Іменем України
14 січня 2021 року
м.Київ
справа №9901/52/20
адміністративне провадження №П/9901/52/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючої судді: Желтобрюх І.Л.,
суддів: Білоуса О.В., Гімона М.М., Усенка Є.А., Шишова О.О.,
за участю:
секретаря судового засідання Вітковської К.М.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача Нарольської Т.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправним і скасування рішення,
встановив:
1. Короткий зміст позовних вимог
24 лютого 2020 року ОСОБА_1 звернулась до Верховного Суду із позовною заявою до Вищої ради правосуддя (далі - ВРП), в якому просила визнати протиправним та скасувати рішення ВРП від 28 січня 2020 року №219/0/15-20 «Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Херсонського міського суду Херсонської області на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України».
2. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача
На обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що оскаржуване рішення прийнято Радою з порушенням норм матеріального та процесуального права, за відсутності визначених законом підстав та мотивів, з яких Рада дійшла відповідних висновків, а, відтак, підлягає скасуванню як протиправне.
У відзиві на позовну заяву ВРП просить відмовити у задоволенні позову. Свою позицію обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення Ради є законним та обґрунтованим, а також містить конкретну підставу звільнення позивача, визначену Конституцією України. Зауважує також, що вичерпний перелік підстав для скасування рішення ВРП про звільнення судді з посади визначений частиною другою статті 57 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», однак жодна з них не є правовою підставою позову.
3. Процедура
Ухвалою від 02 березня 2020 року Верховний Суд відкрив провадження у справі за вказаним позовом і призначив її до розгляду у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
09 червня 2020 року на адресу Верховного Суду надійшло клопотання позивача про зупинення провадження у цій справі до вирішення справи № 11-1239 сап19 за скаргою ОСОБА_1 до ВРП про визнання протиправним та скасування рішення ВРП від 31 жовтня 2019 року №2859/0/15-19 «Про залишення без змін рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 27 березня 2019 року №965/3дп/15-19 про притягнення судді Херсонського міського суду Херсонської області ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності».
За клопотанням представника позивача суд ухвалою від 10 вересня 2020 року зупинив провадження у цій справі - до ухвалення Великою Палатою Верховного Суду постанови за наслідками розгляду справи у справі № 11-1239 сап19 за скаргою ОСОБА_1 на рішення Вищої ради правосуддя від 31 жовтня 2019 року №2859/0/15-19.
19 листопада 2020 року Велика Палата Верховного Суду ухвалила у справі № 11-1239 сап19 постанову, якою задовольнила скаргу ОСОБА_1 та скасувала рішення ВРП від 31 жовтня 2019 року №2859/0/15-19, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення її Третьої Дисциплінарної палати від 27 березня 2019 року №965/3дп/15-19.
24 листопада 2020 року на адресу Верховного Суду надійшло клопотання позивача про поновлення провадження у цій справі, у зв'язку з тим, що відпали обставини, до настання яких провадження у цій справі було зупинено.
Розгляд питання про поновлення провадження у справі відбувся у судовому засіданні 14 січня 2020 року, і ухвалою клопотання позивача задоволено, провадження у справі - поновлено, та продовжено розгляд справи по суті.
Позивач заявлені вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві, та просив позов задовольнити. Також, з огляду на скасування ВП ВС рішення ВРП від 31 жовтня 2019 року, яке слугувало прямою передумовою оскаржуваного рішення ВРП від 28 січня 2020 року №219/0/15-20 «Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Херсонського міського суду Херсонської області на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України», вважає, що таке рішення не може залишатись чинним та підлягає безумовному скасуванню.
Представник відповідача проти позову заперечував з мотивів та обґрунтувань, наведених у відзиві на позовну заяву, та просив залишити його без задоволення.
4. Стислий виклад обставин справи, встановлених судом.
Указом Президента України від 17 червня 2008 року № 553/2008 ОСОБА_1 призначена на посаду судді Дніпровського районного суду міста Херсона строком на п'ять років, постановою Верховної Ради України від 16 травня 2013 року № 249-VII обрана суддею безстроково. Указом Президента України від 22 серпня 2016 року №341/2016 ОСОБА_1 переведена на посаду судді Херсонського міського суду Херсонської області.
