ЄУН193/1358/19
Провадження №1-кп/193/14/21
18 січня 2021 року сел. Софіївка Софіївський районний суд Дніпропетровської області у складі :
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
ОСОБА_6
обвинуваченого ОСОБА_7
захисника ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Софіївка обвинувальний акт складений у кримінальному провадженні № 12019040580000390 від 19.09.2019 року відносно обвинуваченого:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Кривого Рогу Дніпропетровської області, громадянина України, не працюючого, не одруженого, з середньо-спеціальною освітою, який має на утриманні малолітню доньку ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований та фактично проживає по АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого:
27.09.2000 року Дніпропетровським апеляційним судом за п. «А» ст. 93, ст. 42, ч. 3 ст. 142, КК України до покарання у виді позбавлення волі строком 9 років з конфіскацією майна. 06.07.2006 звільнений умовно-достроково з невідбутим покаранням 2 роки 7 місяців 1 день; 02.08.2010 року Жовтневим районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком 4 роки. 28.03.2013 звільнений умовно-достроково з невідбутим покаранням 1 рік 2 місяці 12 днів; 10.12.2013 року Жовтневим районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком 4 роки, згідно ч. 1 ст. 71 КК України остаточно призначене покарання 4 роки 3 місяці позбавлення волі; 20.02.2014 року Центрально-Міським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 190 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки, згідно ч. 4 ст. 71 КК України остаточно призначене покарання 4 роки 3 місяці позбавлення волі; 24.03.2014 року Жовтневим районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185 КК України, до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки, згідно ч. 4 ст. 70 КК України остаточно призначене покарання 4 роки 3 місяці позбавлення волі. 01.07.2016 звільнений умовно-достроково з не відбутим покаранням 1 рік 4 дні; 27 лютого 2020 року засуджений вироком Криворізького районного суду Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років обмеження волі,
за вчинення кримінального правопорушення передбачене ч. 1 ст. 246 КК України,-
ОСОБА_7 , маючи не зняту та непогашену у встановленому законом порядку судимість, реалізуючи свій раніше виниклий злочинний умисел, спрямований на незаконну вирубку лісу, діючи таємно, 19.09.2019 заздалегідь знаючи про місце розташування живоростучих дерев, які знаходяться, на території Софіївського району Дніпропетровської області, з корисливих мотивів, дістався до урочища «Дубки», квартал № 20, виділ № 1 Державного лісового фонду Софіївського лісництва ДП «Криворізький лісгосп», що знаходиться за межами населеного пункту, на відстані приблизно 10 км на північний захід від с. Новохортиця Софіївського району Дніпропетровської області для здійснення незаконної вирубки дерев.
Крім того, ОСОБА_7 , для здійснення незаконного випилювання дерев взяв раніше заготовлену ним особисту бензомоторну пилку без назви, червоного кольору із зазначенням на задній частині технічних характеристик: довжина робочої шини - 45 см, потужність - 2 кВт, загальна вага - 4,9 кг, в резервуарі для пального якої знаходилася горюча рідина для приведення пилки в дію, приблизним об'ємом 1,5 літри з якими направився до раніше підготовленого ним місця для вчинення незаконної вирубки лісових насаджень.
Таким чином, ОСОБА_7 підготувавши знаряддя вчинення протиправних дій та обравши місце для вчинення злочину, тим самим спланував реалізацію свого плану направленого на незаконну вирубку дерев у інших лісових насадженнях.
