Справа №295/9944/18
Категорія 18
1-кп/295/297/21
19.01.2021 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира
в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
секретарів судового
засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальне провадження № 12018060020002350 про обвинувачення
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Рівне, громадянина України, одруженого, на утриманні має трьох неповнолітніх дітей, інвалід 3-ї групи, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , раніше судимого:
15.12.2016 року Богунським районним судом м. Житомира за ст. 187 ч.3 КК України на 7 років позбавлення волі; Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 19.05.2017 року звільнений від відбування покарання у зв'язкою з хворобою на підставі ст.84 КК України,
засудженого 04.06.2018 Богунським районним судом м. Житомира за ст. 186 ч.2,69 КК України до 2 років позбавлення волі;
за ст. ст. 15 ч.2, 185 ч.2, 185 ч.3 КК України,
з участю:
прокурора ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_6
11 червня 2018 року о 14 год.13 хв. ОСОБА_4 перебував в приміщенні магазину «АТБ-маркет», розташованого по проспекту Перемоги, 15-а в м. Житомирі, де на одному з прилавків помітив пляшку коньяку «Старий Кахеті, 5 зірок», ємкістю 0,5 л., вартістю 162,33 грн. та пляшку коньяку «Старий Кахеті 3 зірки», ємкістю 0,5 л., вартістю 132,33 грн., що належать ТзОВ «АТБ-Маркет».
В цей же день, час, місці та за вказаних обставин у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення вказаного майна з вищевказаного магазину.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_4 скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає та вони залишаються непоміченими, повторно таємно умисно з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу взяв з прилавку пляшку коньяку «Старий Кахеті, 5 зірок», ємкістю 0,5 л., вартістю 162,33 грн. та пляшку коньяку «Старий Кахеті 3 зірки», ємкістю 0,5 л., вартістю 132,33 грн., та помістивши їх у праву руку, попрямував до виходу з магазину.
З метою доведення свого злочинного умислу до кінця, ОСОБА_4 намагався вийти з приміщення магазину, перетнувши межі кас, таким чином виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, оскільки його протиправні дії були виявлені та припинені охоронцем магазину. Таким чином, ОСОБА_4 намагався спричинити ТОВ «АТБ-Маркет» майнову шкоду на загальну суму 294,66 грн.
Обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю і показав, що 11.06.2018, у зв'язку зі скрутними обставинами, намагався викрасти дві пляшки коньяку, які мав намір продати, оскільки потребував грошей на лікування, однак був затриманий охороною. Щиро розкаюється у вчиненому злочині та просить суворо не карати.
У зв'язку з не оспорюванням обвинуваченим фактичних обставин за згодою учасників процесу, ухвалою суду було визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Виходячи з наведеного, суд вважає вину обвинуваченого доведеною повністю та кваліфікує його умисні дії за ст. 15 ч.2, 185 ч.2 КК України, які виразилися у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно.
Крім цього, органом досудового розслідування ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що 20 червня 2018 року близько 19 год. 30 хв. ОСОБА_4 перебував поблизу буд. № 12 по вул. Малікова в м. Житомирі, де у останнього виник злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення будь-якого чужого майна, поєднаного з проникненням у приміщення, що знаходиться в технічному приміщенні шахти ліфту на даху вказаного будинку.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 зайшов через шостий під'їзд всередину вищевказаного будинку, після чого по сходах піднявся до приміщення шахти ліфту та приклавши фізичну силу, за допомогою викрутки, яка у нього була з собою, відчинив замок вхідних дверей шахти ліфту і таким чином проник всередину.
Перебуваючи всередині приміщення шахти ліфту, ОСОБА_4 , продовжуючи свої злочинні дії, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає та вони залишаються таємними, керуючись корисливим мотивом, використовуючи заздалегідь підготовлену викрутку, демонтував гальмівну котушку лебідки ліфту вартістю 1944 грн., яка належить ТОВ «КК'ДОМКОМ Житомир», помістив її до поліетиленового пакету та тримаючи викрадене майно в руках місце вчинення кримінального правопорушення залишив, розпорядившись ним на власний розсуд.
Таким чином, ОСОБА_4 повторно таємно, шляхом проникнення у приміщення викрав чуже майно, яке належить ТзОВ «ДОМКОМ ЖИТОМИР», а саме гальмівну котушку лебідки ліфта, чим спричинив товариству майнової шкоди на суму 1944 грн.