19 квітня 2018 року до ВРП надійшла скарга ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів Херсонського міського суду Херсонської області ОСОБА_4 та ОСОБА_1 за дії, вчинені під час розгляду справ № 766/12093/17 та № 766/2985/17, відповідно.
Ухвалою Третьої Дисциплінарної палати ВРП від 6 лютого 2019 року №343/3дп/15-199 відкрито дисциплінарну справу стосовно судді ОСОБА_1 за ознаками дисциплінарних проступків, передбачених підпунктами «а», «б» пункту 1, пунктом 4 частини першої статті 106 та пунктом 7 частини дев'ятої статті 109 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402-VIII). У відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Херсонського міського суду Херсонської області ОСОБА_4 відмовлено.
Рішенням Третьої Дисциплінарної палати ВРП від 27 березня 2019 року №965/3дп/15-19 суддю ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано до неї дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення з посади судді.
Приймаючи таке рішення Третя Дисциплінарна палата ВРП дійшла висновку про те, що в діях судді ОСОБА_1 наявні ознаки дисциплінарних проступків, передбачених підпунктами «а», «б» пункту 1 частини першої статті 106 Закону № 1402-VІІІ, а саме: умисне або внаслідок недбалості істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків; незазначення в судовому рішенні мотивів його прийняття, що призвело до істотних негативних наслідків. Крім того зазначила, що ОСОБА_1 , допустивши дисциплінарні проступки, передбачені підпунктами «а», «б» пункту 1 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII, вчинила також істотний дисциплінарний проступок у розумінні пункту 7 частини дев'ятої статті 109 цього Закону, що є несумісним зі статусом судді, адже допущене нею грубе порушення закону підриває суспільну довіру до суду.
25 квітня 2019 року до ВРП надійшла скарга ОСОБА_1 на рішення Третьої Дисциплінарної палати від 27 березня 2019 року № 965/3дп/15-19. За результатами розгляду зазначеної скарги ВРП прийняла рішення від 31 жовтня 2019 року № 2859/0/15-19, яким залишила без змін означене рішення.
1 листопада 2019 року до ВРП надійшло подання Третьої Дисциплінарної палати ВРП (вх. №11826/0/8-19) про звільнення судді Херсонського міськрайонного суду Херсонської області ОСОБА_1 на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України.
28 січня 2020 року ВРП за результатами розгляду вказаного подання Третьої Дисциплінарної палати ВРП прийняла рішення №219/0/15-20 «Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Херсонського міського суду Херсонської області на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України».
При цьому, судом встановлено, що рішення ВРП від 29 листопада 2018 року №3653/0/15-18 було предметом судового розгляду в порядку, визначеному частиною сьомою статті 266 КАС України, і Велика Палата Верховного Суду постановою від 19 листопада 2020 року у справі № 11-1239 сап19 задовольнила скаргу ОСОБА_1 та скасувала рішення Вищої ради правосуддя від 31 жовтня 2019 року №2859/0/15-19, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення її Третьої Дисциплінарної палати від 27 березня 2019 року № 965/3дп/15-19.
Із постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 листопада 2020 року у справі № 11-1239 сап19 вбачається, що аналізуючи зміст рішення ВРП від 31 жовтня 2019 року №2859/0/15-19, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення її Третьої Дисциплінарної палати від 27 березня 2019 року № 965/3дп/15-19 та інші матеріали дисциплінарної справи, Суд дійшов висновку, що «характер допущених суддею ОСОБА_1 процесуальних порушень не має ознак умисного порушення прав людини і основоположних свобод, які за своєю тяжкістю відповідали б порушенню присяги судді. До того ж дії судді ОСОБА_1 перебувають лише в опосередкованому причинному зв'язку з процесуальними наслідками, які їй ставляться у провину, суддя має позитивну характеристику, надмірне навантаження та відсутність інших дисциплінарних стягнень. З огляду наведене, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що застосований вид дисциплінарного стягнення можна визнати непропорційним вчиненому проступку судді ОСОБА_1 .
5. Релевантні джерела права.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.'
Відповідно до частин першої, четвертої статті 126 Конституції України незалежність і недоторканність судді гарантуються Конституцією і законами України.
