про залишення позовної заяви без руху
18 січня 2021 рокум. Ужгород№ 260/137/21
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Гебеш С.А., розглянувши матеріали позовної заяви Берегівської міської ради Закарпатської області до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування наказів, -
Берегівська міська рада Закарпатської області звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області про визнання незаконними та скасування наказів.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 161 КАС України передбачено, що суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення іншим учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси, копії позовної заяви та доданих до неї документів.
Однак, як вбачається із матеріалів справи, позивачем не надано доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення іншим учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси, копії позовної заяви та доданих до неї документів.
Крім того, згідно з частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Підпунктом 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до адміністративного суду адміністративного позову: майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем встановлюється ставка судового збору в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" встановлено у 2021 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2021 року становить 2270 грн.
Як вбачається зі змісту заявлених позовних вимог, позивач звернувся до суду з вимогами немайнового характеру про скасування наказів, а саме № 2962-сг від 12 травня 2020 року про відмову Гатянській сільській раді Берегівського району у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою та наказів № 2674-сг від 28 квітня 2020 року, № 2677-сг від 28 квітня 2020 року, № 2690-сг від 28 квітня 2020 року, № 2699-сг від 29 квітня 2020 року, № 2702-сг від 29 квітня 2020 року, № 2704-сг від 29 квітня 2020 року, № 2709-сг від 29 квітня 2020 року, № 2713-сг від 29 квітня 2020 року, № 2723-сг від 29 квітня 2020 року, № 2724-сг від 29 квітня 2020 року, № 2727-сг від 29 квітня 2020 року, № 2729-сг від 29 квітня 2020 року, № 2740-сг від 29 квітня 2020 року, № 2778-сг від 29 квітня 2020 року, № 2888-сг від 07 травня 2020 року, № 2892-сг від 07 травня 2020 року, № 3395-сг від 05 червня 2020 року, № 3400-сг від 05 червня 2020 року, № 3402-сг від 05 червня 2020 року, № 3399-сг від 05 червня 2020 року, № 3516-сг від 11 червня 2020 року, № 3520-сг від 12 червня 2020 року в частині п. 1 кожного з перерахованих наказів про надання згоди про поділ ділянки державної власності 2120482800:02:000:0095 площею 110,04 га.
Як вбачається із матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду з цим позовом сплачено судовий збір у розмірі 4204,00 грн., за ставкою прожиткового мінімуму встановленого для 2020 року.
Враховуючи те, що позивачем позовну заяву подано до суду 13 січня 2021 року та в позовній заяві заявлено дві вимоги немайнового характеру, то позивачу слід доплатити судовий збір, із розрахунку прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2021 року, а саме різницю недоплаченого судового збору у сумі 336,00 грн.
Для сплати судового збору за звернення до Закарпатського окружного адміністративного суду встановлені наступні реквізити:
Отримувач коштів ГУК у Зак. обл/Ужгородська тг/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37975895
Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.)
Код банку отримувача (МФО) 899998
Рахунок отримувача UA988999980313141206084007493
Код класифікації доходів бюджету 22030101
Призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом __(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Закарпатський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Крім того, суд вказує на те, що відповідно до вимог ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Із оскаржуваних наказів вбачається, що такі винесені 12 травня 2020 року, 28 квітня 2020 року, 29 квітня 2020 року, 07 травня 2020 року, 05 червня 2020 року, 11 червня 2020 року та 12 червня 2020 року.
Як встановлено судом та вбачається із штемпеля вхідної кореспонденції Закарпатського окружного адміністративного суду позивач звернувся за захистом порушеного права лише 13 січня 2021 року, тобто з пропуском строку на оскарження.
Суд зазначає, що інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Зазначена позиція також узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини, яка відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права, та свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав (наприклад, рішення "Девеер проти Бельгії", "Голдер проти Сполученого Королівства").
Вирішуючи питання про поважність причин пропуску позивачем строку на звернення до суду із даними вимогами, суд враховує принцип верховенства права та судову практику Європейського Суду з прав людини, який у своїх рішеннях зазначає, що правило встановлення обмежень звернення до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватись з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, необхідно звертати увагу на обставини справи (справа "Ілхан проти Туреччини" від 27 червня 2000 року).
Разом з тим, поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними, істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій, але зазначені обставини повинні бути підтверджені належними та допустимими доказами того, що особа не мала реальної можливості дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів.
Крім того, кажучи про принцип рівності сторін, Європейський Суд з прав людини зазначає, що кожній стороні мають бути надані рівні можливості щодо представлення справи у такому вигляді, який не ставить її у невигідне становище стосовно свого противника (рішення у справі "Бацаніна проти Росії" від 26.05.2009 року). Вказані принципи допомагають зрозуміти деякі важливі елементи справедливого суду. При цьому, й саме питання застосування строку звернення до суду тісно пов'язано з їх реалізацією.
У справі "Gradescolo S.R.L. проти Молдови" Європейський Суд з прав людини послався на прецедентне право щодо дотримання вимог стосовно допустимості застосування процесуального закону, як важливого аспекту права на справедливий судовий розгляд. Роль позовної давності має велике значення під час інтерпретації преамбули конвенції, відповідна частини якої проголошує верховенство закону, що є обов'язком для країн, які підписали Конвенцію.
Частиною шостою статті 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Враховуючи наведене, позовна заява не відповідає вимогам, встановленим ст.ст.160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 169 КАС України суддя, зокрема, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до статті 169 частини 4 пункту 1 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Таким чином, для усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно надати суду: доказ надіслання позовної заяви з додатками іншим учасникам справи, квитанцію про сплату судового збору, заяву про поновлення строку звернення до суду.
На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 248, 256 КАС України суддя, -
Позовну заяву Берегівської міської ради Закарпатської області до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області про визнання незаконними та скасування наказів - залишити без руху.
Надати позивачу семиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
Попередити позивача, що у випадку не виправлення недоліків, вказаних в ухвалі про залишення позовної заяви без руху у встановлені судом строки, позовна заява буде повернута позивачеві.
Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
Суддя С.А. Гебеш