Крім цього, 21 червня 2018 року близько 14 год. 30 хв. ОСОБА_4 перебував поблизу буд. № 16 по вул. Бульвар Польський в м. Житомирі, де у останнього виник злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення будь-якого чужого майна, поєднаного з проникненням у приміщення, що знаходиться в технічному приміщенні шахти ліфту на даху вказаного будинку.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 зайшов через другий під'їзд всередину вищевказаного будинку, після чого по сходах піднявся до приміщення шахти ліфту та приклавши фізичну силу, за допомогою викрутки, яка у нього була з собою, відчинив замок вхідних дверей шахти ліфту і таким чином проник всередину.
Перебуваючи всередині приміщення шахти ліфту, ОСОБА_4 , продовжуючи свої злочинні дії, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає та вони залишаються таємними, керуючись корисливим мотивом, використовуючи заздалегідь підготовлену викрутку, демонтував гальмівну котушку лебідки ліфту вартістю 1944 грн., яка належить ТОВ «КК'ДОМКОМ Житомир», помістив її до поліетиленового пакету та тримаючи викрадене майно в руках місце вчинення кримінального правопорушення залишив, розпорядившись ним на власний розсуд.
Таким чином, ОСОБА_4 повторно таємно, шляхом проникнення у приміщення викрав чуже майно, яке належить ТзОВ «КК'ДОМКОМ ЖИТОМИР», а саме гальмівну котушку лебідки ліфта, чим спричинив товариству майнової шкоди на суму 1944 грн.
Крім цього, 27 червня 2018 року близько 09 год. 00 хв. ОСОБА_4 перебував поблизу буд. № 20 по вул. Крошенській в м. Житомирі, де у останнього виник злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення будь-якого чужого майна, поєднаного з проникненням у приміщення, що знаходиться в технічному приміщенні шахти ліфту на даху вказаного будинку.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 зайшов через другий під'їзд всередину вищевказаного будинку, після чого по сходах піднявся до приміщення шахти ліфту та приклавши фізичну силу, за допомогою викрутки, яка у нього була з собою, відчинив замок вхідних дверей шахти ліфту і таким чином проник всередину.
Перебуваючи всередині приміщення шахти ліфту, ОСОБА_4 , продовжуючи свої злочинні дії, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає та вони залишаються таємними, керуючись корисливим мотивом, використовуючи заздалегідь підготовлену викрутку, демонтував гальмівну котушку лебідки ліфту вартістю 1944 грн., яка належить ПП «ВЖРЕП №4», помістив її до поліетиленового пакету та тримаючи викрадене майно в руках місце вчинення кримінального правопорушення залишив, розпорядившись ним на власний розсуд.
Таким чином, ОСОБА_4 повторно таємно, шляхом проникнення у приміщення викрав чуже майно, яке належить ПП «ВЖРЕП№4», а саме гальмівну котушку лебідки ліфта, чим спричинив товариству майнової шкоди на суму 1944 грн.
Крім цього, 27 червня 2018 року близько 17 год. 00 хв. ОСОБА_4 перебував поблизу буд. № 20 по вул. Крошенській в м. Житомирі, де у останнього виник злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення будь-якого чужого майна, поєднаного з проникненням у приміщення, що знаходиться в технічному приміщенні шахти ліфту на даху вказаного будинку.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 зайшов через другий під'їзд всередину вищевказаного будинку, після чого по сходах піднявся до приміщення шахти ліфту та приклавши фізичну силу, за допомогою викрутки, яка у нього була з собою, відчинив замок вхідних дверей шахти ліфту і таким чином проник всередину.
Перебуваючи всередині приміщення шахти ліфту, ОСОБА_4 , продовжуючи свої злочинні дії, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає та вони залишаються таємними, керуючись корисливим мотивом, використовуючи заздалегідь підготовлену викрутку, демонтував гальмівну котушку лебідки ліфту вартістю 1800 грн., яка належить ПП «ВЖРЕП №4», помістив її до поліетиленового пакету та тримаючи викрадене майно в руках місце вчинення кримінального правопорушення залишив, розпорядившись ним на власний розсуд.
Таким чином, ОСОБА_4 повторно таємно, шляхом проникнення у приміщення викрав чуже майно, яке належить ПП «ВЖРЕП№4», а саме гальмівну котушку лебідки ліфта, чим спричинив товариству майнової шкоди на суму 1800 грн.
