19 січня 2021 року Справа № 280/9635/20 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Садовий Ігор Вікторович, перевіривши матеріали адміністративного позову
за заявою Головного управління Національної поліції в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, вул. Матросова, буд.29, код ЄДРПОУ 40108688)
до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 )
про відшкодування вартості предметів однострою, строк експлуатації яких не закінчився
29.12.2020 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління Національної поліції в Запорізькій області (далі - позивач) до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому позивач просив суд стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача вартість предметів однострою особистого користування, строк носіння (експлуатації) якого не закінчився у сумі 1883,10 грн.
Разом з позовною заявою позивачем подано клопотання про поновлення строків звернення до суду. Обґрунтовуючи поважність причин пропуску звернення до суду з позовом, позивач посилався на обмежувальні заходи, що були впровадженні у зв'язку з карантином, у тому числі переведення на віддалену форму роботи, перебування працівників управління на самоізоляції та лікування від коронавірусної інфекції COVID-19, що вплинуло на строки підготовки процесуальних документів. Також однією з причин пропуску строку звернення до суду з позовом зазначено відсутність фінансування та виділенням видатків на сплату судового збору за подання позовних заяв позивачу лише 14.12.2020.
У зв'язку з виявленими недоліками в оформленні позовної заяви та визнання неповажними підстав для поновлення строку звернення до суду з цим позовом, ухвалою суду від 31.12.2020 позовну заяву було залишено без руху. Позивачу встановлено 10-денний термін з моменту отримання копії цієї ухвали для надання:
- оформленої відповідно до КАС України уточненої позовної заяви з зазначенням відомостей про представника ОСОБА_3 визначених у п.2 ч.5 ст.160 КАС України; інформації щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; уточнених позовних вимог (або відповідача по справі);
- належним чином засвідчених копій додатків до позовної заяви;
- засвідчених належним чином доказів реєстрації відповідача за адресою, зазначеною в позові; на підтвердження індивідуального податкового номеру відповідача; ознайомлення відповідача з Наказом від 23.06.2020 №895 про відшкодування вартості предметів однострою, а також довідкою №43 від 22.06.2020 про отримані поліцейським предмети однострою особистого користування, строк носіння (експлуатація) яких не закінчився;
- доказів сплати судового збору в розмірі ставки, встановленої ст.4 Закону України «Про судовий збір».
- оформленої відповідно до ст.167 КАС України заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з зазначенням інших поважних підстав для поновлення строку звернення до суду з вказаним позовом;
- доказів направлення уточненої позовної заяви на належну адресу відповідача.
16.01.2020 на виконання вимог ухвали суду від 31.12.2020, позивачем надано уточнену позовну заяву (вх.№2688) та заяву про поновлення строків звернення до суду (вх.№2687).
Згідно уточнених позовних вимог позивач просить суд стягнути з відповідача вартість предметів однострою особистого користування, строк носіння (експлуатації) якого не закінчився у сумі 2926,50 грн.
Розглянувши уточнену позовну заяву, суд дійшов висновку, що позивачем не виконано вимог ухвали суду від 31.12.2020 в повному обсязі, оскільки в позовній заяві не зазначено повних відомостей про представника ОСОБА_3 визначених у п.2 ч.5 ст.160 КАС України, а саме: реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серію паспорта. Крім того, позивачем не надано засвідчених належним чином доказів: реєстрації відповідача за адресою, зазначеною в позові; на підтвердження індивідуального податкового номеру відповідача; ознайомлення відповідача з Наказом від 23.06.2020 №895 про відшкодування вартості предметів однострою, а також довідкою №43 від 22.06.2020 про отримані поліцейським предмети однострою особистого користування, строк носіння (експлуатація) яких не закінчився.
Мотивуючи заяву про поновлення строків звернення до суду, позивачем зазначено про неможливість звернення з позовом у строки, визначені процесуальним законодавством у зв'язку неможливістю сплатити судовий збір. Вказано, що Головне управління Національної поліції є органом державної влади, який фінансується за рахунок державного бюджету, у зв'язку з відсутністю фінансування та тим, що видатки на сплату судового збору за подання позовних заяв виділено управлінню лише 23.12.2020, просить суд визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду з вказаною позовною заявою.