Так, 19.09.2019 року в період часу з 10:00 год. по 11:00 год. ОСОБА_7 реалізуючи раніше виниклий злочинний умисел направлений на незаконну вирубку дерев, використовуючи в якості знаряддя вчинення злочину свою бензомоторну пилку, в порушення вимог ст. 69 Лісового Кодексу України, Постанови Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 № 761, без спеціального на те дозволу, який посвідчується відповідними документами (лісорубним квитком, тощо), виданим уповноваженою особою, здійснив незаконну порубку дерев шляхом повного відокремлення від кореня до ступеня припинення росту, знищив сухостійні дерева у кількості 14 штук наступних порід: дуб (сухостій) - 1 дерево, діаметром 22,1-26 см; дуб (сухостій) - 1 дерево, діаметром 26,1-30 см; дуб (сухостій) - 1 дерево діаметром 30,1-34 см; ясен (сухостій) - 1 дерево, діаметром до 10 см; ясен (сухостій) - 1 дерево, діаметром 14,1-18 см; ясен (сухостій) - 2 дерева, діаметром 22,1-26 см; ясен (сухостій) - 1 дерево, діаметром 26,1- 30 см; ясен (сухостій) - 1 дерево, діаметром 30,1-34 см; ясен (сухостій) - 2 дерева, діаметром 34,1-38 см; ясен (сухостій) - 1 дерево, діаметром 42,1-46 см; ясен (сухостій) - 2 дерева, діаметром 46,1-50 см, які розміщував в розпиляному вигляді на поверхні грунту на місці вчинення злочину для подальшого обернення на свою користь та в цей час ОСОБА_7 було виявлено працівниками Державного лісового фонду Софіївського лісництва ДП «Криворізький лісгосп» та повідомлено до поліції.
Протиправними діями ОСОБА_7 , внаслідок вчинення ним незаконної порубки дерев, на території урочища «Дубки», квартал № 20, виділ № 1, що перебувають на балансі Державного лісового фонду Софіївського лісництва ДП «Криворізький лісгосп», було заподіяно матеріального збитку згідно висновку судово-економічної експертизи №23/11.2/203 від 27.09.2019 на загальну суму 39444, 22 грн.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 свою провину в вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 246КК України, визнав повністю та показав, що дійсно він вчинив вищевказане кримінальне правопорушення. Вказав, що шкодує про вчинене та щиро розкаюється у скоєному.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_8 не заперечує проти розгляду кримінального провадження згідно ст. 349 КПК України.
Представник потерпілого про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, направив до суду заяву про розгляд справи без його участі, щодо міри покарання покладається на розсуд суду, просить заявлений цивільний позов задовільнити в повному обсязі.
Переконавшись у тому, що обвинувачений ОСОБА_7 повністю визнає свою вину в інкримінованому йому органом досудового розслідування злочині, обвинувачений та інші учасники судового провадження правильно розуміють зміст обвинувачення, фактичні обставини справи, які ніхто не оспорює, погоджуються з кваліфікацією вчиненого діяння, а прокурор, не висловлює жодних заперечень щодо встановлених обставин, роз'яснивши цим особам, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, за відсутності заперечень та сумнівів у добровільності їх позиції, заслухавши думку учасників судового провадження, згідно до ч. 3 ст. 349 КПК України суд визнав недоцільним дослідження інших доказів винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення та обмежитися допитом обвинуваченого та дослідженням доказів, які характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_7 .
Це повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи щодо спрощеного кримінального правосуддя та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.
З урахуванням викладеного, суд приходить до переконання про те, що вина обвинуваченого ОСОБА_7 у здійсненні ним умисних дій, що виразилися у незаконній порубці дерев у інших лісових насадженнях, що заподіяло істотну шкоду, доведена у судовому засіданні повністю та суд вважає правильною кваліфікацію його дій за ч.1 ст.246 КК України.
Згідно ст. 337 КПК України, суд діє лише в межах висунутого обвинувачення.
Відповідно до вимог ст. 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінив кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку і прийшов до висновку про повну доведеність вини ОСОБА_7 у пред'явленому обвинуваченні. ОСОБА_7 діяв з прямим умислом, з корисливих мотивів. Обвинувачений є суб'єктом цього кримінального правопорушення, оскільки є осудною та повнолітньою особою.
Судом досліджувалися дані про особу обвинуваченого ОСОБА_7 , а саме, те що обвинувачений раніше був засуджений за вчинення корисливих злочинів, останній раз був засуджений 27.02.2020 року Криворізьким районним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років обмеження волі, на даний час відбуває покарання за цим вироком у Широківському виправному центрі (№75), у провадженнях інших судів перебувають кримінальні провадження відносно ОСОБА_7 , не працевлаштований, не одружений, на утриманні має доньку ОСОБА_10 , 2007 року народження, скарг на його поведінку за місцем його мешкання не надходило .
ОСОБА_7 у судовому засіданні винуватим себе у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав та розповів деталі його вчинення, активно сприяв розкриттю злочину як під час досудового розслідування, так і в суді, щиро розкаявся, що на підставі ст. 66 КК України визнається пом'якшуючими покарання обставинами.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_7 , судом не встановлено.