Крім цього, 03 липня 2018 року близько 15 год. ОСОБА_4 перебував поблизу буд. № 32 по вул. Малікова в м. Житомирі, де у останнього виник злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення будь-якого чужого майна, поєднаного з проникненням у приміщення, що знаходиться в технічному приміщенні шахти ліфту на даху вказаного будинку.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 зайшов через третій під'їзд всередину вищевказаного будинку, після чого по сходах піднявся до приміщення шахти ліфту та приклавши фізичну силу, за допомогою викрутки, яка у нього була з собою, відчинив замок вхідних дверей шахти ліфту і таким чином проник всередину.
Перебуваючи всередині приміщення шахти ліфту, ОСОБА_4 , продовжуючи свої злочинні дії, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає та вони залишаються таємними, керуючись корисливим мотивом, використовуючи заздалегідь підготовлену викрутку, демонтував гальмівну котушку лебідки ліфту вартістю 1944 грн., яка належить ТОВ «КК'ДОМКОМ Житомир», помістив її до поліетиленового пакету та тримаючи викрадене майно в руках місце вчинення кримінального правопорушення залишив, розпорядившись ним на власний розсуд.
Таким чином, ОСОБА_4 повторно таємно, шляхом проникнення у приміщення викрав чуже майно, яке належить ТзОВ «ДОМКОМ ЖИТОМИР», а саме гальмівну котушку лебідки ліфта, чим спричинив товариству майнової шкоди на суму 1944 грн.
Крім цього, 05 липня 2018 року близько 08 год. 00 хв. ОСОБА_4 перебував поблизу буд. № 14 по вул. О. Клосовського в м. Житомирі, де у останнього виник злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення будь-якого чужого майна, поєднаного з проникненням у приміщення, що знаходиться в технічному приміщенні шахти ліфту на даху вказаного будинку.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 зайшов через п'ятий під'їзд всередину вищевказаного будинку, після чого по сходах піднявся до приміщення шахти ліфту та приклавши фізичну силу, за допомогою викрутки, яка у нього була з собою, відчинив замок вхідних дверей шахти ліфту і таким чином проник всередину.
Перебуваючи всередині приміщення шахти ліфту, ОСОБА_4 , продовжуючи свої злочинні дії, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає та вони залишаються таємними, керуючись корисливим мотивом, використовуючи заздалегідь підготовлену викрутку, демонтував гальмівну котушку лебідки ліфту вартістю 1938 грн., яка належить ТОВ «КК'ДОМКОМ Житомир», помістив її до поліетиленового пакету та тримаючи викрадене майно в руках місце вчинення кримінального правопорушення залишив, розпорядившись ним на власний розсуд.
Таким чином, ОСОБА_4 повторно таємно, шляхом проникнення у приміщення викрав чуже майно, яке належить ТзОВ «ДОМКОМ ЖИТОМИР», а саме гальмівну котушку лебідки ліфта, чим спричинив товариству майнової шкоди на суму 1938 грн.
Крім цього, 10 липня 2018 року близько 07 год. 00 хв. ОСОБА_4 перебував поблизу буд. № 19 по проспекту Миру в м. Житомирі, де у останнього виник злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення будь-якого чужого майна, поєднаного з проникненням у приміщення, що знаходиться в технічному приміщенні шахти ліфту на даху вказаного будинку.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 зайшов через п'ятий під'їзд всередину вищевказаного будинку, після чого по сходах піднявся до приміщення шахти ліфту та приклавши фізичну силу, за допомогою викрутки, яка у нього була з собою, відчинив замок вхідних дверей шахти ліфту і таким чином проник всередину.
Перебуваючи всередині приміщення шахти ліфту, ОСОБА_4 , продовжуючи свої злочинні дії, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає та вони залишаються таємними, керуючись корисливим мотивом, використовуючи заздалегідь підготовлену викрутку, демонтував гальмівну котушку лебідки ліфту вартістю 1938 грн., яка належить КП «ЖБК№2», помістив її до поліетиленового пакету та тримаючи викрадене майно в руках місце вчинення кримінального правопорушення залишив, розпорядившись ним на власний розсуд.
В подальшому ОСОБА_4 , продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення будь-якого майна, поєднаний із проникненням у приміщення, що знаходиться в технічному приміщенні шахти ліфту на даху вказаного будинку, зайшов через шостий під'їзд всередину вказаного будинку, після чого по сходинках піднявся до приміщення шахти ліфту, приклавши фізичну силу за допомогою викрутки, яка у нього була із собою, відчинив замок вхідних дверей шахти ліфту та таким чином проник всередину.
