Україна
Донецький окружний адміністративний суд
18 січня 2021 р. Справа№200/10035/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Загацька Т.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом приватного акціонерного товариства “Новокраматорський машинобудівний завод” до Державної податкової служби України про визнання протиправною та скасування індивідуальної податкової консультації, -
Приватне акціонерне товариство “Новокраматорський машинобудівний завод” (юридична адреса: 84305, Донецька область, місто Краматорськ, вулиця Орджонікідзе, будинок 5, код ЄДРПОУ 05763599) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової служби України (04119, м.Київ, вул.Дегтярівська, 11г) про визнання протиправною та скасування індивідуальної податкової консультації наданої Державною податковою службою України від 31.08.2020 №3618/ІПК/99-00-04-05-03-06.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що звернувся до відповідача з заявою від 01.06.2020 №015/996 про надання індивідуальної податкової консультації з наступних питань: 1. Чи оподатковується податком на доходи фізичних осіб та військовим збором сума відшкодування моральної шкоди, яка виплачується на підставі рішення суду на користь платників податків внаслідок ушкодження здоров'я, а саме: моральної шкоди, заподіяної професійним захворюванням на виробництві, у зв'язку з виконанням трудових обов'язків колишнім працівником підприємства? 2.Яким чином оподатковується податком на доходи фізичних осіб та військовим збором сума відшкодування моральної шкоди яка виплачується на підставі рішення суду на користь платника податків, якщо така сума перевищує чотирикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, а саме: суму моральної шкоди слід оподатковувати в частині перевищення чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, чи оподатковувати всю суму такої моральної шкоди? У відповідь позивач отримав спірну індивідуальну податкову консультацію. Позивач вважає, що надана спірна індивідуальна податкова консультація не відповідає вимогам чинного податкового законодавства та порушує його права, оскільки не містить повної та обґрунтованої відповіді на питання, складається лише з цитування положень Податкового кодексу України та не містить чіткий та остаточний висновок.
Відповідач позов не визнав, подав відзив на позовну заяву, у якому вказав на правомірність оскаржуваної податкової консультації. Зокрема вказано, що починаючи з 23.05.2020 набрали чинності зміни до Податкового кодексу України щодо оподаткування доходів податком на доходи фізичних осіб, внесені Законом України від 16.01.2020 №466-ІХ, а саме, законодавець з 23.05.2020 звільнив від оподаткування податком на доходи фізичних осіб відшкодування моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але обмежив це звільнення - не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного (податкового) року (у 2020 році - 18 892 грн.), або у розмірі, визначеному законом. Разом з цим, у наданій податковій консультації чітко визначено, що податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах оподатковується саме сума перевищення чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом. При цьому, не виправдання прийнятою ДПС спірною ІПК сподівань та очікування позивача з приводу порушених питань не є підставою для визнання такої консультації протиправною.
Ухвалою суду від 18.11.2020 справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Розгляд справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.
Позивач 01.06.2020 звернувся до відповідача з заявою №015/996 про надання індивідуальної податкової консультації з наступних питань:
1. Чи оподатковується податком на доходи фізичних осіб та військовим збором сума відшкодування моральної шкоди, яка виплачується на підставі рішення суду на користь платників податків внаслідок ушкодження здоров'я, а саме: моральної шкоди, заподіяної професійним захворюванням на виробництві, у зв'язку з виконанням трудових обов'язків колишнім працівником підприємства?
2. Яким чином оподатковується податком на доходи фізичних осіб та військовим збором сума відшкодування моральної шкоди яка виплачується на підставі рішення суду на користь платника податків, якщо така сума перевищує чотирикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, а саме: суму моральної шкоди слід оподатковувати в чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, чи оподатковувати всю суму такої моральної шкоди?
На зазначену заяву Державна податкова служба України надала індивідуальну податкову консультацію від 31.08.2020 №3618/ІПК/99-00-04-05-03-06 наступного змісту:
«Оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом IV Кодексу, відповідно до п.162.1 ст.162 якого платником податку є, зокрема, фізична особа - резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.
Згідно з п.п.163.1.1 п.163.1 ст.163 Кодексу об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподаткований дохід.
До загального місячного (річного) оподаткованого доходу платника податків, з урахуванням змін, внесених Законом України від 16.01.2020 №466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» включається дохід у вигляді відшкодування матеріальної або нематеріальної (моральної) шкоди, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також життю та здоров'ю, а також відшкодувало моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом (п.п.164.2.14 п.164.2 ст.164 Кодексу).
Також вказаний дохід є об'єктом оподаткування військовим збором (п.п.1.2 п.16-1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст.168 Кодексу.
Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподаткований дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб та військовий збір із суми такого доходу за його рахунок використовуючи ставку податку 18 відс., визначену в ст.167 Кодексу, та ставку військового збору 1.5 відс., встановлену в п.п.1.3 п.16-1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу (п.п.168.1.1 п.168.1 ст.168 Кодексу).
Водночас, відповідно до п.п.1.7 п.16-1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу звільняються від оподаткування збором доходи, що згідно з розділом IV Кодексу не включаються до загального оподаткованого доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою).
Відповідно до п.18.2 ст.18 Кодексу податковий агент прирівнюється до платників податку і має права ти виконує обов'язки, встановлені Кодексом для платників податків.
Враховуючи викладене, у разі якщо виплата немайнової (моральної) шкоди за рішенням суду здійснюється податковим агентом на користь фізичної особи - платника податків, то сума такої шкоди не включається до загального місячного (річного) оподаткованого доходу платника податку в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом.
Разом з тим, якщо розмір зазначеного доходу, перевищує вказаний розмір, то сума такого перевищення оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах.».
Не погоджуючись із вказаною індивідуальною податковою консультацією, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку правовідносинам суд виходив з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Податкового кодексу України (далі-ПК України).
Правові основи оподаткування податком на доходи фізичних осіб встановлено розділом IV ПК України.
Відповідно до п.164.1 ПК України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.
Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
У разі використання права на податкову знижку базою оподаткування є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального оподатковуваного доходу з урахуванням пункту 164.6 цієї статті на суми податкової знижки такого звітного року.
Базою оподаткування для доходів, отриманих від провадження господарської або незалежної професійної діяльності, є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається відповідно до пункту 177.2 статті 177 та пункту 178.3 статті 178 цього Кодексу.
Згідно до п.164.2 пп.164.2.14 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім:
а) сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров'ю, а також відшкодувань моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом;
б) відсотків, отриманих від боржника внаслідок прострочення виконання ним договірного зобов'язання;
в) пені, що сплачується на користь платника податку за рахунок бюджету (цільового страхового фонду) внаслідок несвоєчасного повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або інших сум бюджетного відшкодування;
г) суми втрат, заподіяних платнику податку актами, визнаними неконституційними, або незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду, що відшкодовуються державою в порядку, встановленому законом.
ґ) виплати з державного бюджету, пов'язані з виконанням рішень закордонних юрисдикційних органів, у тому числі Європейського суду з прав людини, прийнятих за наслідками розгляду справ проти України.
Дія цього підпункту не поширюється на оподаткування сум страхових виплат, страхових відшкодувань і викупних сум за договорами страхування;
Перевіривши правову та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу оскаржуваного рішення ІПК, на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, яка визначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку; суд зазначає наступне.
Відповідно до підпункту 14.1.172 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкова консультація - індивідуальна податкова консультація та узагальнююча податкова консультація, що надаються в порядку, передбаченому цим Кодексом.
За приписами підпункту 14.1.172-1. пункту 14.1 статті 14 ПК України, індивідуальна податкова консультація роз'яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій.
Пунктом 52.1. статті 52 ПК України встановлено, що за зверненням платників податків у паперовій або електронній формі контролюючий орган, визначений підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, надає їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, протягом 25 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.
Звернення платників податків на отримання індивідуальної податкової консультації у паперовій або електронній формі повинно містити:
найменування для юридичної особи або прізвище, ім'я, по батькові для фізичної особи, податкову адресу, а також номер засобу зв'язку та адресу електронної пошти, якщо такі наявні;
код згідно з ЄДРПОУ (для юридичних осіб) або реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті);
зазначення, в чому полягає практична необхідність отримання податкової консультації (наведення фактичних обставин);
підпис платника податків або кваліфікований електронний підпис;
дату звернення.
На звернення платника податків, що не відповідає вимогам, зазначеним у цьому пункті, індивідуальна податкова консультація не надається, а надсилається відповідь за підписом керівника (заступника керівника або уповноваженої особи) у паперовій або електронній формі у порядку та строки, передбачені Законом України «Про звернення громадян».
Уповноважена особа центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, може прийняти рішення про продовження строку розгляду звернення на отримання індивідуальної податкової консультації понад 25-денний строк, але не більше 15 календарних днів, та письмово повідомити про це платнику податків у паперовій або електронній формі до закінчення строку, визначеного абзацом першим цього пункту.
На індивідуальну податкову консультацію або відповідь, що надається контролюючим органом в електронній формі, накладається електронний підпис уповноваженої посадової особи контролюючого органу з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».
Відповідно до пункту 52.2 статті 52 ПК України, індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
Статтею 53 ПК України визначені наслідки застосування податкових консультацій, відповідно до якої не може бути притягнуто до відповідальності, включаючи фінансової (штрафні санкції та/або пеня), платника податків (податкового агента та/або його посадову особу), який діяв відповідно до індивідуальної податкової консультації, наданої йому у письмовій формі, а також узагальнюючої податкової консультації, за діяння, що містить ознаки податкового правопорушення, зокрема на підставі того, що у подальшому така податкова консультація була змінена або скасована.
Положення абзацу першого цього пункту застосовуються до індивідуальної податкової консультації, за умови що вона зареєстрована в єдиній базі індивідуальних податкових консультацій.
У разі коли положення індивідуальної податкової консультації суперечать положенням узагальнюючої податкової консультації, застосовуються положення узагальнюючої податкової консультації.
Платник податків та/або податковий агент, які діяли відповідно до податкової консультації, не звільняються від обов'язку сплати податкового зобов'язання, визначеного цим Кодексом.
