18 січня 2021 року
м. Київ
справа №160/7562/19
адміністративне провадження №К/9901/35691/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Соколова В.М.,
суддів: Єресько Л.О., Загороднюка А.Г.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2020 року у справі №160/7562/19 за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії повернуто позивачу.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2020 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на підставі пункту 4 частини другої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України)
23 грудня 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2020 року у справі №160/7562/19.
Суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Соколов В.М. з 04 до 16 січня 2021 року перебував у відпустці, що підтверджується наказами від 22 грудня 2020 року №218-кв та від 05 січня 2021 року №2-кв, у зв'язку з цим вирішення питання про відкриття касаційного провадження вирішується в перший день після виходу з відпустки.
За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Перевіряючи касаційну скаргу на відповідність вимогам процесуального закону, Суд дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке.
Статтею 329 КАС України передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється із дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів із дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
Оскаржувана ухвала Третього апеляційного адміністративного суду постановлена 28 вересня 2020 року. Останнім днем строку на її касаційне оскарження є 28 жовтня 2020 року.
Касаційну скаргу надіслано до Суду 19 грудня 2020 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження.
Разом із касаційною скаргою скаржник подав заяву про звільнення від сплати судового збору та поновлення строку звернення до суду, в якій, серед іншого, порушує питання про поновлення строку на касаційне оскарження. На його обґрунтування указує, що копію оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції ним отримано 16 грудня 2020 року, а докази на підтвердження її отримання знаходяться в матеріалах справи.
Суд зазначає про відсутність можливості перевірити указану обставину з огляду на те, що матеріали справи витребовуються із суду першої інстанції лише у разі відкриття касаційного провадження у справі.
З урахуванням відсутності належних доказів на підтвердження отримання скаржником копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, Суд не вбачає підстав визнавати поважними причини пропуску строку на касаційне оскарження.
Водночас Суд звертає увагу скаржника, що належними доказами на підтвердження поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження може бути конверт, яким направлялася копія постанови суду апеляційної інстанції або довідка відділення поштового зв'язку ПАТ «Укрпошта» про дату вручення такого поштового відправлення.
Згідно з частиною третьою статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, указані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Крім цього, відповідно до частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору, а також копії касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи.
Скаржником до касаційної скарги не додано документу про сплату судового збору, водночас подано заяву про звільнення від сплати судового збору, посилаючись на скрутне матеріальне становище. На підтвердження цієї обставини долучено довідку Тернівського Управління праці та соціального захисту населення м. Кривого Рогу №3975 від 01 липня 2020 року про те, що компенсаційна щомісячна виплата йому як непрацюючій працездатній особі, яка доглядає за особою з інвалідністю 1 групи, складає 788,86 грн (за період з липня 2018 року по червень 2020 року).
Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, ураховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно з частиною другою статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що, ураховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Отож звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов'язком суду. Суд, вирішуючи це питання, ураховує майновий стан сторони, який є оціночним і залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану.
З огляду на викладене, оскільки скаржник не надав належних доказів неможливості сплати судового збору, підстави для відстрочення сплати судового збору відсутні.
Такими доказами можуть слугувати: довідка органу Пенсійного фонду України про розмір виплаченої пенсії за попередній календарний рік разом із довідкою органу доходів і зборів про відсутність інших доходів за попередній календарний рік.
Аналогічний підхід було застосовано Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 10 травня 2019 року в справі №9901/166/19.
Підпунктом 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу суду встановлена на рівні одного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» визначено, що станом на 01 січня 2020 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2102,00 грн.
Таким чином, скаржнику необхідно сплатити судовий збір у розмірі 2102,00 грн і надати докази на підтвердження його сплати або ж інші докази неможливості сплати судового збору.
Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007; код ЄДРПОУ: 37993783; код класифікації доходів бюджету: 22030102; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); найменування додатку, збору, платежу: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)"; призначення платежу: "*;101; _____ (код ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України в установлених законом випадках); судовий збір, за позовом _____ (ПІБ/назва), Верховний Суд (Касаційний адміністративний суд)", номер справи, у якій сплачується судовий збір.
Відповідно до частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, установлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
За таких обставин відповідно до норм статей 169, 332 КАС України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для усунення її недоліків, а саме: сплатити судовий збір і надіслати належні докази на підтвердження його сплати, або документи на підтвердження того, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік; подати до суду касаційної інстанції заяву про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням інших підстав для його поновлення і надіслати належні докази.
Керуючись статтями 169, 248, 328, 330, 332, КАС України, Суд
Визнати неповажними підстави пропуску строку ОСОБА_1 на касаційне оскарження ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2020 року у справі №160/7562/19.
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовити.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2020 року у справі №160/7562/19 залишити без руху.
Надати особі, яка подала касаційну скаргу, строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали (в частині подання клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження) в установлений судом строк у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не може бути оскаржена.
...........................
...........................
...........................
В.М. Соколов
Л.О. Єресько
А.Г. Загороднюк ,
Судді Верховного Суду