Тернівський районний суд міста Кривого Рогу
Дніпропетровської області
справа № 215/194/21
провадження № 1-кс/215/39/21
18 січня 2021 року слідчий суддя Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваної ОСОБА_4 , її захисника - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, клопотання начальника СД Тернівського ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_6 , про арешт майна, по кримінальному провадженню, що внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020040760000352 від 12.11.2020р., за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України,-
До Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшло клопотання начальника СД Тернівського ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_6 , яке погоджено прокурором Криворізької місцевої прокуратури №2 ОСОБА_7 , про арешт майна, а саме: на частку, 3-кімнатної квартири на 5 поверсі 5 поверхового житлового будинку, загальною площею: 62,9 кв.м., житловою площею: 45,9 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , частка 1/1, магазин непродовольчих товарів, загальною площею: 123,1 кв.м, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , частка 1/2, квартири, загальною площею: 52.4 кв.м., житлова площа: 28 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , яка належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_4 .
Вивчивши клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Разом з тим, згідно з ч.2 ст. 171 КПК України передбачено, що у клопотанні слідчого про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.
До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Однак начальником СД, до клопотання не долучено документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження ОСОБА_4 або іншою особою.
Хоча у клопотанні і вказано, що згідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, ОСОБА_4 у формі приватної спільної часткової власності належить вказане у клопотанні майно, однак відповідних доказів до клопотання не долучено, що позбавляє слідчого суддю перевірити зазначені обставини.
Відповідно до ч.3 ст. 172 КПК України, слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог ст. 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу. У такому разі тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку, а у разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків - після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні.
Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність повернення клопотання про арешт майна прокурору для усунення вказаних в ухвалі недоліків.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання начальника СД Тернівського ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_6 , про арешт майна, по кримінальному провадженні, що внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020040760000352 від 12.11.2020р., за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, - повернути прокурору Криворізької місцевої прокуратури № 2 ОСОБА_7 та встановити строк в сімдесят дві години для усунення недоліків.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя