Україна
Донецький окружний адміністративний суд
16 січня 2021 р. Справа№200/10549/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Бєломєстнова О.Ю.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Костянтинівсько-Дружківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -
12.11.2020 року позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Костянтинівсько-Дружківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ: 42171400, місцезнаходження: Донецька область, м.Костянтинівка, вул. Ціолковського, 25), у якій просить:
- визнати дії Костянтинівсько-Дружківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо відмови у перегляді рішення про відмову від 15.09.2019 року - незаконними;
- визнати рішення Костянтинівсько-Дружківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 15.09.2019 року про відмову у переведенні ОСОБА_1 з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника відповідно до ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" - незаконним та скасувати;
- зобов'язати Костянтинівсько-Дружківське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області перевести ОСОБА_1 з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника відповідно до ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 06.09.2019 року.
У позовній заяві позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що вона у зв'язку зі смертю її чоловіка ОСОБА_2 та досягнення пенсійного віку звернулася до Костянтинівсько-Дружківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою про перехід з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника. До заяви нею разом з іншими документами було надано довідку, видану Комунальним підприємством "Служба єдиного замовника" №428 від 05.09.2019 року, яка підтверджує факт проживання однією родиною та знаходження на утриманні її померлого чоловіка. Рішенням відповідача від 15.09.2019 року їй було відмовлено у призначенні пенсії по втраті годувальника у зв'язку з тим, що у вищезазначеній довідці її по батькові вказано як " ОСОБА_1 ", хоча відповідно до паспорту її по батькові - " ОСОБА_1 ". Рішенням Костянтинівського міськрайонного суду від 17.02.2020 року по справі №233/127/20 було встановлено факт належності їй - ОСОБА_1 довідки Комунальногопідприємством "Служба єдиного замовника" №428 від 05.09.2019 року. У зв'язку з наведеним вона звернулася до відповідача із заявою про перегляд рішення Костянтинівсько-Дружківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 15.09.2019 року. Однак 27.10.2020 року відповідач відмовив їй у перегляді рішення із посиланням на те, що рішенням Костянтинівського міськрайонного суду встановлено факт належності довідки та їй необхідно повторно збирати усі документи та звертатися із заявою про переведення на пенсію по втраті годувальника. Вважає вищенаведені дії відповідача незаконними.
Ухвалою суду від 17.11.2020 року відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
03.12.2020 року відповідач засобами електронного зв'язку надав відзив на адміністративний позов, де зазначив, що ОСОБА_1 звернулася до управління з заявою про переведення на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до ч.1 ст.36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Заявником було надано довідку КП СЄЗ № 428 від 05.09.2019 року, видану на ОСОБА_1 , за якою неможливо встановити належність даної довідки заявнику. Згідно рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області № 233/127/20 від 17.02.2020 року було встановлено факт належності ОСОБА_1 зазначеної довідки, яка була заповнена на російській мові на ім'я " ОСОБА_1 ". Позивачем не було надано документів відповідно до вимог ч.3 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а саме, що вона була на повному утриманні померлого годувальника та одержувала від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. У зв'язку з наведеним просить суд у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі.
Дослідивши подані сторонами докази, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, суд встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 з 01.08.2014 року перебуває на обліку в Костянтинівсько-Дружківському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області як внутрішньо переміщена особа та отримує пенсію за віком на загальних підставах відповідно до ст.26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-ІV (далі- Закон № 1058).
Позивач перебувала у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 .
06.09.2019 року позивач звернулась до Костянтинівсько-Дружківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою про переведення на пенсію по втраті годувальника відповідно до ч.1 ст.36 Закону№ 1058.
Рішенням Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 17.02.2020 року у справі № 233/127/20 (набрало законної сили 19.03.2020 року) встановлено факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , довідки комунального підприємства "Служба єдиного замовника" №428 від 05.09.2019 року, яка була заповнена на російській мові на ім'я " ОСОБА_1 ".
Як вбачається з листа відповідача від 27.10.2020 року за №0577-04-8/10171, підстав для скасування рішення від 15.09.2019 року про відмову в переведенні на пенсію по втраті годувальника та повторного розгляду заяви від 06.09.2019 року він не вбачає. Для розгляду питання щодо переведення позивача на пенсію по втраті годувальника відповідно до ст.36 Закону № 1058 відповідач рекомендував позивачеві наново звернутись із заявою та документами, визначеними п.2.3 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 1058, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 року.