Однак, суд вважає, що зазначені позивачем обставини не є поважними підставами для поновлення строку звернення до суду з цим позовом, враховуючи наступне.
Так, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів, що узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду зазначеній у постанові від 04.10.2018, справа № 800/304/17.
Мета строку: 1) дотримання принципу правової визначеності; 2) дисциплінування учасників судочинства; 3) досягнення юридичної визначеності у публічних відносинах; 4) стимулювання учасників добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків; 5) обмеження часу, протягом якого правовідносини можуть вважатися спірними.
Якщо ніхто не звернувся до суду, відносини стають стабільними, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду зазначеній у постанові від 23.04.2020 у справі №813/3756/17.
Встановлення наявності або відсутності факту порушеного права здійснюється під час розгляду справи судом по суті лише у випадку своєчасного звернення до суду або у випадку пропуску строку з поважних причин, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду зазначеній у постанові від 12.09.2019 №826/3318/17.
Строк звернення до суду стосується виключно питання прийняття до розгляду або відмови у розгляді позовних вимог по суті, але не застосовується для прийняття рішення про задоволення чи не задоволення таких вимог, а також періоду протягом якого такі вимоги підлягають задоволенню, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду зазначеній у постанові від 29.11.2019 справа №607/1402/16-а.
Відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
За змістом ч.3 ст.161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з положеннями Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VІ органам внутрішніх справ не надано пільг щодо сплати судового збору.
Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 «Інші поточні платежі», розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.
Таким чином, особа, яка має намір подати позовну заяву, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту позовної заяви, в тому числі щодо оплати судового збору.
Крім того, у пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини «Лелас проти Хорватії» суд звернув увагу на те, що «держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу».
У справі «Рисовський проти України» Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що «…у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб…».
Тобто, виходячи з принципу «належного урядування», державні органи загалом зобов'язані діяти в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді відкриття провадження у справах, строк звернення до суду в яких не дотримано.
А отже, довготривала процедура погодження та сплати судового збору, не може бути визнана поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Також, суд зазначає, що позивач, діючи як суб'єкт владних повноважень, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи й, до того ж, є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому відсутність видатків передбачених на сплату судового збору, не повинно впливати на можливість неухильного виконання останнім покладених на нього нормами КАС України процесуальних обов'язків щодо оформлення позовної заяви.
Суд зазначає, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, а тому обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб'єктами владних повноважень не є об'єктивними та непереборними підставами, які перешкоджають оскаржити судові рішення в межах встановленого законодавством строку апеляційного оскарження та реалізувати своє право щодо оскарження без порушення порядку здійснення такої процесуальної дії.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський Суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Наведене вище в цілому узгоджується із правовими висновками, викладеними, зокрема, Верховним Судом у постановах від 02.11.2018 по справі № 810/3539/17, від 13.11.2018 по справі № 804/958/17 та від 19.02.2019 по справі № 820/2921/17.
Згідно з ч.6 ст.161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Оскільки позивачем не усунено недоліків позовної заяви у повному обсязі, а підстави наведені позивачем судом визнано неповажними підставами для поновлення строку звернення до суду з цим позовом, та подана позивачем заява про поновлення строків не містить зазначення інших поважних підстав для поновлення строку звернення до суду з вказаним позовом, які є об'єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення такої заяви та наявність підстав для повернення позовної заяви.
Керуючись ст. ст. 122, 123, 161, 169, 240, 241, 246, 248 КАС України, суд
Адміністративний позов Головного управління Національної поліції в Запорізькій області до ОСОБА_1 про відшкодування вартості предметів однострою, строк експлуатації яких не закінчився, - повернути позивачу з усіма доданими до нього матеріалами.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення ухвали у повному обсязі.
Ухвала виготовлена у повному обсязі та підписана 19.01.2021.
Суддя І.В. Садовий