Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про відкриття провадження у справі
18 січня 2021 р. Справа №200/11753/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Голуб В.А., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги № Ф-182195-43 від 18.11.2020, -
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області (Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Італійська, буд. 59) про визнання протиправною та скасування вимоги № Ф-182195-43 від 18.11.2020.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 21 грудня 2020 року вказаний позов був залишений без руху у зв'язку із невідповідністю вимогам ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивачу було надано строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху та роз'яснено, що у разі не усунення недоліків позовна заява буде вважатись неподаною та повернута.
На виконання ухвали суду, позивачем надано до суду копію платіжного доручення про сплату судового збору на суму 840, 80 грн, а також заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку, наданому ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 21 грудня 2020 року у справі № 200/11753/20-а для усунення недоліків. Вказане клопотання обґрунтовано тим, що строк на усунення недоліків пропущено ОСОБА_1 з поважних причин, а саме у зв'язку із перебуванням його на самоізоляції у зв'язку із поширенням коронавірусної інфекції.
Проаналізувавши заявлене позивачем клопотання, суд дійшов наступних висновків.
Суд зазначає, що відповідно до ч.2 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України) в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Тобто, в даному випадку загальний строк для усунення недоліків не може перевищувати десяти днів та такий доступ до суду обмежений Законом.
Дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків.
Пунктом 2 частини 3 статті 2 КАС України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників судового процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Частина 2 статті 44 КАС України передбачає обов'язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, щодо сплати судового збору.
З метою виконання процесуального обов'язку дотримання строку на оскарження рішень особа, яка має намір подати позовну заяву, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.
У пункті 74 Рішення у справі "Лелас проти Хорватії" і пункті 70 Рішення у справі "Рисовський проти України" ЄСПЛ підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування" та пояснив його практичне значення, зокрема, зазначивши, що держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов'язків. Іншими словами, ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу. Принцип "належного урядування" передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.
Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «CASE OF KREUZ v. POLAND», заява N 28249/95, «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.
Крім того, відповідно до частини 1 статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до частини 2 статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Тобто, процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, може бути продовжений.
В даному випадку строк для усунення недоліків - 10 днів, був встановлений судом. Однак цей строк є максимальним для усунення недоліків та саме цей строк тривалістю в 10 днів є процесуальним строком, який встановлений законом.
Тому, з огляду на положення частини 1 статті 121 КАС України, яка не передбачає продовження процесуального строку встановленого законом, підстав для задоволення клопотання в цій редакції не має.
Однак, суд вважає за необхідне продовжити строк на усунення недоліків, з огляду на те, що відповідно до статей 8, 9, 10, 11 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод, можливе втручання в основні права у випадках, якщо це необхідно «для захисту здоров'я». Забезпечення безпеки було та залишається одним із найважливіших завдань, що стоять перед будь яким суспільством, будь якою державою, оскільки без неї не може існувати ні держава, ні людина.
Право особи на судовий захист гарантовано Конституцією України (ст. 55), а тому має більш пріоритетне значення під час здійснення правосуддя, зокрема, вирішення судом питання надання можливості його реалізації особі, якій воно надано.
Суд вважає, що правило встановлення обмежень звернення до суду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму. Занадто суворе тлумачення процесуальної норми щодо строку звернення до суду може за певних умов створити перешкоду у зверненні особи до суду за захистом порушеного права.
Враховуючи значимість спору для позивача, суд дійшов висновку про можливість продовження процесуального строку позивачу.
Позовна заява підсудна Донецькому окружному адміністративному суду, подана особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність та відповідає вимогам ст.ст. 160, 161, 172 КАС України.
Позовну заяву належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Частиною першою статті 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Згідно з приписами статті 12 та глави 10 КАС України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій ст. 257 КАС України.
Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше (ч. 5 ст. 262 КАС України).
Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги № Ф-182195-43 від 18.11.2020 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 171, 260, 262 КАС України, суд, -
Клопотання позивача про поновлення пропущеного строку, наданому ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 21 грудня 2020 року у справі № 200/11753/20-а для усунення недоліків, - задовольнити частково.
Продовжити позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви.
Прийняти до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги № Ф-182195-43 від 18.11.2020 та відкрити провадження по справі № 200/11753/20-а.
Розгляд адміністративної справи № 200/11753/20-а здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідач у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання даної ухвали може подати відзив на позов. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, справу буде розглянуто судом за наявними матеріалами.
Роз'яснити відповідачу, що копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана (надана) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду (ч.3 ст.162 КАС України).
Учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається, на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет (http://court.gov.ua).
Інформація про права та обов'язки сторін та осіб, які беруть участь у справі, міститься у ст. ст. 44, 45, 47 КАС України.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя В.А. Голуб