При призначені покарання суд враховує ступінь тяжкості та суспільну небезпеку вчиненого кримінального правопорушення, вчиненого обвинуваченим, вказане діяння являється злочином середньої тяжкості та посягає на гарантоване Конституцією право громадян на безпечне довкілля, а також суспільних відносин у сфері охорони й відтворення навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини.
Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженими, так і іншими особами.
Суд, вирішуючи питання про призначення покарання ОСОБА_7 , реалізовуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, вважає, що виправлення обвинуваченого в даному випадку можливе тільки з ізоляцією від суспільства. Підстави для застосування правил ст. 69 КК України відсутні.
На підставі викладеного, суд враховуючи конкретні обставини вчинення кримінального правопорушення, особу винного, його ставлення до вчиненого, вважає, що йому необхідно призначити покарання в межах санкції ч. 1 ст. 246 КК України у виді обмеження волі, оскільки обвинувачений хоча і каявся, проте до кінця не усвідомлює протиправність та шкідливість своїх дій в частині заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу.
Таким чином суд, враховуючи вищенаведені обставини у їх сукупності, вважає, що обвинуваченому ОСОБА_7 необхідно призначити покарання у виді обмеження волі на підставі ч. 4 ст. 70 КК України, остаточно призначивши покарання за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначеного покарання за цим вироком і покарання, призначеного за попереднім обвинувальним вироком суду від 27.02.2020 року Криворізького районного суду Дніпропетровської області, за яким ОСОБА_7 визнано винним у вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначено покарання у вигляді 2 (двох) років обмеження волі .
Призначення ОСОБА_7 саме такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року, не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини та нормам кримінального законодавства України, адже ефективність покарання залежить не лише і не в першу чергу від суворості санкції кримінально-правової норми, а і від спроможності не допустити безкарності злочинних діянь.
Представником потерпілої сторони заявлено цивільний позов у порядку ст. 128 КПК України. В обгрунтування позову просить стягнути з обвинуваченого на користь Державного підприємства «Криворізьке лісове господарство» майнову шкоду у розмірі 39 444, 22 грн..
Відповідно до частини 2 статті 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
Відповідно до вимог частини 5 статті 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми ЦПК України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених Законом.
Частиною 1 статті 95 ЦПК України визначено, що письмовими доказами є будь які документи, які містять дані про обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Як вбачається із матеріалів кримінального провадження № 12019040580000390 від 19.09.2019 року діями обвинуваченого ОСОБА_7 завдано матеріальну шкоду, яка становить 39 444, 22 грн, відповідно до судово-економічної експертизи.
Обвинувачений у судовому засіданні проти заявленого цивільного позову не заперечував.
Відповідно до ст.61 КПК України, цивільним позивачем у кримінальному провадженні є юридична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням, або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової шкоди, та яка в порядку, встановленому цим Кодексом, пред'явила цивільний позов.
Відповідно до ч.1 ст.1177 ЦК України, шкода завданій особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.
З огляду на викладене суд вважає за необхідне цивільний позов задовольнити у повному обсязі.
Відповідно до ст. 124 КПК України підлягає стягненню з обвинуваченого ОСОБА_7 на користь держави суму процесуальних витрат за проведення судово-економічної експертизи № 23/11.2/203 від 27.09.2019 року у розмірі 1256,08 грн., що підтверджено відповідним висновком, який міститься в матеріалах кримінального провадження (а.к.п. 47-52).
В ході досудового розслідування даного кримінального провадження 24.09.2019 слідчим суддею Софіївського районного суду Дніпропетровської області накладено арешт на речові докази - на 28 випиляних дерев'яних колод, довжиною 1м - 1,1м, діаметром, що складає 10 см - 48 см, а також цепну бензинову пилку з пластиковим корпусом червоного кольору (без назви), із зазначенням на задній частині інформації стосовно технічних характеристик, а саме: довжина робочої шини - 45 см, потужність - 2 кВт, загальна вага - 4,9 кг, які 19.09.2019 року було вилучено під час проведення огляду території лісових насаджень поблизу с. Новохортиця Софіївського району Дніпропетровської області та знаходяться на території Софіївського ВП ЖВП ГУНП в Дніпропетровській області.
