19 січня 2021 року
м. Київ
справа № 462/1675/14-а
адміністративне провадження № К/9901/49638/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шарапи В.М.,
суддів - Стеценка С.Г., Чиркіна С.М.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2018 року у складі колегії суддів: Багрія В.М. (головуючий), суддів: Гінди О.М., Рибачука А.І. у справі за його позовом до управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Львова (далі -управління ПФУ), третя особа - Львівське комунальне підприємство «Скнилівок», про визнання права на пенсію та зобов'язання вчинити дії, -
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій
1. У березні 2014 року позивач звернувся до суду з позовом у якому просив:
1.1 - визнати за ним право на пенсію за віком на пільгових умовах та зобов'язати відповідача призначити йому з 2 січня 2014 року та нараховувати пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2, розділ 32 «Загальні професії, класифікатор 232000-19756 - електрогазозварник, зайнятий на нарізанні та ручному зварюванні.
2. Залізничний районний суд м. Львова постановою від 13 червня 2014 року позов задовольнив.
Визнав право ОСОБА_1 на пенсію у зв'язку із виконанням ним робіт пов'язаних із шкідливим та важкими умовами праці.
Зобов'язав управління ПФУ з 2 січня 2014 року призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах згідно списку №2 затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 16 січня 2003 року №36 "Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах".
2.1 Ухвалюючи рішення суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_1 як особа, що працювала електрогазозварником в ЛКП «Скнилівок» протягом всього робочого дня, з шкідливими умовами праці, що передбачені Списком №2, у зв'язку з досягненням відповідного віку має право на пенсію по віку на пільгових умовах за Списком №2. Оскільки орган Пенсійного фонду таке право позивача порушив, суд зобов'язав його призначити даний вид пенсії позивачу.
3. Львівський апеляційний адміністративний суд постановою від 18 травня 2015 року, скасував рішення суду першої інстанції та прийняв нове, яким відмовив у задоволенні позову.
3.1 Приймаючи постанову суд апеляційної інстанції виходив із того, що у відповідача не було підстав для оформлення позивачу пенсії на пільгових умовах, оскільки необхідною умовою для призначення такого виду пенсії є наявність результатів атестації робочого місця за умовами праці на підприємстві.
4. Верховний Суд постановою від 30 січня 2018 року скасував постанову суду апеляційної інстанції та направив справу на новий розгляд, оскільки позивача належним чином не повідомлено про розгляд даної справи, що позбавило його можливості брати участь у розгляді даної справи у суді апеляційної інстанції, подавати докази, пояснення, заперечення та інше.
5. Львівський апеляційний адміністративний суд постановою від 29 березня 2018 року скасував постанову Залізничного районного суду м. Львова від 13 червня 2014 року та прийняв нову, якою відмовив у задоволенні позову.
6. Судами попередніх інстанцій встановлено що:
6.1 ОСОБА_1 з 28 січня 1983 року по 7 серпня 2000 року працював повний робочий день на посаді газоелектрозварника у ЖЕК №304, правонаступником якого є Львівське комунальне підприємство «Скнилівок», що підтверджується копією трудової книжки та копіями довідок, виданих ЛКП «Скнилівок».
6.2 У зв'язку із досягненням 55-річного віку ОСОБА_1 звернувся до управління ПФУ із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
6.3 Листом від 14 лютого 2014 року позивачу відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах із тих підстав, що надані ним документи не підтверджують зайнятість у виробництві та на посадах електрогазозварника протягом повного робочого дня у шкідливих умовах, а також у зв'язку з відсутністю документів про атестацію робочого місця позивача в ЛКП «Скнилівок» за умовами праці.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
7. Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції позивач звернувся із касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
7.1 На обґрунтування касаційної скарги зазначив зокрема, що його пільговий стаж складав з 13 серпня 1979 року по 21 серпня 1992 року 13 повних років, що дає підставу відповідачу призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2
8. Управління ПФУ подало відзив на касаційну скаргу. Вважає, що рішення суду апеляційної інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, тому у задоволенні касаційної скарги необхідно відмовити.
Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
9. Перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
10. Відповідно до пункту «б» частини першої статті 13 Закону №1788-ХІІ на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, зокрема, чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.
11. Відповідно до статті 62 цього Закону основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
12. Питання призначення пенсій на пільгових умовах згідно зі Списками №2 деталізоване у Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (далі - Порядок №383).
13. Пунктом 10 Порядку №383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок №637).
14. Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
15. За пунктом 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5).
16. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Міністерством праці та соціальної політики України та Міністерством фінансів України.
17. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 з 28 січня 1983 року по 7 серпня 2000 року працював повний робочий день електрогазозварником в ЖЕК №304 житлово-експлуатаційного об'єднання Залізничного району м. Львова, правонаступником якого є Львівське комунальне підприємство «Скнилівок».
18. Пунктом 3 Порядку №383 встановлено, що при визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. При цьому до пільгового стажу роботи зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
19. Відповідно до пункту 4.2 Порядку №383 результати атестації (як уперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, упродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінились докорінні умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.
20. Згідно з пунктом 4.3 Порядку №383 у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць) до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи зі шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.
21. Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком №442 та Методичними рекомендаціями.
22. Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає в регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.
23. Згідно з пунктом 4 Порядку №442 та підпункту 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій атестація проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.
24. Відтак, своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо.
25. При цьому особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку №2, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку №442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов'язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.
26. Проте Верховний Суд України при ухваленні постанов від 10 вересня 2013 року, 25 листопада 2014 року 10 і 17 березня, 14 квітня, 2 грудня 2015 року, 10 лютого, 12 квітня 2016 року (справи №№21-183а13, 21-519а14, 21-51а15, 21-585а14, 21-383а14, 21-1329а15, 21-5432а15, 21-6501а15) віддав перевагу найменш сприятливому для позивачів тлумаченню законодавства України.
27. Велика палата Верховного Суду у справі №520/15025/16-а від 19 лютого 2020 року сформулювала правовий висновок, згідно якого особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком №2, відповідно до пункту «б» статті 13 Закону №1788-XII. Цей висновок є також застосовним і щодо осіб, зайнятих на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №1.
28. При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.
29. Отже, Велика Палата Верховного Суду вважає, що непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.
30. Відтак Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 року у справі №520/15025/16-а відступила від висновків Верховного Суду України, викладених у постановах від 10 вересня 2013 року, 25 листопада 2014 року 10 і 17 березня, 14 квітня, 2 грудня 2015 року, 10 лютого, 12 квітня 2016 року (справи №№21-183а13, 21-519а14, 21-51а15, 21-585а14, 21-383а14, 21-1329а15, 21-5432а15, 21-6501а15), щодо відсутності підстав для призначення пенсії на пільгових умовах з огляду на відсутність результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці.
31. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для зарахування до пільгового стажу позивача періоду роботи з 28 січня 1983 року по 7 серпня 2000 року. При цьому суд першої інстанції виходив із того, що позивач досяг 55 років, він як працівник, який був зайнятий повний робочий день на роботах із шкідливими умовами праці і це підтверджено відповідними записами у трудовій книжці, тому він має право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Відтак рішення про відмову у призначенні пенсії є протиправним.
32. Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позову, а суд апеляційної інстанції помилково скасував законне і обґрунтоване рішення суду першої інстанції.
33. Згідно частини першої статті 352 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
Керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року №460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», статтями 341, 345, 349, 352, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2018 року скасувати.
Постанову Залізничного районного суду м. Львова від 13 червня 2014 року залишити в силі.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та не оскаржується.
Суддя-доповідач В.М. Шарапа
Судді: С.Г. Стеценко
С.М. Чиркін