Справа № 215/4729/20
1-кп/215/379/21
19 січня 2021 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 3 кримінальне провадження, яке внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12020040760000772 від 16.06.2020 р. відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ставрополь, Куйбишевської області, Російської Федерації, громадянина України, з середньо-технічною освітою, не працюючого, не одруженого, не маючого на утриманні малолітніх / неповнолітніх/ дітей, особою з інвалідністю не є , зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.3 ст. 185 КК України,
за участі учасників кримінального провадження: прокурора - ОСОБА_4 , обвинуваченого - ОСОБА_3
Обвинувачений ОСОБА_3 16.06.2020 близько 08:00 години, перебував за своїм місцем мешкання в будинку АДРЕСА_1 . В цей час та місці у ОСОБА_3 виник прямий умисел на таємне викрадення чужого майна, а саме майна ПрАТ «ПІВНГЗК», взявши за місцем мешкання металевий візок ОСОБА_3 з метою викрадення чужого майна пішов на охоронювану територю ДФ-3 (дробильної фабрики) ПрАТ «ПІВНГЗК» в Тернівському районі м. Кривого Рогу.
Так, підшукуючи предмети свого злочинного посягання, ОСОБА_3 пробрався до складу відкритого типу №40 ДФ-3 ПрАТ «ПІВНГЗК», що розташовано на території зазначеного підприємства, та в цей час та місці ОСОБА_3 , реалізуючи раніше виниклий прямий умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням у зазначене сховище.
Реалізуючи вищезазначений злочинний умисел, ОСОБА_3 приблизно о 08:20 годині того ж дня, переконавшись, що його дії носять таємний характер, проліз під металевою огорожею складу відкритого типу №40 ДФ-3 ПрАТ «ПІВНГЗК», таким чином проник у зазначене сховище, при цьому не маючи права перебувати на зазначеній охоронюваній території ПрАТ «ПІВНГЗК», а також не маючи права перебувати у вищевказаному сховищі.
Далі, перебуваючи у сховищі складу відкритого типу №40 ДФ-3 ПрАТ «ПІВНГЗК», ОСОБА_3 почав підшукувати матеріально цінні предмети з метою їх подальшого таємного викрадення.
Так, перебуваючи в складі відкритого типу, ДФ-3 ПрАТ «ПІВНГЗК» , який по периметру огороджений металевою решіткою ОСОБА_3 побачив місце де зберігаються конвеєрні ролики, що належать ПрАТ «ПІВНГЗК»
Продовжуючи діяти на досягнення злочинного умислу, ОСОБА_3 перебуваючи у зазначеному сховищі та за допомогою фізичної сили рук витяг два конвеєрних ролики типу 194*800, після чого, перекотив викрадене майно за територію сховища та цеху ДФ-3, вийшов з території ДФ-3 ПрАТ «ПІВНГЗК». Однак, перебуваючи за межами охоронюваної території ПрАТ «ПІВНГЗК» поблизу паркана ДФ-3 ПрАТ «ПІВНГЗК» ОСОБА_3 , під час завантаження двох конвеєрних ролики типу 194*800 на заздалегідь підготовлений металевий візок, який ОСОБА_3 , залишив біля паркану ДФ-3 ПрАТ «ПівнГЗК», був помічений та зупинений охоронниками ТОВ ОА «Кривбас», які, здійснюють функцію охорони на зазначеній території, та які за результатами перевірки законності перебування ОСОБА_3 на території ПрАТ «ПІВНГЗК», викрили та припинили злочинні дії ОСОБА_3 .
Згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 2641 від 12.08.2020, ринкова вартість двох роликів конвеєрних 194*800 (ч.2Ву52230-0-0-01) в новому стані, знос 0%, у використанні не були, станом цін на 16.06.2020 складає 4136,00 грн. (Чотири тисячі сто тридцять шість гривень 00 копійок).
Своїми умисними злочинними діями, у разі їх доведення до кінця, ОСОБА_3 міг заподіяти ПрАТ «ПІВНГЗК» матеріальні збитки на загальну суму 4136,00 грн.
Ці умисні дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч. 3 ст.15, ч.3 ст. 185 КК України за ознаками незакінченого замаху, тобто вчинення особою з прямим умислом діяння, безпосередньо спрямованого на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднаного з проникненням в інше приміщення та не доведеного до кінця, з причин, що не залежали від її волі, якщо особа не вчинила усіх дій, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця.
Обвинувачений ОСОБА_3 повністю визнав свою винуватість, підтвердив обставини скоєного кримінального правопорушення. Пояснив, що він дійсно з території ПрАТ «ПівнГЗК» намагався викрасти конвеєрні ролики.
