19 січня 2021 року
м. Київ
справа №160/10300/19
адміністративне провадження №К/9901/34082/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Стеценка С.Г.,
суддів: Стрелець Т.Г., Тацій Л.В.,
перевіривши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10.09.2020 у справі №160/10300/19 за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа, без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в Публічному акціонерному товаристві «Златобанк» про стягнення суми банківського вкладу,
ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа, без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в Публічному акціонерному товаристві «Златобанк», в якому позивач просив:
- стягнути з відповідача на користь позивача гарантовану суму вкладу у відповідності до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» в розмірі 129 592,62 грн. (еквівалент суми 5000 доларів США за курсом НБУ на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації.);
- стягнути з відповідача на користь позивача відсотки з урахуванням встановленого індексу інфляції (інфляційні втрати) у розмірі 172 940,61 грн.;
- стягнути з відповідача на користь позивача відсотки з урахуванням трьох відсотків річних від простроченої суми пеню за прострочення зобов'язання у розмірі 17 521, 63 грн.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.01.2020 позов задоволено частково.
Стягнуто з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на користь ОСОБА_1 гарантовану суму вкладу у відповідності до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» в розмірі 129 592, 62 грн.
Стягнуто з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на користь ОСОБА_1 відсотки з урахуванням трьох відсотків річних від простроченої суми пеню за прострочення зобов'язання у розмірі 17 521, 63 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 10.09.2020 рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.01.2020 в частині задоволених позовних вимог щодо стягнення з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб трьох відсотків річних від простроченої суми грошового зобов'язання у розмірі 17 521, 63 грн. скасовано та в цій частині прийнято нову постанову, якою відмовлено у задоволенні позову.
В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.01.2020 залишено без змін.
На адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10.09.2020 у справі №160/10300/19, в якій скаржник просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції в частині відмови стягнення 3% річних та інфляційних витрат.
Перевіряючи касаційну скаргу на відповідність вимогам процесуального закону, які діяли на час її подання, суд дійшов висновку про залишення її без руху з наступних підстав.
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України.
Імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Із системного аналізу наведених положень процесуального закону можна зробити висновок, що під час касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення ним (ними) норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга.
Дослідивши касаційну скаргу на предмет відповідності вищенаведеним вимогам процесуального закону, суд установив, що у скарзі не зазначені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.
Згідно з частиною 2 статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, установлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 КАС України.
Відповідно до положень статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання передбачених вимог, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. У цій ухвалі зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Керуючись ст.ст. 132, 169, 248, 330, 332, 359, пунктом 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України КАС України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10.09.2020 у справі №160/10300/19 за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа, без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в Публічному акціонерному товаристві «Златобанк» про стягнення суми банківського вкладу - залишити без руху та надати строк для усунення недоліків 10 днів з моменту вручення даної ухвали шляхом обґрунтування наявності підстав касаційного оскарження згідно ст. 328 КАС України.
Надіслати скаржнику копію ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
Встановлений судом строк може бути продовжений за заявою особи, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
У випадку неусунення недоліків, касаційна скарга буде повернута скаржнику відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 та частини другої статті 332 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
С.Г. Стеценко
Т.Г. Стрелець
Л.В. Тацій ,
Судді Верховного Суду