Перебуваючи всередині приміщення шахти ліфту, ОСОБА_4 , продовжуючи свої злочинні дії, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає та вони залишаються таємними, керуючись корисливим мотивом, використовуючи заздалегідь підготовлену викрутку, демонтував гальмівну котушку лебідки ліфту вартістю 1938 грн., яка належить КП «ЖБК№2», помістив її до поліетиленового пакету та тримаючи викрадене майно в руках місце вчинення кримінального правопорушення залишив, розпорядившись ним на власний розсуд.
В подальшому ОСОБА_4 , продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення будь-якого майна, поєднаний із проникненням у приміщення, що знаходиться в технічному приміщенні шахти ліфту на даху вказаного будинку, зайшов через сьомий під'їзд всередину вказаного будинку, після чого по сходинках піднявся до приміщення шахти ліфту, приклавши фізичну силу за допомогою викрутки, яка у нього була із собою, відчинив замок вхідних дверей шахти ліфту та таким чином проник всередину.
Перебуваючи всередині приміщення шахти ліфту, ОСОБА_4 , продовжуючи свої злочинні дії, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає та вони залишаються таємними, керуючись корисливим мотивом, використовуючи заздалегідь підготовлену викрутку, демонтував гальмівну котушку лебідки ліфту вартістю 1938 грн., яка належить КП «ЖБК№2», помістив її до поліетиленового пакету та тримаючи викрадене майно в руках місце вчинення кримінального правопорушення залишив, розпорядившись ним на власний розсуд.
Таким чином, ОСОБА_4 повторно таємно, шляхом проникнення у приміщення викрав чуже майно, яке належить КП «ЖБК№2», а саме три гальмівні котушки лебідки ліфта, чим спричинив товариству майнової шкоди на загальну суму 5814 грн.
Обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень не визнав та показав, що під час досудового розслідування себе оговорив, так як працівники поліції, після вчинення ним замаху на крадіжку коньяку, погрожували, що його візьмуть під варту, якщо він не візьме на себе зазначені крадіжки. Ствердив, що жодної крадіжки гальмівної котушки не вчиняв, оскільки на той час тяжко хворів, не мав достатньої фізичної сили для їх демонтажу і ніколи в зазначених ліфтових шахтах не був. Коли проводили слідчий експеримент, слідчий підвозив його до під'їзду та наказував показати на двері під'їзду, але до ліфтової шахти його не водили і він не знає де вона розташована. До вказаного слідчого експерименту він не знав за якими адресами були вчинені крадіжки котушок.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод, законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
За ч.2 ст. 17 КПК України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
В свою чергу стандарт доведення «поза розумним сумнівом», визначений практикою ЄСПЛ (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A № 25), може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Згідно вимог ст. 92 КПК України обов'язок доказування обставин, передбачених ст. 91 цього Кодексу, покладається на сторону обвинувачення безпосередньо у судовому засіданні.
Так, на обґрунтування винуватості ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень сторона обвинувачення посилається на фактичні дані, які досліджені судом безпосередньо в судовому засіданні та містяться в:
Пояснення представника потерпілого ВЖРЕП №4, який повідомив, що у червні 2018 надійшло повідомлення про крадіжку гальмівної котушки, у зв'язку з чим звернулися до поліції. Очевидцем події не був.
Показах свідка ОСОБА_7 , який в судовому засіданні показав, що влітку 2018 року Печонкін один раз здавав мідний дріт, але зрозуміти з чого його вилучили було неможливо, був невеликий пучок дроту, який він в послідуючому здав на переробку. Через деякий час, точної дати не пам'ятає, дійсно до пункту металобрухту прийшов поліцейський і запитував чи ОСОБА_8 не здавав мідний дріт, він повідомив, що це було один раз. У нього дійсно вилучили невелику кількість мідного дроту, але це був не той дріт, який здавав ОСОБА_8 .
Свідок ОСОБА_9 показав, що працює оперуповноваженим Житомирського ВП і до нього надійшла оперативна інформація, що ОСОБА_8 може бути причетний до крадіжок гальмівних котушок, у зв'язку з чим він приїхав до останнього і запросив його до райвідділу. Печонкін зізнався, що вчиняв крадіжки гальмівних котушок, показав пункт куди здавав мідний дріт і місце де обпалював котушки. Він провів два огляди місця події та впізнання за фотознімками. Зазначив, що тиск на ОСОБА_8 ніким не здійснювався.