Представник потерпілого - ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилася, про дату, місце та час розгляду справи повідомлена належним чином.
Під час судового розгляду у зв'язку із визнанням обвинуваченим винуватості було заявлено клопотання про застосування положень ч. 3 ст. 349 КПК України.
З'ясувавши думку учасників кримінального провадження, які не заперечували проти застосування у справі положень ч. 3 ст. 349 КПК України, роз'яснивши учасникам процесу правові наслідки застосування вказаної норми закону, з якими обвинувачений та прокурор погодилися, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, щодо часу, місця, способу, мотиву та мети, форми вини, та ухвалив застосувати при розгляді даної справи положення ч. 3 ст. 349 КПК України, у зв'язку з відсутністю сумнівів в правильності розуміння їх змісту учасниками судового провадження, добровільності їх позицій. При цьому обвинуваченому роз'яснено, що у випадку визнання таких обставин, він буде позбавлений права оскаржувати ці обставини в суді.
Дослідивши та оцінивши вивчені в справі докази, аналізуючи показання обвинуваченого, які мають логічний та послідовний характер, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_3 доведена в повному обсязі у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого: ч. 3 ст.15, ч.3 185 КК України , за ознаками незакінченого замаху, тобто вчинення особою з прямим умислом діяння, безпосередньо спрямованого на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднаного з проникненням в інше приміщення та не доведеного до кінця, з причин, що не залежали від її волі, якщо особа не вчинила усіх дій, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця.
При призначенні покарання, суд керується положенням ст.65 КК України і враховує характер і ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обтяжуючих покарання обставин, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Пом'якшуючою покарання обставиною, згідно ст. 66 КК України, є щире розкаяння в скоєному.
Крім того, при призначенні покарання, суд враховує вимоги ч. 3 ст. 68 КК України щодо розміру або строку покарання за вчинення замаху на злочин, який не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті Особливої частини цього Кодексу.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує, що обвинувачений раніше не судимий, не одружений, не має на утриманні малолітніх/неповнолітніх/ дітей, не працює, характеризується посередньо, за медичною допомогою до лікаря-наркоголога та лікаря-психіатра не звертався, інвалідом не являється.
Досудовою доповіддю органу пробації встановлено, що ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як середній, ризик небезпеки для суспільства обвинуваченого ОСОБА_3 оцінюються як низький. Орган пробації вважає, що виправлення обвинуваченого без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе за умови здійснення нагляду та застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень.
Згідно ст.50 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаною винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
Згідно ч.2 ст.65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Так, приймаючи до уваги обставини справи, враховуючи особу винного, тяжкість злочину, суд вважає можливим призначити покарання обвинуваченому у виді позбавлення волі, та вважає можливим звільнити обвинуваченого від відбування призначеного покарання з випробуванням, відповідно до ст. 75 КК України, з покладенням обов'язків, передбачених п.п.1, 2 ч.1 ст. 76 КК України, оскільки саме таке покарання буде достатнім для виправлення обвинуваченого, а також попередження вчинення ним нових злочинів.
Крім того, ч.3 ст.76 КК України, передбачено право суду покласти додаткові обов'язки на осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням.
Згідно п.2 ч.3 ст.76 КК України, на осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням, суд може додатково покласти обов'язок не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
У відповідності до вимог ч. 4 ст.76 КК України, нагляд за особами, звільненими від відбування покарання з випробуванням, здійснюється уповноваженим органом з питань пробації за місцем проживання.
Так, з урахуванням викладених норм права, суд вважає необхідним додатково покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 обов'язок не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, що передбачено п.2 ч.3 ст.76 КК України.
Суд не вбачає підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_3 ст. 69 КК України про призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом.
Процесуальні витрати на залучення експерта відсутні.
Питання щодо речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог статті 100 КПК України.
Цивільний позов не заявлено.
Запобіжний захід щодо обвинуваченого, обраний ухвалою слідчого судді Тернівського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17.08.2020 втратив свою дію 16.10.2020 року.
Керуючись ст. ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд-
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі з випробуванням на 2 (два) роки , якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі п.п. 1,2 ч.1 ст. 76 КК України, п.2 ч.3 ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_3 такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, а також не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Речові докази: два ролики конвеєрні 194*800 в новому стані та візок металевий двоколісний, які знаходяться на зберіганні у механіка ПрАТ «ПІВНГЗК» ОСОБА_6 - повернути ПрАТ «ПІВНГЗК».
Вирок може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду, через Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, протягом 30 днів з дня його проголошення.
Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.