18 січня 2021 рокуСправа № 280/7544/20
м. Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Сацький Р.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника відповідача про відвід судді Сацького Р.В. в адміністративній справі
за позовом ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , код ДРФО НОМЕР_1 )
до Управління МВС України на Придніпровській залізниці (юридична адреса: 49038, м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, буд. 108, код ЄДРПОУ 08602833)
про визнання протиправним та скасування наказу від 28.08.2020 №4 о/с, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Управління МВС України на Придніпровській залізниці про визнання протиправним та скасування наказу від 28.08.2020 №4 о/с, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, в якій позивач просить:
визнати протиправним та скасувати наказ УМВС України на Придніпровській залізниці №4о/с від 28.08.2020 щодо звільнення у запас Збройних сид старшого лейтенанта міліції ОСОБА_1 (М-148386), інспектора слідчого відділення лінійного відділу на станції Запоріжжя, з 28.08.2020; зобов'язати відповідача поновити позивача на посаді інспектора слідчого лінійного відділу на станції Запоріжжя Управління Міністерства внутрішніх справ України на Придніпровській залізниці з 29.08.2020; зобов'язати відповідача виплатити на користь позивача грошове забезпечення (заробітну плату) за період з 24.06.20 по 28.08.2020 у розмірі 22305,56 грн; зобов'язати відповідача виплатити на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 29.08.2020 по день поновлення на роботі; допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення на службі позивача та стягнення на користь позивача з відповідача грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.
27 жовтня 2020 року ухвалою суду відкрито провадження у справі за правилами спрощенного позовного провадження. Судове засідання призначено на 25 листопада 2021 року об 10 год. 15 хв.
25 листопада 2020 р. ухвалою суду поновлено позивачу строк звернення до суду.
25 листопада 2020 р. ухвалою суду відкладено розгляд справи на 14 грудня 2020 року об 11 год. 00 хв.
14 грудня 2020 р. ухвалою суду відкладено розляд справи на 18 січня 2021 року об 16 год. 00 хв.
18 січня 2021 року від представника відповідача надійшла заява про відвід судді ОСОБА_2 . Заява обгрунтована тим, що на думку представника відповідача суддя Сацький Р.В. не може брати участь у розгляді зазначеної справи і підлягає відводу, оскільки 02 червня 2020 року ним, як головуючим суддею, було прийнято рішення по справі № 280/1299/20 яким був задоволений в повному обсязі позов між тими ж сторонами: ОСОБА_1 та УМВС України на Придніпровській залізниці, та с тих самих вимог: скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Зазначене рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02.06.2020 № 280/1299/20 було скасовано рішенням Третього апеляційного адміністративного суду віл 12 листопада 2020 року, та в позові ОСОБА_1 було відмовлено в повному обсязі.
Викладені обставини викликають сумнів у неупередженості та об'єктивності судді. Керуючись положеннями ст. 36 КАС України, а також користуючись наданим правом, УМВС України на Придніпровській залізниці заявляє відвід судді Запорізького окружного адміністративного суду ОСОБА_2 .
При вирішенні питання про наявність підстав для відводу судді, суд виходить з наступного.
За змістом Кодексу адміністративного судочинства України, процесуальною гарантією забезпечення безсторонності та об'єктивності суду є право відводу (самовідводу).
Підстави для відводу (самовідводу) судді наведені у ст. 36 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з п. 4 ч.1 ст.36 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Частиною 1 ст. 40 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Згідно з ч. 3 ст. 39 Кодексу адміністративного судочинства України, відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України Про судоустрій і статус суддів, кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано право кожної особи на розгляд її справи належним, неупередженим та компетентним судом, що включає в себе право на розгляд справи тим судом, якому довіряють усі особи, які беруть участь у справі. Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Отже, право на подання заяви про відвід (самовідвід) судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки ст.6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатись особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини існування безсторонності суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (іі) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності. Особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного.
При визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об'єктивно обґрунтованими, іншими словами, має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється.
Адже йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість (Рішення ЄСПЛ у справі Мироненко і Мартенко проти України, Олександр Волков проти України).
Рішенням Європейського Суду з прав людини від 09 листопада 2006 року у справі Білуга проти України та Рішенні від 28 жовтня 1998 року у справі Ветштайн проти Швейцарії зазначено, що важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід.
Відповідно до п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, які враховані при прийнятті Кодексу суддівської етики, суддя заявляє самовідвід в розгляді справи в тому випадку, якщо у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Таким чином, беручи до уваги те, що відвід судді гарантує неупередженість та об'єктивність здійснення правосуддя, а також з метою уникнення будь-яких сумнівів в учасників судового процесу щодо неупередженості судді Сацького Р.В. та об'єктивного розгляду даної справи, заява про відвід судді Запорізького окружного адміністративного суду Сацького Р.В. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 36, 39, 40, 241, 242 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву про відвід судді Сацького Р.В. у справі №280/7544/20 за позовною заявою ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , код ДРФО НОМЕР_1 ) до Управління МВС України на Придніпровській залізниці (юридична адреса: 49038, м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, буд. 108, код ЄДРПОУ 08602833) про визнання протиправним та скасування наказу від 28.08.2020 №4 о/с, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задовольнити.
Справу передати для здійснення повторного розподілу між суддями в порядку, встановленому ч. 1 ст. 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення.
Суддя Р.В. Сацький