Не погодившись із вищезазначеними діями та рішеннями відповідача позивач звернулась до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначені Законом № 1058.
Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 8 Закону № 1058 право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Відповідно до статті 36 Закону України № 1058 пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні. Члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.
Непрацездатними членами сім'ї зокрема вважаються чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.
До членів сім'ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони:
1) були на повному утриманні померлого годувальника;
2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.
Члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.
У відповідності до статті 44 Закону № 1058 заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Частиною 5 статті 45 зазначеного Закону визначено, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (далі - Порядок № 22-1).
Відповідно до п.1.5 цього Порядку заява про переведення з одного виду пенсії на інший подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії.
Згідно з абз. 2 п.п. 10 пункту 2.3 Порядку № 22-1 до заяви про призначення пенсії членам сім'ї померлого пенсіонера повинні бути додані необхідні документи, зазначені в цьому пункті. Зокрема, до заяви подаються: свідоцтво про народження або паспорт особи, якій призначається пенсія; довідка про склад сім'ї померлого годувальника та копії документів, що засвідчують родинні стосунки члена сім'ї з померлим годувальником (за наявності); документ про перебування членів сім'ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника.
Алгоритм дій органу, що призначає пенсію, після звернення осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії визначається розділом 4 Порядку №22-1.
Відповідно до п. 4.1 цього розділу заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.
Пунктом 4.2 того самого розділу визначено, що при прийманні документів орган, який призначає пенсію:
1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;
2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;
3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).
Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі;
4) видає пам'ятку пенсіонеру (додаток 4), копія якої зберігається у пенсійній справі.
За приписами п. 4.3 розділу 4 Порядку №22-1 не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Аналіз сукупності наведених норм розділу 4 Порядку №22-1 свідчить про наявність механізму усунення формальних неточностей та перешкод у реалізації права на пенсійне забезпечення. Так, у разі необхідності дооформлення документів, подання додаткових (уточнених, виправлених) документів пенсіонеру повідомляється про це у розписці про прийняття документів. Для надання документів, яких не вистачає, або дооформлення документів законодавством встановлений строк - 3 місяці від дати подання пенсіонером заяви.
У разі використання такого механізму за наявності необхідних документів (у тому числі після надходження додаткових чи дооформлених у визначений вище термін документів) Порядок №22-1 встановлює обов'язок органу, що призначає пенсію, впродовж 10 днів розглянути їх та прийняти рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший.
Даний висновок відповідає положенням ч. 5 ст. 45 Закону №1058, якою також встановлений обов'язок органу ПФУ розглянути документи у 10-ти денний з дня їх надходження. Ця норма є загальною та передбачає дії органу за умови достатності документів для прийняття рішення про наявність або відсутність у особи права на отримання (перерахунок) пенсії. У разі ж недостатності документів чи їх недоліків, що може бути усунено шляхом дооформлення або надання додаткових документів, застосуванню підлягають спеціальні норми розділу 4 Порядку 22-1.
Право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк або подання додаткових документів має застосовуватися органом Пенсійного фонду з урахуванням пункту 1 статті 7 Закону №1058, згідно з яким загальнообов'язкове державне пенсійне страхування здійснюється за принципом гласності, прозорості та доступності діяльності Пенсійного фонду. Тобто у разі можливості усунення недоліків у поданих документах, орган Пенсійного фонду має повідомити про це зацікавлену особу та зажадати такого усунення, а не відмовляти одразу з формальних підстав. Відмова у призначенні (перерахунку) пенсії повинна свідчити про відсутність у особи відповідного права, бути остаточною на час розгляду відповідного звернення компетентним органом. Таке відповідатиме принципу правової визначеності та належного урядування, про необхідність дотримання яких неодноразово вказувалося у рішеннях ЄСПЛ.
Не зважаючи на наявність відповідного права, відповідачем не здійснено жодних дій, спрямованих на отримання відомостей, додаткових документів, на підставі яких можна було б підтвердити перебування позивача на утриманні померлого годувальника (наприклад, не надісланий запит до КП "Служба єдиного замовника" з метою уточнення перебування позивачки на утриманні ОСОБА_2 або належності спірної довідки позивачці, не роз'яснено їй можливість дооформити цю довідку впродовж 3 місяців).
За таких обставин суд дійшов висновку про невідповідність рішення відповідача від 15.09.2019 року критеріям обґрунтованості (тобто прийняття його без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення), добросовісності та розсудливості, що встановлені ч. 2 ст. 2 КАС України.