Платник податків може оскаржити до суду наказ про затвердження узагальнюючої податкової консультації або надану йому у паперовій або електронній формі індивідуальну податкову консультацію як правовий акт індивідуальної дії, які, на думку такого платника податків, суперечать нормам або змісту відповідного податку чи збору.
Скасування судом наказу про затвердження узагальнюючої податкової консультації або індивідуальної податкової консультації є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.
Протягом 30 календарних днів з дня набрання законної сили рішенням суду про скасування наказу про затвердження узагальнюючої податкової консультації або індивідуальної податкової консультації центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, або контролюючий орган з урахуванням висновків суду зобов'язані опублікувати узагальнюючу податкову консультацію або надати платнику податків індивідуальну податкову консультацію.
Зміст наведених вище норм ПК України дає підстави для висновку, що індивідуальна податкова консультація (допомога контролюючого органу) надається платнику податків для правильності застосування конкретної норми закону або нормативно-правового акта у межах їхньої компетенції з питань адміністрування, нарахування та сплати податків чи зборів безпосередньо у його податковому обліку при здійсненні ним господарської діяльності, має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому така консультація надана.
При цьому, надаючи податкову консультацію, контролюючий орган не встановлює (змінює чи припиняє) відповідну норму законодавства, а лише надає роз'яснення щодо практичного її застосування.
Платник податків має право звертатись до суду про оскарження акту ненормативного характеру податкової консультації. Підставою для визнання податкової консультації недійсною є її суперечність правовим нормам або змісту відповідного податку чи збору.
Як вбачається з матеріалів справи, у своєму запиті на отримання індивідуальної податкової консультації позивачем сформульовано наступні питання:
1. Чи оподатковується податком на доходи фізичних осіб та військовим збором сума відшкодування моральної шкоди, яка виплачується на підставі рішення суду на користь платників податків внаслідок ушкодження здоров'я, а саме: моральної шкоди, заподіяної професійним захворюванням на виробництві, у зв'язку з виконанням трудових обов'язків колишнім працівником підприємства?
2. Яким чином оподатковується податком на доходи фізичних осіб та військовим збором сума відшкодування моральної шкоди яка виплачується на підставі рішення суду на користь платника податків, якщо така сума перевищує чотирикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, а саме: суму моральної шкоди слід оподатковувати в чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, чи оподатковувати всю суму такої моральної шкоди?
Проте, суд звертає увагу на те, що такий запит позивача (платника податків) не містить чітко сформульованого питання про застосування саме конкретної норми права, а також не містить викладення фактичних обставин, для врегулювання яких необхідне застосування такої конкретної норми права.
Такий висновок суду ґрунтується на тому, що відповідно до приписів ПК України індивідуальна податкова консультація це роз'яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання саме окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган.
Натомість, запит (заява) платника податків не містить прохання щодо надання консультації з питань практичного використання саме окремих норм податкового та іншого законодавства.
Крім того, платником податків у запиті (заяві) не конкретизовано фактичні обставини, щодо яких порушується питання про роз'яснення застосування норм податкового законодавства.
Разом з цим, суд зазначає, що ДПС України надано позивачу ІПК від 31.08.2020 №3618/ІПК/99-00-04-05-03-06, у якій роз'яснено загальні норми податкового законодавства щодо порядку оподаткування виплати немайнової (моральної) шкоди за рішенням суду в розмірі, визначеному рішенням суду, що не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, та перевищує вказаний розмір.
Оскаржувана ІПК не містить фактичних обставин та висновків про застосування конкретної норми права для їх регулювання, а тому відсутні обставини, які підлягають судовій оцінці на предмет відповідності чи суперечності консультації нормам або змісту відповідного податку чи збору.
Таким чином, відсутність у запиті (заяві) фактичних обставин та без посилання на можливість чи неможливість застосування конкретної норми податкового законодавства, щодо якого запитується надання консультації, виключає можливість надання судом оцінки викладеному у ІПК з урахуванням чинних норм права.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч.5 ст.242 КАС України).
Правова позиція щодо оформлення запитів (заяв) про надання індивідуальної податкової консультації та щодо прийняття на їх підставі ІПК, викладена у постанові Верховного Суду від 29 травня 2020 року у справі №807/1650/16 (адміністративне провадження №К/9901/41798/18).
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.
За приписами ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідачем доведено правомірність оскаржуваної ІПК в порядку статті 77 КАС України, а тому заявлені позовні вимоги не підлягають до задоволення.
Питання щодо розподілу судових витрат у порядку статті 139 КАС України не підлягає вирішенню.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд-
У задоволенні адміністративного позову приватного акціонерного товариства “Новокраматорський машинобудівний завод” (юридична адреса: 84305, Донецька область, місто Краматорськ, вулиця Орджонікідзе, будинок 5, код ЄДРПОУ 05763599) до Державної податкової служби України (04119, м.Київ, вул.Дегтярівська, 11г) про визнання протиправною та скасування індивідуальної податкової консультації наданої Державною податковою службою України від 31.08.2020 №3618/ІПК/99-00-04-05-03-06 відмовити.
Повне судове рішення складено 18.01.2021.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя Т.В.Загацька