Витягах з Єдиного реєстру досудових розслідувань (т.1 а.с.174); протокол огляду місця події від 19.07.2018, де в яру поблизу буд. АДРЕСА_2 ОСОБА_4 показав місце, де обпалював викрадені котушки та дріт здавав до пункту металобрухту (т.1 а.с.179); протокол пред'явлення особи для впізнання від 19.07.2018 за фотознімками, де свідок ОСОБА_10 вказала на фото ОСОБА_4 , як на особу яку бачила у під'їзді № 5 буд. АДРЕСА_3 (т.1 а.с.181); протокол пред'явлення особи для впізнання від 19.07.2018 за фотознімками, де свідок ОСОБА_11 вказав на фото ОСОБА_4 , як на особу яка здавала мідний дріт у пункті металобрухту (т.1 а.с.184); протокол огляду місця події від 19.07.2018 де ОСОБА_11 підтвердив факт здачі мідного дроту ОСОБА_4 та видав працівникам поліції залишки мідного дроту вагою близько 100 гр. (т.1 а.с.188); протокол огляду місця події від 21.06.2018 оглянуто під'їзд № 2 буд. АДРЕСА_4 , де виявлено відсутність гальмівної котушки (т.1 а.с.195); протокол огляду місця події від 05.07.2018 оглянуто під'їзд № 5 буд. АДРЕСА_3 , де виявлено відсутність гальмівної котушки (т.1 а.с.205); протокол огляду місця події від 10.07.2018 оглянуто під'їзд № буд. АДРЕСА_5 , де виявлено відсутність гальмівної котушки (т.1 а.с.217); протокол огляду місця події від 27.06.2018 оглянуто під'їзд № 2 буд. АДРЕСА_6 , де виявлено відсутність гальмівної котушки (т.1 а.с.234); протоколами слідчого експерименту з участю ОСОБА_4 від 19.07.2018 (т.1 а.с.237) та 30. 07.2018 (т.2 а.с.1); довідками про вартість викрадених гальмівних котушок.
Представники потерпілих ПП «КП «ЖБК№2» та ТзОВ «КК Домком Житомир» в судове засідання не з'явилися, направили до суду заяви про розгляд кримінального провадження у їх відсутність, у зв'язку з чим останніх допитати не надалося можливим.
Суд, здійснюючи судовий розгляд з дотримання загальних засад кримінального провадження, зокрема на основі змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, в межах висунутого обвинувачення, повно, всебічно та об'єктивно дослідивши докази, надані стороною обвинувачення, дійшов висновку, що вищевказане пред'явлене обвинувачення за ст. 185 ч.3 КК України ОСОБА_4 не знайшло свого підтвердження в суді.
Оцінюючи у відповідності до вимог ст.94 КПК кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, враховуючи положення статей 84, 86, 98, 99 КПК, суд виходить з таких міркувань.
Відповідно до вимог ст. 40 КПК України слідчий уповноважений доручати проведення слідчих (розшукових) дій відповідним оперативним підрозділам. Та відповідно до ч.2 ст. 40 КПК України під час виконання доручень слідчого, співробітник оперативного підрозділу користується повноваженнями слідчого. При цьому, співробітник оперативного підрозділу не має має право здійснювати процесуальні дії у кримінальному провадженні за власною ініціативою.
06.07.2018 слідчий ОСОБА_12 надав доручення о/у (без зазначення прізвища) доручення в порядку ст. 40,41 КПК України допитати свідків та очевидців, а також за необхідності провести інші слідчо-оперативні дії по факту крадіжки 05.07.2018 з під'їзду № 5 буд. АДРЕСА_3 .
Оперуповноважений ОСОБА_13 провівши за дорученням слідчого допити свідків, не повідомив про це слідчого, не отримав доручення на проведення ряду інших слідчих (розшукових) дій.
Натомість, перевищуючи повноваження, надані слідчим зазначеним дорученням, провів два огляди місця події від 19.07.2018 та два впізнання за фотознімками від 19.07.2018.
Як вбачається з допиту свідка ОСОБА_7 , останній повідомив суду, що дійсно ОСОБА_14 один раз здавав на пункт металобрухту згорток мідного дроту, однак пояснити природу походження зазначеного дроту він не міг. Також свідок ствердив, що зданий ОСОБА_15 дріт був зданий ним на переробку, а 100г. дроту, які він видав працівникам поліції не був тим дротом, а зданий іншою особою.