Крім того, судом приймається до уваги, що формальні неточності у документах за загальним правилом не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист (така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 31 жовтня 2019 року по справі №227/1732/17 та підтверджувалася у постановах від 25 квітня 2019 року у справі №593/283/17, від 11 липня 2019 року у справі №607/14795/16-а, від 31 липня 2019 року у справі №750/10916/16-а, від 19 вересня 2019 року у справі №229/1905/17 та від 30 вересня 2019 року у справі №638/18467/15-а).
Таким чином суд прийшов до висновку, що позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування рішення Костянтинівсько-Дружківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 15.09.2019 року про відмову позивачу в переведенні на пенсію у разі втрати годувальника - підлягають задоволенню.
Стосовно позовних вимог в частині визнання незаконними дій відповідача щодо відмови у перегляді рішення про відмову в переведенні на пенсію у разі втрати годувальника від 15.09.2019 року, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Нормами Порядку № 22-1 або Закону №1058 не передбачений перегляд органом Пенсійного фонду раніше прийнятого ним рішення про відмову у зв'язку з наданням додаткових документів до заяви про призначення (перерахунок) пенсії та про переведення на пенсію у разі втрати годувальника. Як вже зазначалося, законодавство визначає інший порядок дій у випадку можливості усунення недоліків документів, наданих для призначення пенсій.
У зв'язку з наведеним позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.
Стосовно позовних вимог в частині зобов'язання відповідача перевести позивача з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника відповідно до ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 06.09.2019 року, суд зазначає наступне.
У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої статті 245 КАС України, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Застосування запропонованого позивачем способу захисту у цій справі вимагає з'ясування судом, чи виконано позивачем усі визначені законом умови для переведення її на пенсію у разі втрати годувальника.
Разом з тим, наведених обставин у повному обсязі судом не встановлено. Оцінка правомірності відмови відповідача у переведенні позивача на пенсію у разі втрати годувальника стосувалася лише тих мотивів, які наведені відповідачем у оскаржуваному рішенні. Однак суд не досліджував у повній мірі, чи ці мотиви є вичерпними і чи дотримано позивачем усіх інших умов для переведення її на пенсію у разі втрати годувальника.
При цьому судом враховані положення п. 3 ч.1 ст. 45 Закону №1058, згідно з яким пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло протягом 12 місяців з дня смерті годувальника. Тому належний розгляд спірного питання на підставі даного судового рішення пізніш, не вплине на дату початку нарахування пенсії позивача та, відповідно, її загальний розмір.
Враховуючи викладене, із урахуванням встановлених судом фактичних обставин справи, суд вважає, що належним способом захисту позивачки є саме:
- визнання протиправним та скасування рішення Костянтинівсько-Дружківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про відмову ОСОБА_1 в переведенні на пенсію у разі страти годувальника від 15.09.2019 року;
- зобов'язання Костянтинівсько-Дружківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 06.09.2019 року про переведення на пенсію у разі втрати годувальника із врахуванням правової оцінки, наданої судом.
Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 17.11.2020 року сплату судового збору за подання до суду позовної заяви відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.
У зв'язку з частковим задоволенням позовних вимог немайнового характеру, судовий збір підлягає стягненню з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань у розмірі 420,40 грн. та з позивача у розмірі 420,40 грн. на користь Державного бюджету України.
Керуючись ст. ст. 2-15, 31-32, 72-80, 160-161, 168, 171, 173-183, 192-198, 210, 223-225, 227-229, 241-246, 250-251, 255, 293, 295 КАС України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Костянтинівсько-Дружківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Костянтинівсько-Дружківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про відмову ОСОБА_1 в переведенні на пенсію у разі страти годувальника від 15.09.2019 року.
Зобов'язати Костянтинівсько-Дружківське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ: 42171400, місцезнаходження: Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Ціолковського, 25) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) від 06.09.2019 року про переведення на пенсію у разі втрати годувальника із врахуванням правової оцінки, наданої судом.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 420 (чотириста двадцять) грн. 40 коп.
Стягнути з Костянтинівсько-Дружківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ: 42171400, місцезнаходження: Донецька область, м.Костянтинівка, вул. Ціолковського, 25) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 420 (чотириста двадцять) грн. 40 коп.
Повний текст судового рішення складено та підписано 16 січня 2021 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Донецький окружний адміністративний суд.
Суддя Бєломєстнов О.Ю.