Іменем України
19 січня 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/4996/20
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Смішлива Т.В., розглянувши у письмовому проваджені матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
23 грудня 2020 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного Фонду України в Луганській області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
- дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, що полягають у відмові надати ОСОБА_1 інформацію про розмір нарахованої, але неотриманої пенсії ОСОБА_2 , шляхом видачі відповідної довідки визнати протиправними;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області видати ОСОБА_1 довідку про розмір нарахованої, але неотриманої пенсії ОСОБА_2 , по день смерті, а саме: до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що є спадкоємцем померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .
21 лютого 2020 року приватний нотаріус звернувся із запитом до відповідача, щодо визначення розміру недоотриманої пенсії померлим ОСОБА_2 , однак отримав відповідь про відсутність залишку недотриманої пенсії, у зв'язку з чим до даного часу не може видати позивачу свідоцтва про право на спадщину за законом.
В інтересах позивача до відповідача звернулась із заявою ОСОБА_3 із заявою про надання інформації про розмір нарахованої, але не виплаченої пенсії.
Листом від 13 березня 2020 року відповідач повідомив, що «у відповідності до ст.46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» термін звернення спадкоємців сплинув, тому визначити розмір недоотриманої пенсії неможливо.
З посиланням на норми Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Цивільного кодексу України, позивач вважає дії відповідача протиправними.
15 січня 2021 року до Луганського окружного адміністративного суду через відділ діловодства та обліку звернень громадян (канцелярію) відповідачем надано відзив на позовну заяву (арк. спр. 19-21), в якому зазначено, що до головного управління через урядову гарячу лінію надходило лише звернення 25 лютого 2020 року реєстраційний №ЄМ-10307900 вх. №665/Є-1200-20 щодо дій Старобільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області.
На звернення головним управлінням надано відповідь від 13 березня 2020 року №613-665/Є-01/3-1200/20.
Структура територіальних органів Пенсійного фонду України складається: головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі; управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також об'єднані управління.
Згідно підпункту 5 пункту 4 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 січня 2015 року за № 40/26485, головне управління здійснює призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Головні управління не проводять нарахування та виплату пенсій особам, що перебувають на обліку в територіальних управліннях Пенсійного фонду України.
Тому відповідач не має повноважень нараховувати, виплачувати недоотриману пенсію ОСОБА_2 та, як наслідок, видавати довідку про розмір його пенсії.
Оскільки, ОСОБА_4 перебував на обліку в Старобільському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області, тому й обов'язок щодо нарахування, виплати заборгованості по пенсії, та, як наслідок, видачи довідки про розмір пенсії ОСОБА_4 , покладено на Старобільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області.
Ухвалою суду від 28 грудня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (арк. спр. 13-14).
Ухвалою суду від 19 січня 2021 року у задоволенні клопотання про заміну первісного відповідача відмовлено (арк. спр. 25-26).
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд встановив таке.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , особою з інвалідністю 2 групи та внутрішньо переміщеною особою, що підтверджено наявними в матеріалах справи копіями: довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (арк. спр. 6), довідки до акта огляду медико - соціальною експертною комісією (арк. спр. 2), довідкою про присвоєння ідентифікаційного номера (арк. спр. 7).
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 21 вересня 2016 року ОСОБА_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 80 років в м. Луганськ (арк. спр. 4).
Згідно з реєстраційною карткою звернення від 25 лютого 2020 року реєстраційний №ЄМ-10307900 вх. № 665/Є-1200-20 на урядову гарячу лінію звернулась ОСОБА_3 в інтересах своєї матері ОСОБА_1 з приводу того, що Старобільським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Луганської області надається інформація про відсутність коштів на рахунку померлого ОСОБА_2 , а також з проханням посприяти в отриманні недоотриманої пенсії померлого пенсіонера (арк. спр. 22).
Листом від 13 березня 2020 року № 613-665/Є-01/3-1200/20 відповідач повідомив ОСОБА_3 , що ОСОБА_2 перебував на обліку в Старобільському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області. 28 лютого 2020 року листом № 1319/03-01 надано відповідь на запит приватного нотаріуса щодо відсутності залишку недоотриманої пенсії ОСОБА_4 (арк. спр. 3)
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до частини першої статті 3 Закону України «Про інформацію», основними напрямами державної інформаційної політики є: забезпечення доступу кожного до інформації; забезпечення рівних можливостей щодо створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорони, захисту інформації; створення умов для формування в Україні інформаційного суспільства; забезпечення відкритості та прозорості діяльності суб'єктів владних повноважень; створення інформаційних систем і мереж інформації, розвиток електронного урядування; постійне оновлення, збагачення та зберігання національних інформаційних ресурсів; забезпечення інформаційної безпеки України; сприяння міжнародній співпраці в інформаційній сфері та входженню України до світового інформаційного простору.
Відповідно до статті 4 Закону України «Про інформацію», суб'єктами інформаційних відносин є, зокрема фізичні особи.
Згідно зі статтею 5 Закону України «Про інформацію» кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.
Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.
Статтею 40 Конституції України передбачено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Закон України "Про звернення громадян" від 02 жовтня 1996 року № 393/96 регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів. Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про звернення громадян" громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Згідно з ч. 1 ст. 3 зазначеного Закону під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.
Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.
Звернення може бути подано окремою особою (індивідуальне) або групою осіб (колективне).
Звернення може бути усним чи письмовим.
Частиною першою статті 7 Закону України "Про звернення громадян" передбачено, що звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України "Про звернення громадян" органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, посадові особи зобов'язані розглянути пропозиції (зауваження) та повідомити громадянина про результати розгляду.
Частиною 1 ст. 15 Закону України "Про звернення громадян" передбачено, що органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Як вбачається зі змісту ч. 1 ст. 20 Закону України "Про звернення громадян", звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
Судом встановлено, що усне звернення ОСОБА_3 на урядову гарячу лінію відповідачем розглянуто з дотриманням строків, встановлених статтею 20 Закону України «Про звернення громадян», про що надано письмову відповідь.
Отже, за результатами розгляду заяви ОСОБА_3 , яка діяла в інтнрнсах ОСОБА_1 , надано письмову відповідь відповідно до Закону України "Про звернення громадян".
Суд зазначає, що зі змісту звернення ОСОБА_3 та відповіді ГУ ПФУ в Луганській області судом встановлено, що предметом звернення є отримання інформації щодо залишку недоотриманої пенсії померлого ОСОБА_4 , а лист-відповідь ГУ ПФУ в Луганській області від 13.03.2020 не є за своєю суттю рішенням відповідача щодо відмови в виплаті належних позивачці сум недоотриманої пенсії, які залишилися після смерті ОСОБА_4 .
Відповідно до частини першої статті 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.
Згідно з частиною другою статті 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім'ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну.
Частиною третьою статті 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що у разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.
З матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 та на час своєї сперті перебував на обліку в Старобільському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області.
21.02.2020 від приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Головного територіального управління юстиції у Київській області до Старобільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Луганській області надійшов запит в спадковій справі про надання інформації щодо залишку невиплаченої пенсії ОСОБА_4 .
Суд наголошує, що за приписами статті 1220 Цивільного кодексу України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).
Відповідно до ст. 1227 Цивільного кодексу України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
З аналізу наведених норм, суд дійшов висновку, що особа, яка є членом сім'ї повинна звернутись за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців. У разі не звернення за виплатою вказаної суми у шестимісячний строк, сума пенсії входить до складу спадщини, тобто право на отримання вказаної суми має лише спадкоємець.
Оскільки грошові кошти недоотриманих пенсійних виплат увійшли до спадкового майна, їх отримання регулюється спадковим законодавством.
Згідно з частиною першою статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Суд наголошує, що спір щодо отримання інформації про розмір нарахованої, але не виплаченої пенсії померлого, з огляду на суб'єктний склад сторін спору має вирішуватися загальними судами у порядку цивільного судочинства.
Щодо вимоги зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області видати ОСОБА_1 довідку про розмір нарахованої, але неотриманої пенсії ОСОБА_2 , по день смерті суд зазначає таке.
Згідно підпункту 5 пункту 4 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 січня 2015 року за № 40/26485, головне управління здійснює призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Структура територіальних органів Пенсійного фонду України складається: головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі; управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також об'єднані управління.
Повноваження Головних управлінь Пенсійного фонду України в областях щодо призначення та перерахунку пенсії іншим категоріям осіб Положенням про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі не передбачені.
Позивачем не надано доказів віднесення ОСОБА_4 до категорії осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», натомість, у листі Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 13.03.2020 зазначено, що ОСОБА_4 перебував на обліку в Старобільському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області та отримував пенсію, призначену за Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до підпункту 7 пункту 4 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15 січня 2015 року за №40/26486), управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також об'єднані управління призначають (здійснюють перерахунок) і виплачують пенсії, щомісячне довічне грошове утримання судцям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до законодавства.
Таким чином за загальним правилом обов'язок щодо нарахування та виплати пенсії, а також облік сум нарахованої але не виплаченої пенсії покладається саме на територіальні управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також об'єднані управління.
Виходячи з системного аналізу наведених норм суд дійшов висновку, що Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області не може перебирати на себе функцій суб'єкта владних повноважень в реалізації відповідних управлінських функцій і вирішенні питань, віднесених до виключної компетенції такого суб'єкта, а саме повноваження Старобільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області в частині надання інформації про залишок нарахованої але неотриманої за життя пенсії ОСОБА_4 .
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В даному випадку позивачем не доведено ґрунтовності своїх вимог до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, а оскільки справа розглядається у спрощеному позовному провадження без повідомлення сторін, у суду відсутні підстави для залучення до участі у справі належного відповідача - Старобільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області.
Судом встановлено, що позивач достеменно знаючи про порушення Старобільським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Луганської області своїх прав, звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, який в межах повноважень не наділений правом надавати інформацію, яка перебуває у володінні територіального органу Пенсійного фонду України.
Відповідно до положень частин першої та другої статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно положень статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відтак, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Питання про розподіл судових витрат судом не вирішується, оскільки позивач як учасник бойових дій звільнений від сплати судового збору відповідно до пункту 9 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір".
Керуючись статтями 2, 9, 139, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Т.В. Смішлива