Допитати безпосередньо в судовому засіданні свідка ОСОБА_10 не надалося можливим, оскільки свідок маючи похилий вік і за станом здоров'я з'явитися до суду не змогла, у зв'язку з чим прокурор відмовився від її допиту.
В судовому засіданні ОСОБА_4 показав суду, що дійсно лише один раз здавав на пункт металобрухту мідний дріт, який зняв з автомобільної котушки, а не з гальмівної котушки. Також зазначав, що на той час, маючи тяжку невиліковну хворобу, захворів на туберкульоз, не отримував лікування, мав дуже тяжкий стан здоров'я, не мав навіть сил ходити.
Крім цього, під час судового розгляду також для допиту в якості свідків, викликалися поняті, зазначені у вказаних процесуальних документах, з яких встановити вдалося лише одного, який помер, а решта ніколи не проживали за адресами зазначеними у протоколі та не мають реєстрації в м. Житомирі та Житомирській області.
Таким чином, суд визнає недопустимими доказами результати проведення оглядів місця події від 19.07.2018 (т.1 а.с.179 та 188) та протоколи пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 19.07.2018 (т.1 а.с.181 та а.с.184), оскільки зазначені процесуальні дії проведені не уповноваженою особою, за межами наданого доручення в порядку ст.ст. 40,41 КПК України.
Сторона обвинувачення, як на доказ винуватості обвинуваченого у вчиненні крадіжок гальмівних котушок посилається на слідчі експерименти від 19.07.2018 та 30.07.2018.
Метою слідчого експерименту відповідно до ч.1 ст. 240 КПК України є перевірка й уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставини кримінального правопорушення. Проведення за участю підозрюваного слідчого експерименту з метою перевірки й уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, на відміну від допиту, крім отримання відомостей, передбачає також здійснення учасниками слідчого експерименту певних дій, спрямованих на досягнення мети цієї слідчої (розшукової) дії.
При проведенні слідчого експерименту за участю підозрюваного, обвинуваченого не може виявлятися виключно в формі повідомлення відомостей про фактичні дані, які мають значення для кримінального провадження (адже це є предметом допиту). Слідчий експеримент, здійснений у такій формі, що не містить ознак відтворення дій, обстановки, обставин події, проведення необхідних дослідів чи випробувань, а посвідчує виключно проголошення підозрюваним зізнання у вчиненні кримінального правопорушення з метою його процесуального закріплення, має розцінюватися, як повторний допит, що не може мати в суді доказового значення з огляду на ч.4 ст. 95 КПК України, згідно з якою суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або які отримані в порядку, передбаченому ст. 225 КПК України.
Як вбачається з досліджених в судовому засіданні слідчих експериментів від 19.07.2018 та 30.07.2018 за участю обвинуваченого ОСОБА_4 , зазначена слідча дія фактично є повторним допитом, оскільки під час її проведення обвинувачений лише давав покази, при цьому зазначена слідча дія не містить ознак відтворення дій, обстановки, обставин події, а посвідчує виключно проголошення підозрюваним зізнання у вчиненні кримінального правопорушення. Так, згідно фото таблиці доданої до вказаних протоколів ОСОБА_4 лише показав на двері до під'їздів, до технічних приміщень, де нібито він вчинив крадіжки, однак жодна фото таблиця не містить даних про місце де було вчинено останнім крадіжки, яким чином потрапляв до вказаного приміщення, яким чином знімав гальмівні котушки. Тобто, обвинувачений не відтворив в якому самому приміщенні, в який спосіб вчинив інкримінуємі йому діяння.
Відповідно до правового висновку, викладеному у постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного суду від 14.09.2020 (№ 740/3597/17) приписи ч.4 ст. 95 КПК України про те, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або які отримано в порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, мають застосовуватися лише до відомостей, що відповідають ознакам показань як самостійного процесуального джерела доказів згідно ст. 95 цього Кодексу. Показання необхідно розмежовувати з іншим процесуальним джерелом доказів - протоколом слідчого експерименту.
Проведення слідчого експерименту у формі, що не містить ознак відтворення дій, обставин події, а посвідчує виключно проголошення підозрюваним зізнання у вчиненні кримінального правопорушення з метою його процесуального закріплення, належить розцінювати, як допит, що не має в суді доказового значення з огляду на зміст ч.4 ст. 95 КПК України.
