19 січня 2021 року м. Київ справа №П/320/1168/20
Суддя Київського окружного адміністративного суду Журавель В.О., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі - відповідач), в якому просить суд:
- зобов'язати відповідача призначити пенсію за віком позивачу з 30 вересня 2019 р. з дати набуття 60-ти років.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивачу 30 вересня 2014 р. призначено пенсію за вислугу років (як працівнику льотного складу) відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 р. № 1788-ХІІ та постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження нормативних актів з питань призначення пенсії за вислугу років працівникам авіації та льотно-випробного складу» від 21 липня 1992 р. №418. Зазначає, що позивач 25 вересня 2019 р. подав до відповідача заяву про призначення йому пенсії за віком відповідно до ст.ст. 26, 27, 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» замість пенсії за вислугу років. Проте, відповідач відмовив у зв'язку тим, що позивач станом на день звернення не досяг 60-ти років. Вказує, що заяву про переведення на інший вид пенсії ним подано з дотриманням визначеного законом місячного строку до досягнення 60-річного віку.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2020 р. відкрито спрощене позовне провадження без проведення судового засідання. Крім того, у цій ухвалі відповідачу запропоновано протягом десяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву.
11 березня 2020 р. від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній позову не визнав. Стверджує, що позивач отримує пенсію за вислугу років як інженерно-технічний склад авіації з 30 вересня 2014 р. 25 вересня 2019 р. позивач звернувся до відповідача із заявою щодо переведення з виду пенсії за вислугу років на вид пенсії за віком. Звертає увагу суду, що відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 р. Зазначає, що позивач ІНФОРМАЦІЯ_1 . Тобто, на момент написання заяви, а саме - 25 вересня 2019 р., йому ще не було 60 років, що відповідно до вищевказаного Закону унеможливлює переведення на вид пенсії за віком.
24 березня 2020 р. до суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач не погоджується з відзивом в повному обсязі зазначає, що він не спростовує аргументів, викладених позивачем у позовній заяві.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Із 30 вересня 2014 р. позивачу призначено пенсію за вислугу років (як працівнику льотного складу) відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 р. № 1788-ХІІ та постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження нормативних актів з питань призначення пенсії за вислугу років працівникам авіації та льотно-випробного складу» від 21 липня 1992 р. № 418.
30 вересня 2019 року з досягненням 60 років, набувши згідно з вимогами ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» право на призначення пенсії за віком, позивам вирішив змінити вид пенсії.
25 вересня 2019 р. позивач подав до відповідача заяву про переведення з пенсії за вислугу років (як працівнику льотного складу) відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пенсію за віком на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Орган ПФУ зазначив, що оскільки дата народження позивача є 30 вересня 1959 р., то право на пенсію за віком позивач набуде в 60 років з 1 жовтня 2019 р. У зв'язку з цим, позивачу відмовлено у переведенні на пенсію за віком, про що було повідомлено листом від 4 жовтня 2019 р. № 2828/03.
Позивач вважає ці дії відповідача протиправними, у зв'язку з чим звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд бере до уваги наступне.
Згідно з ст. 5 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 р. № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
За приписами ст. 9 Закону № 1058-IV за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначається пенсія за віком, пенсія по інвалідності та пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 10 Закону № 1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Тобто даною нормою встановлено вичерпний перелік пенсій, на які поширюється правове регулювання Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Тому, виходячи з системного аналізу вищевикладених норм Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", суд дійшов висновку, що виплата пенсії за вислугою років не входять до правового регулювання даного Закону, а регулюється виключно нормами Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 р. № 1788-ХІІ та постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження нормативних актів з питань призначення пенсії за вислугу років працівникам авіації та льотно-випробного складу» від 21 липня 1992 р. № 418 і є спеціальною пенсією для конкретно визначеного кола осіб.
Таким чином, отримуючи пенсію за вислугою років, позивач не користувався жодним із видів пенсій, встановлених Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", тому звернувшись до відповідача із заявою про призначення йому пенсії за віком, позивач використав право на призначення пенсії в солідарній системі відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" вперше.
За приписами ч.2 ст.44 Закону № 1058-ІV заява про призначення пенсії за віком може бути подана застрахованою особою не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.
Вимогами п.1 ч.1 ст.45 Закону № 1058-ІV1 визначено, що пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: 1) пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Частиною 3 ст. 45 Закону № 1058-ІV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Отже, ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-ІV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії на інший, призначеного саме за цим Законом.
Як встановлено судом, позивачу було призначено пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 р. № 1788-ХІІ та постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження нормативних актів з питань призначення пенсії за вислугу років працівникам авіації та льотно-випробного складу» від 21 липня 1992 р. № 418, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії відповідно до Закону № 1058-ІV позивач звернувся вперше.
Тобто, в цьому випадку має місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а не переведення з одного на інший вид пенсії в межах одного Закону.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 6 березня 2018 р. у справі № 127/18159/17 та від 22 травня 2018 р. у справі № 520/6354/17.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Частиною 1 ст. 27 Закону № 1058-ІV визначено, що розмір пенсії за віком визначається за формулою:
П = Зп х Кс, де:
П - розмір пенсії, у гривнях;
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях;
Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.
Суд не бере до уваги твердження відповідача про неможливість призначення пенсії через передчасність подання позивачем заяви (заяву подано 25 вересня 2019 р., а пенсійний вік позивача - 60 років - настає 30 вересня 2019 р.), оскільки приписами ч.2 ст.44 Закону № 1058-ІV передбачено право застрахованої особи подати заяву про призначення пенсії за віком за місяць до досягнення пенсійного віку. Судом встановлено, і це не заперечується відповідачем, що саме у цей строк і було подано заяву позивачем. Тому суд визнає, що вимоги ч.2 ст.44 Закону № 1058-ІV при її поданні позивачем дотримано, а посилання відповідача про порушення вимог цієї норми є безпідставними.
Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку, що позовна вимога про зобов'язання відповідача призначити пенсію за віком позивачу з 30 вересня 2019 р. з дати набуття 60-ти років, є обґрунтованою і за приписами ч.1 ст.45 вказаного Закону підлягає задоволенню з наступного дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку.
Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Позивачем під час розгляду справи було надано належні та допустимі докази на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, а наведені ним доводи не було спростовано відповідачем. Отже, позовні вимоги є обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у сумі 768 грн. 40 коп. згідно з квитанцією від 6 вересня 2019 р. № 4805.
Суд вважає за необхідне застосувати до спірних правовідносин правила ч. 1 ст. 139 КАС України, і беручи до уваги результат вирішення спору щодо повного задоволення позовних вимог, присуджує позивачу 768 грн 40 коп. понесених витрат з оплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Керуючись ст.ст. 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком згідно з Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку - з 1 жовтня 2019 р.
Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київської області (код ЄДРПОУ - 22933548) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) судові витрати в сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив Бпитання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Повне найменування сторін:
Позивач - ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 .
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України у Київської області, адреса: вул. Ярославська, 40, м. Київ, 04071, код ЄДРПОУ - 22933548.
Суддя Журавель В.О.
Дата складення рішення суду 19 січня 2021 року.