Суддю не може бути притягнуто до відповідальності за ухвалене ним судове рішення, за винятком вчинення злочину або дисциплінарного проступку.
Згідно з пунктом 3 частини шостої статті 126 Конституції України підставою для звільнення судді є вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов'язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді.
Cтаттею 108 Закону №1402-VIII визначено, що дисциплінарне провадження щодо судді здійснюють дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя у порядку, визначеному Законом України "Про Вищу раду правосуддя", з урахуванням вимог цього Закону.
Положеннями пункту 6 частини першої статті 109 Закону №1402-VIII визначено, що одним із видів дисциплінарного стягнення є подання про звільнення судді з посади, що, за змістом пункту 1 частини восьмої цієї ж статті, застосовується у разі вчинення суддею істотного дисциплінарного проступку.
За змістом пунктів 1, 7 частини дев'ятої статті 109 Закону №1402-VІІІ істотним дисциплінарним проступком або грубим нехтуванням обов'язками судді, що є несумісним зі статусом судді або виявляє його невідповідність займаній посаді, може бути визнаний, зокрема, будь-який із таких фактів: суддя допустив поведінку, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, у тому числі в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших етичних норм та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду; суддя допустив інше грубе порушення закону, що підриває суспільну довіру до суду.
Статтею 115 Закону №1402-VIII встановлено, що відповідно до пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов'язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді, є підставою для звільнення судді з посади. Факти, що свідчать про вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов'язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді, мають бути встановлені Вищою радою правосуддя (її відповідним органом).
Повноваження, статус, порядок діяльності та засади організації ВРП визначаються Законом України «Про Вищу раду правосуддя» від 21 грудня 2016 року №1798-VIII (далі - Закон №1798-VIII).
Згідно з частиною першою статті 1 Закону №1798-VIII ВРП є колегіальним, незалежним конституційним органом державної влади та суддівського врядування, який діє в Україні на постійній основі для забезпечення незалежності судової влади, її функціонування на засадах відповідальності, підзвітності перед суспільством, формування доброчесного та високопрофесійного корпусу суддів, додержання норм Конституції і законів України, а також професійної етики в діяльності суддів і прокурорів.
Згідно з частинами першою та третьою статті 56 Закону №1798-VIII питання про звільнення судді з підстав, визначених пунктами 2, 3, 5 та 6 частини шостої статті 126 Конституції України, розглядається на засіданні Вищої ради правосуддя. Питання про звільнення судді з підстав, визначених пунктами 3 та 6 частини шостої статті 126 Конституції України (вчинення суддею істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов'язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді; порушення суддею обов'язку підтвердити законність джерела походження майна), Вища рада правосуддя розглядає на підставі подання Дисциплінарної палати про звільнення судді. Суддя, стосовно якого розглядається питання про звільнення, повідомляється про засідання Вищої ради правосуддя у порядку, визначеному цим Законом. Неявка судді на засідання незалежно від причин не перешкоджає розгляду питання за його відсутності.
Відповідно до частини другої статті 57 Закону №1798-VIII рішення Вищої ради правосуддя про звільнення судді з підстав, визначених пунктами 3 та 6 частини шостої статті 126 Конституції України, може бути оскаржене та скасоване виключно з таких підстав:
1) склад Вищої ради правосуддя, який ухвалив відповідне рішення, не мав повноважень його ухвалювати;
2) рішення не підписано будь-ким із складу членів Вищої ради правосуддя, які брали участь у його ухваленні;
3) рішення не містить посилань на визначені законом підстави звільнення судді та мотиви, з яких Вища рада правосуддя дійшла відповідних висновків.
Частиною третьою статті 52 Закону №1798-VIII передбачено, що у випадку скасування судом рішення ВРП, ухваленого за результатами розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати, ВРП розглядає відповідну дисциплінарну справу повторно. Повторний розгляд справи здійснюється ВРП у пленарному складі у порядку, визначеному статтею 49 цього Закону.
Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України: з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
6. Позиція Верховного Суду
Як убачається зі змісту оскаржуваного рішення ВРП про звільнення судді ОСОБА_1 з посади судді Херсонського міського суду Херсонської області, підставою його ухвалення слугувало притягнення судді до дисциплінарної відповідальності із застосуванням до неї дисциплінарного стягнення у виді подання про звільнення з посади відповідно до рішення Третьої Дисциплінарної палати ВРП від 27 березня 2019 року № 965/3дп/15-19, переглянутого за скаргою судді усім складом Ради і залишеного без змін рішенням ВРП від 31 жовтня 2019 року № 2859/0/15-19.
Разом із тим, в ході судового розгляду цієї справи встановлено, що рішення за наслідками розгляду скарги ОСОБА_1 було скасоване постановою Великої Палати Верховного Суду від 19 листопада 2020 року (провадження №11-1239сап19).
З огляду те, що справа №9901/52/20 взаємопов'язана зі справою №11-1239 сап19, а також те, що оскаржуване рішення у цій справі (від 28 січня 2020 року №219/0/15-20) прийняте на підставі рішення, яке було предметом спору у справі №11-4сап19, то обставини, встановлені в адміністративній справі №11-1239 сап19, які стосуються ОСОБА_1 як сторони, не підлягають доказуванню у цій справі.
При цьому, враховуючи те, що оскаржуване рішення ВРП від 28 січня 2020 року №219/0/15-20 «Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Херсонського міського суду Херсонської області на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України» є наслідком і послідовним результатом прийняття Третьою Дисциплінарною палатою ВРП рішення від 27 березня 2019 року № 965/3дп/15-19, за умови скасування останнього також підлягає безумовному скасуванню як передчасне і безпідставне.
В контексті викладеного Суд також враховує, що скасування судом рішення ВРП, ухваленого за результатами розгляду скарги на рішення відповідної Дисциплінарної палати має наслідком обов'язок ВРП розглянути відповідну дисциплінарну справу повторно.
Втім, з урахуванням того, що за наслідками повторного розгляду дисциплінарної справи ВРП повинна прийняти нове рішення за результатами розгляду рішення Дисциплінарної палати ВРП від 27 березня 2019 року №965/3дп/15-19, залишення в силі оскаржуваного у даній справі рішення ВРП від 28 січня 2020 року №219/0/15-20 «Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Херсонського міського суду Херсонської області на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України» не сприятиме відновленню посадового становища судді (захисту його порушеного права), щодо якого відповідно до цього рішення ВРП вже не існує підстав для звільнення з посади.
Аналогічна правова позиція у подібних правовідносинах висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові 3 жовтня 2019 року у справі №9901/485/18 (провадження №11-308заі19), в якій Суд вказав, що існування остаточного рішення ВРП про звільнення судді з посади за пунктом 3 частини шостої статті 126 Конституції України (вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов'язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді) у ситуації, коли дисциплінарна справа стосовно цього судді ще має бути переглянута зазначеним органом повторно з урахуванням зроблених судом висновків, суперечить принципу правової визначеності як складової верховенства права, що є неприпустимим.
За встановлених в цій справі обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин Суд дійшов висновку про наявність законних підстав для задоволення позову та скасування оскарженого рішення ВРП від 28 січня 2020 року №219/0/15-20 «Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Херсонського міського суду Херсонської області на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України», оскільки визначені законом підстави звільнення судді та мотиви, з яких ВРП дійшла відповідних висновків, не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи.
Розподіл судових витрат.
Згідно частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на обґрунтованість та наявність підстав до задоволення позовних вимог, Суд вбачає за необхідне присудити на користь позивача понесені ним судові витрати у вигляді судового збору на загальну суму 840,8 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Вищої ради правосуддя.
Керуючись статтями 241-243, 246, 255, 266 КАС України, Суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Вищої ради правосуддя від 28 січня 2020 року №219/0/15-20 «Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Херсонського міського суду Херсонської області на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 конституції України».
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Вищої ради правосуддя (код ЄДРПОУ 00013698, вул. Студентська, 12-а, м. Київ, 04050) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок судового збору.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення Верховного Суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Великої Палати Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуюча суддя: І.Л. Желтобрюх
Судді: О.В. Білоус
М.М. Гімон
Є.А. Усенко
О.О. Шишов
Повний текст рішення виготовлено 18 січня 2021 року.