Оскільки протоколи слідчих експериментів від 19.07.2018 та 30.07.2018 з участю ОСОБА_4 не містять ознак відтворення дій, обстановки, обставин події, а посвідчують виключно проголошення підозрюваним зізнання у вчиненні кримінального правопорушення, суд приходить до висновку про неможливість покладення зазначених доказів у доведеності вини.
Згідно з ч.3 ст.373 КПК обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.
В свою чергу з боку обвинувачення не було зібрано достатньо належних і допустимих доказів на підтвердження того, що ОСОБА_4 20.06.2018, 21.06.2018, 27.06.2018, 03.07.2018, 05.07.2018, 10.07.2018 вчинив крадіжки гальмівних котушок.
В численних рішеннях Верховний Суд підкреслював, що обвинувальний вирок ухвалюється судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом. Також Верховний Суд визначав, що стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння.
Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред'явленим обвинуваченням.
Таким чином, з урахуванням викладеного вище, в ході судового розгляду за наслідками всебічного, повного й неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ наданий учасниками судового розгляду з точку зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд приходить до висновку, що висунуте ОСОБА_4 обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 185 ч.3 КК України, не знайшло свого підтвердження, оскільки достатніх та допустимих доказів на доведення у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, стороною обвинувачення не надано, судом не виявлено, в зв'язку з чим суд вважає, в силу презумпції невинуватості, закріпленої у ст. 62 Конституції України, виправдати ОСОБА_4 на підставі п. 1 ч.1 ст. 373 КПК України, оскільки при судовому розгляді не доведено обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченого ст. 185 ч.3 КК України.
Призначаючи обвинуваченому покарання, суд виходить із загальних засад призначення покарання - ст. 65 КК України, та враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення за ст. 15 ч.2, 185 ч.2 КК України, який згідно з ч.4 ст.12 КК України відноситься до нетяжкого злочину, дані про особу обвинуваченого, обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.
Обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненому визнав повністю, щиро розкаявся. Ці обставини суд визнає такими, що пом'якшують його покарання.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
При цьому суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_4 раніше судимий, хворіє на ряд тяжких хвороб, критично ставиться до вчиненого.
Також судом враховуються й результати досудової доповіді Богунського районного відділу філії ДУ «Центр пробації», з якої вбачається, що орган пробації прийшов до висновку, що обвинувачений має високий ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та високий ризик небезпеки для суспільства, у зв'язку з чим вважають за неможливе виправлення та досягнення обвинуваченим право слухняної поведінки без застосування покарань, пов'язаних з ізоляцією від суспільства.
З врахуванням викладеного, приймаючи до уваги, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню інших кримінальних правопорушень, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого неможливе без ізоляції від суспільства, а тому обирає йому покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції статті. Остаточне покарання призначається за правилами ст. 70 ч.4 КК України, з врахуванням невідбутого покарання за вироком Богунського районного суду м. Житомира від 04.06.2018.
Процесуальні витрати у провадженні відсутні.
Питання про речові докази, суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Цивільні позови ПП «КП ЖБК №2», ТОВ «КК «Домком Житомир», ВЖРЕП № 4 - залишити без розгляду.
Підстав для обрання запобіжного заходу не вбачається.
Керуючись ст. ст. 370, 373, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. ст. 15 ч.2, 185 ч.2 КК України і призначити йому покарання за цим законом - 1 (один рік) позбавлення волі.
На підставі ст. 70 ч.4 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового зарахування покарання відбутого за вироком Богунського районного суду м. Житомира від 04.06.2018, визначити остаточне покарання 1 (один) рік 1 місяць позбавлення волі.
Початок строку покарання рахувати з дня набрання вироком законної сили.
Відповідно до вимог ст. 72 ч.5 КК України зарахувати у строк покарання строк попереднього ув'язнення з 1 по 3 січня 2018 та з 12.09.2019 по день набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
ОСОБА_4 визнати невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч.3 КК України та виправдати за цим законом за недоведеністю.
Цивільні позови ПП «КП ЖБК №2», ТОВ «КК «Домком Житомир», ВЖРЕП № 4 - залишити без розгляду.
Речовий доказ: СД-диски - зберігати в матеріалах судового провадження.
Вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок, який набрав законної сили, обов'язковий для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягає виконанню на всій території України.
Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку. Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1