Україна
Донецький окружний адміністративний суд
11 січня 2021 р. Справа№200/10076/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабіча С.І., за участю секретаря судового засідання Сафронової Ю.Л. та представників сторін:
позивача - Кододової А.В.;
відповідача - не з'явилась
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Головного управління ДПС у Донецькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
Головне управління ДПС у Донецькій області (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення з позивача податкового боргу в розмірі 12370,68 грн., а саме: адміністративного штрафу та штрафних санкцій за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів (код бюджетної класифікації 21081500) в розмірі 12370,68 грн.
Позовні вимоги мотивовано тим, що за відповідачем обліковується податковий борг, раніше не заявлений до суду, у розмірі 12370,68 грн., а саме: адміністративний штраф та штрафні санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів (код бюджетної класифікації 21081500) в розмірі 12370,68 грн., який виник 20.07.2018 року - донараховано згідно податкового повідомлення - рішення форми "С" від 06.07.2018 року № 0001554003 та нарахованої пені відповідно до ст. 129 Податкового кодексу України.
У зв'язку з несплатою платником податків податкових зобов'язань, було винесено податкову вимогу від 02 серпня 2018 року форми «Ф» № 395510-46, яка була направлена на податкову адресу відповідача, проте, поштове відправлення повернено віддділенням зв'язку неврученим, з відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання».
Позивач зазначає, що вказана вище вимога не оскаржувалась та не відкликалась.
Оскільки відповідачем вищезазначену суму податкового боргу самостійно не сплачено, виникли правові підстави для звернення до суду із даним позовом.
Відповідач в судове засідання не з'явилась, про день, час і місце розгляду справи була повідомлена належним чином, відзив на позовну заяву не надала.
Поштові відправлення, які направлялись відповідачу за адресою, зазначеною у витязі з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, було повернуто поштою до суду з відміткою поштового зв'язку на конверті "адресат відсутній за вказаною адресою",
Відповідно до частини 11 статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 175 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 04 листопада 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі № 200/10076/20-а за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 04 грудня 2020 року суд вирішив замінити засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням та призначити підготовче засідання на 21 грудня 2020 року.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 21 грудня 2020 року закрито підготовче провадження у справі № 200/10076/20-а та призначено справу до судового розгляду по суті на 11 січня 2021 року.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.
Відповідач у судове засідання призначене на 11 січня 2021 року не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.
Відповідно до ч.1 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Дослідивши наявні у справі докази, повно і всебічно встановивши всі її обставини, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, з огляду на таке.
З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 з 27.01.2017 року була зареєстрована в якості фізичної особи - підприємця за № 22740000000038561, перебувала на обліку в Головному управлінні ДПС у Донецькій області, Маріупольське управління, Лівобережна ДПІ (Лівобережний район м. Маріуполя) (а.с. 8).
На час звернення до суду з даним позовом, за ОСОБА_1 обліковується податковий борг на загальну суму 12370,68 грн., що виник на підставі адміністративного штрафу та штрафних санкцій за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів та штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій.
На підставі акта перевірки № 0128/05/99/19/40/1/ НОМЕР_1 від 29.05.2018 року, позивачем прийняте рішення про застосування фінансових санкцій № 0001554003 Форми «С» від 06.07.2018 року, відповідно до застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій на суму 20 000,00 грн.
Вказане рішення було направлено відповідачу, проте конверт повернувся на адресу податкового органу за закінченням встановленого терміну зберігання (а.с. 12).
Відповідно до розрахунку ціни позову наданого позивачем станом на момент розгляду справи у ФОП ОСОБА_1 обліковується податковий борг у розмірі 12370,68 грн., який позивач просить стягнути в судовому порядку (а.с. 7).
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.
Згідно з пп. 54.3.3 п.54.3 ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв'язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо, згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
Згідно з пунктом 95.1. статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Відповідно до пункту 95.2. статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Позивачу було направлено податкову вимогу від 02 серпня 2018 року № 395510-46 на загальну суму 10843,25 грн., на її податкову адресу.
Податкова вимога повернута контролюючому органу з відміткою "за закінченням терміну зберігання" (а.с. 9).
З дня направлення податкової вимоги до дня звернення з позовом до суду, відповідач є постійним боржником, що підтверджується копією зворотного боку облікової картки платника. Зазначена обставина звільняє податковий орган від необхідності повторного направлення податкової вимоги.
Законом України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP (далі по тексту - Закон № 481) визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України.
Відповідно до абз.14 ч.2 ст.17 Закону № 481 до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі, зокрема, оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої - 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 10000 гривень.
Згідно з до абз. 3 ст. 1Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 року №436/95, установлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу зокрема, - за не оприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки у п'ятикратному розмірі не оприбуткованої суми.
Позивачем на підставі висновків викладених у акті від 29 травня 2018 року № 0128/05/99/19/40/ НОМЕР_1 прийнято:
- податкове повідомлення - рішення форми «С» від 06 липня 2018 року № 0001554003, яким до ФОП ОСОБА_1 застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності у сумі 20000 грн. (а.с. 10).
Податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.
У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
У разі якщо вручити податкове повідомлення - рішення неможливо через помилку, допущену контролюючим органом, податкове повідомлення - рішення вважається таким, що не вручено платнику податків.
Суду надано докази вручення відповідачу вказаних повідомлень-рішень (а.с. 12).
Відповідно до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України: у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Підпунктом 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений ПК України строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до приписів п.п. 14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно з п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до п.п.20.1.19 п.20.1 ст.19 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
Механізм застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" регламентований Порядком, затвердженим Постановою КМУ від 02.06.2003 р. №790.
Відповідно до п.5 Порядку №790, підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами господарювання вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
Як передбачено частиною п'ятою статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», у разі невиконання суб'єктом господарювання рішення органів, зазначених у частині третій цієї статті, сума штрафу стягується на підставі рішення суду.
Виникнення та існування такого податкового боргу також підтверджується наявними у матеріалах справи доказами: випискою з інтегрованої картки платника податку та розрахунком суми боргу.
Оскільки податкові повідомлення-рішення від 06 липня 2018 року № 001554003 відповідачем не оскаржені та не скасовані, зобов'язання є узгодженими.
За приписами п. 15.1 ст. 15 Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Відповідно до пп. 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.
Згідно п. 87.1 ст. 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Приписами пункту 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Відповідно до п. 87.11 ст. 87 Податкового кодексу України передбачено, що Орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Зважаючи на те, що відповідач не виконав обов'язку платника податку, передбаченого податковим законодавством, не сплатив у добровільному порядку податковий борг на суму 12370,68 грн. з адміністративного штрафу та штрафних санкцій за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів, суд дійшов висновку про задоволення позову та стягнення з відповідача вказаної суми боргу.
Приймаючи до уваги положення ч. 2 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на задоволення позову суб'єкта владних повноважень та відсутність судових витрат суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати у даній справі не відшкодовуються.
Керуючись Конституцією України, Податковим кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України, суд
Позов Головного управління ДПС у Донецькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) податковий борг в розмірі 1237068 грн., а саме : адміністративного штрафу та штрафних санкцій за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів (код бюджетної класифікації 21081500) в розмірі 12370,68 грн.
Вступну та резолютивну частини рішення складено та підписано у нарадчій кімнаті та проголошено у судовому засіданні 11 січня 2021 року.
Повне рішення складене 19 січня 2021 року.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Приймаючи до уваги те, що у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у випадку розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.І. Бабіч