З ч. 4 ст. 174 КПК України вбачається, що суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
На підставі ст.ст. 96-1, 96-2 КК України слід застосувати у кримінальному провадженні №12019040580000390 від 19.09.2019 щодо ОСОБА_7 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України, спеціальну конфіскацію, зокрема конфіскувати у власність держави: цепну бензинову пилку з пластиковим корпусом червоного кольору (без назви), із зазначенням на задній частині інформації стосовно технічних характеристик, а саме: довжина робочої шини - 45 см, потужність - 2 кВт, загальна вага - 4,9 кг, яка зберігається у камері зберігання речових доказів Софіївського ВП.
Згідно ч. 9 ст. 100 КПК України, питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. При цьому гроші, цінності та інше майно, які підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та/або зберегли на собі його сліди, конфіскуються, крім випадків, коли власник (законний володілець) не знав і не міг знати про їх незаконне використання. У такому разі зазначені гроші, цінності та інше майно повертаються власнику (законному володільцю); 5) гроші, цінності та інше майно, що були предметом кримінального правопорушення або іншого суспільно небезпечного діяння, конфіскуються, крім тих, які повертаються власнику (законному володільцю), а якщо його не встановлено - переходять у власність держави в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Запобіжний захід віносно обвинуваченого ОСОБА_7 не застосовувася.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 100, 124, 128, 369-378 КПК України, ст. 50, 96-1, ч. 1 ст. 246 КК України, суд,-
ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України.
Призначити ОСОБА_7 покарання за ч. 1 ст. 246 КК України у вигляді обмеження волі строком на 02 (два) роки .
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання призначених покарань за даним вироком та за вироком Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 27.02.2020 року призначити ОСОБА_7 остаточне покарання у виді 2 (двох) років 1 (одного) місяця обмеження волі.
Цивільний позов ДП «Криворізький лісгосп» до ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, задовільнити.
Стягнути з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , на користь Державного підприємства «Криворізьке лісове господарство», ЄДРПОУ 00991628 майнову шкоду у розмірі 39 444 (тридцять дев'ять тисяч чотириста сорок чотири) гривні 22 копійки.
Стягнути з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , в дохід держави судові витрати в сумі 1256 (одна тисяча двісті п'ятдесят шість) гривень, 08 копійок за проведення судово-економічної експертизи №23/11.2/203 від 27.09.2019 року (одержувач платежу: УК у Чечелівському районі м.Дніпро/24060300, Дніпропетровської області, 31117115004008, МФО 899998 , код ЄДРПОУ 37989253, банк отримувач Казначейство України (ЕАП), код бюджетної класифікації 24060300, найменування коду бюджетної класифікації доходу: інші надходження, призначення платежу: за експертизу №23/11.2/203 від 27.09.2019).
Запобіжний захід ОСОБА_7 не обирався.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 24.09.2019, на 28 випиляних дерев'яних колод, довжиною 1м - 1,1м, діаметром, що складає 10 см - 48 см, а також цепну бензинову пилку з пластиковим корпусом червоного кольору (без назви), із зазначенням на задній частині інформації стосовно технічних характеристик, а саме: довжина робочої шини - 45 см, потужність - 2 кВт, загальна вага - 4,9 кг.
Речові докази по кримінальному провадженню № 12019040580000390 від 19.09.2019 року :
- 28 випиляних дерев'яних колод, довжиною 1м - 1,1м, діаметром, що складає 10 см - 48 см, які передані на зберігання представнику ДП «Криворізький лісгосп» залишити власнику ДП «Криворізький лісгосп» (а.к.п. 25).
- цепну бензинову пилку з пластиковим корпусом червоного кольору (без назви), із зазанченням на задній частині інформації стосовно технічних характеристик, а саме: довжина робочої шини - 45 см, потужність - 2 кВт, загальна вага - 4,9 кг, яка зберігається у камері зберігання речових доказів Софіївського ВП - конфіскувати у власність держави (а.к.п. 26).
Матеріали кримінального провадження № 12019040580000390 від 19.09.2019 року залишити на зберігання при обвинувальному акті №193/1358/19 (провадження №1кп /193/22/20).
Вирок може бути оскаржений з передбачених ст. 349 КПК України підстав до Дніпровського апеляційного суду через Софіївський районний суд Дніпропетровської області, протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок суду не набрав законної сили.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1