинній на час звернення позивача до суду, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру розмір судового збору складав 0,06 розміру мінімальної заробітної плати; за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру розмір судового збору складав 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.
Згідно з абзацом 2 частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Частиною четвертою статті 6 Закону України «Про судовий збір» визначено, що якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).
Оскільки, Київська обласна прокуратура подала касаційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 червня 2020 року і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2020 року, то судовий збір підлягає сплаті за ті вимоги, які задоволені судом.
Із текстів рішень судів попередніх інстанцій встановлено, що за наслідками розгляду позовної заяви у цій справі, задоволено майнову вимогу позивача у розмірі 1099495, 68 грн та одну немайнову вимогу й похідні від неї.
Таким чином, ціна позову за вимогу немайнового характеру складає 73,08 грн. Враховуючи те, що 2 відсотки ціни позову в частині майнової вимоги є більшим ніж 4 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої у 2014 році, судовий збір за майнову вимогу складає 4872,00 грн. Тому розмір судового збору за подання та розгляд касаційної скарги становить 9890,16 грн ((73,08 грн+4872,00 грн) х 200%).
З огляду на вищенаведене, суд не знаходить підстав для перерахунку суми судового збору, та відповідно підстав для задоволення клопотання скаржника.
Враховуючи наявність платіжного доручення від 21 грудня 2020 року №3212 на суму 147, 60 грн, то скаржнику необхідно доплатити 9742, 56 грн.
Поряд з цим, відповідно до частини другої статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Ураховуючи викладене, суд вважає за необхідне продовжити строк для усунення недоліків касаційної скарги.
Керуючись статтею 121 КАС України,
Продовжити Київській обласній прокуратурі строк на усунення недоліків зазначених в ухвалі Верховного Суду від 22 грудня 2020 року у справі №826/20483/14 на десять днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
В.М. Соколов
Л.О. Єресько
А.Г. Загороднюк ,
Судді Верховного Суду